Сімферополь – З 1 квітня в Криму розпочався перший після анексії півострова призов до російської армії. Упродовж найближчих чотирьох місяців на службу вирушать близько 500 осіб. У найближчі два роки кримчани будуть служити на території півострова, а потім їх будуть відсилати на материк. У той же час в кримськотатарському середовищі неоднозначно ставляться до служби співвітчизників у російській армії.
Цього року, за інформацією Міністерства оборони Росії, призов буде здійснений у квітні-липні в військові частини і з'єднання Чорноморського Флоту і частини 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу тільки на території Кримського федерального округу.
У Криму упродовж минулого року були створені 20 військових комісаріатів та їх муніципальних відділень, з них два – федерального рівня: військовий комісаріат Криму і Севастополя, які займалися забезпеченням призовної кампанії.
До 2017 року кримчани будуть служити в межах півострова, в подальшому – на території всієї Росії
Очікується, що цього року близько 500 жителів Криму будуть вперше покликані на службу в російську армію. Як повідомив в інтерв'ю одному з федеральних каналів начальник Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу Збройних сил Росії Василь Тонкошкуров, відповідно до російського законодавства, всі, хто буде призиватися з території Республіки Крим, проходитимуть службу у військових частинах, що дислокуються в Кримському федеральному окрузі. До 2017 року кримчани будуть служити в межах півострова, в подальшому – на території всієї Росії.
За інформацією ТАРС, отриманою у військкоматі Криму, в Севастополі з 1 квітня розпочали роботу два призовних пункти і 10 муніципальних призовних комісій. Дві третини призваних у місті направляються служити в частини Чорноморського флоту. «Решта будуть служити в частинах центрального підпорядкування Південного військового округу, але теж в адміністративних межах Севастополя», – повідомив військовий комісар Севастополя Валерій Вишняков.
Раніше голова республіки Сергій Аксьонов говорив, що всього за 2015 рік на строкову службу в Криму будуть покликані від двох до п'яти тисяч чоловік. Однак у вівторок, 31 березня, він назвав цифру в 400 осіб.
Черги або штраф
У середу, 1 квітня, в сімферопольських відділеннях військкомату Криму можна було спостерігати чималі черги. Так, в післяобідній час в Центральному військкоматі зібралися кілька десятків людей. Одна частина прийшла, щоб встати на військовий облік, інша – за повісткою.
Як відомо, згідно з російським законодавством, всіх кримських призовників запасу, що володіють військовим квитком Збройних сил України, зобов'язали до 1 квітня поточного року замінити документи на аналогічні російського зразка. В іншому випадку за неявку або відсування постановки на облік до зазначеного терміну порушників чекає адміністративний штраф у розмірі від 100 до 500 рублів.
Право на звільнення від призову отримують громадяни, які мають визнаний в Росії вчений ступінь
Багато присутніх біля військкомату зізналися Крим.Реалії, що не встигли до зазначеного терміну переоформити документи через величезні черги, тому змушені будуть платити штраф.
Відзначимо, що 1 квітня в Росії набув чинності закон, що передбачає звільнення від призову жителів Криму і Севастополя, які вже відслужили або були звільнені від призову в Україні. Крім того, право на звільнення від призову отримують громадяни, які мають визнаний у Росії вчений ступінь.
Проти служби в армії
Незважаючи на заяви представників військкомату про те, що в Криму серед чоловіків зростає бажання служити в російській армії – багато в чому через отримання в майбутньому житлоплощі та інших соціальних привілеїв, на півострові не всі підтримують ідею проходження служби в нових умовах.
Ще в січні Комітет із захисту прав кримськотатарського народу виступив з ініціативою створення на півострові Комітету матерів для захисту молоді призовного віку корінних народів Криму, кримських татар, караїмів і кримчаків, які знаходяться в стадії зникнення, від служби в Збройних силах Росії.
На січневій конференції Комітету із захисту прав кримських татар була ухвалена резолюція, в якій говорилося, що призов кримськотатарської молоді в ЗС Російської Федерації є загрозою зникнення кримськотатарського народу, караїмів і кримчаків. Ініціатори збиралися розпочати петиційну компанію в ООН та інші міжнародні організації з метою призупинення призову представників корінних народів Криму в армію Росії.
Однак після того, як координатори організації Ескендер Барієв та Абмеджит Сулейманов тимчасово покинули півострів, а їх соратник Синавер Кадиров був висланий за межі Криму, ідея створення Комітету матерів із захисту молоді призовного віку корінних народів Криму повисла в повітрі.
Джелял: Кожен має сам визначитися
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, коментуючи для Крим.Реалії перший на півострові призов, зазначив, що питання несення служби в російській армії, як і взагалі в правоохоронних, державних органах влади, перед кримськими татарами постало рік тому.
«Дуже багато дійсних військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів, державних службовців, зверталися до нас із питанням: що робити?» – розповів Джелял. Однак однозначну відповідь, за його словами, тоді дати було дуже складно, як і зараз.
«Ми намагалися дати інформацію всім, хто нас про це запитував, про ті чи інші варіанти наслідків: залишатися на службі або йти. При цьому говорили, що рішення ми за вас ухвалити не в змозі. Це рішення, яке ви маєте ухвалити самі, тому що для когось це кар'єра, для когось хліб насущний, для когось питання безпеки та багато інших мотивацій», – повідомив Джелял.
При цьому він висловив особисту думку. «Залишаючись жити в Криму, приймаючи той правовий простір, в якому сьогодні опинився Крим, кожен має сам для себе визначити і має розуміти, що якщо ця молода людина, ця сім'я отримала паспорт громадянина Російської Федерації, то вони зобов'язані, згідно з чинним в Криму законодавством , відслужити в армії. Відмова за законодавством означає ряд негативних наслідків», – розповів 1-й заступник голови Меджлісу.
В Україні також є призов в армію, там не все так спокійно, як може здатися
Ще один варіант, за словами Джеляла, полягає в тому, щоб покинути територію Криму. «Але вони (потенційні призовники – авт.) мають розуміти, що в Україні також є призов в армію, там не все так спокійно, як може здатися, є мобілізація. Я змушений знову повторитися: кожна сім'я має ухвалювати рішення самостійно», – додав він.
На питання, чи є в Меджлісі інформація про те, яка кількість кримських татар буде призвана в російську армію в найближчий час, Джелял відповів, що такою інформацією не володіє.