Закон про переселенців: поки що тільки на папері

Акція переселенців з Донбасу у Львові

Київ – Президент України Петро Порошенко нарешті підписав закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на ухваленні якого наполягали правозахисники. Цей документ гарантує переселенцям із Криму і Донбасу надання безкоштовного житла, отримання соціальних виплат, право на медичне обслуговування та багато інших благ, необхідних для того, щоб обжитися на новому місці. Однак, коли саме ухвалений закон запрацює на практиці – поки невідомо. За словами експертів, це залежить від того, наскільки швидко профільні міністерства розроблять відповідні документи та інструкції для чиновників.

Щодо того, чи завізує президент закон про переселенців, не було відомо до останнього моменту. У владних коридорах уже почали ходити розмови про те, що певні високопоставлені чиновники намагаються пролобіювати його ветування. Петро Порошенко поставив свій підпис під цим документом лише 19 листопада, через 11 днів після того, як закінчився визначений термін підписання.

«Європа не знала за останні десятиліття такої кількості переміщених осіб і таких проблем, з якими зараз зіткнулася Україна. Безумовно, ми маємо знайти і запропонувати шляхи вирішення кожній окремій сім'ї, кожній окремій людині для того, щоб вона легше пережила ці складні часи», – сказав президент перед тим, як підписати закон.

Доля тисяч людей в руках Кабміну

Згідно з ухваленим документом, кримчанам, які переїхали на материкову Україну, і переселенцям з Донбасу присвоюється статус внутрішньо переміщених осіб. Щоб скористатися своїми правами, їм потрібно оформити довідку про взяття на облік в управлінні соціального захисту за місцем проживання. У законі зумовлено, що чиновники, отримавши від переселенця заяву, зобов'язані видати цей документ протягом одного дня.

Власники цієї довідки, згідно з законом, набувають право на отримання соціальних виплат, а також медичних та освітніх послуг. У підписаному президентом документі окремо написано, що переселенцям спрощуються процедури працевлаштування, вставання на облік в центр зайнятості, переоформлення юридичної особи та фізичної особи-підприємця. Крім того, кримчани і жителі Донеччини, які вимушено переселились, зможуть скористатися правом на отримання безкоштовного житла мінімум на півроку.

Однак до цього часу більшість норм, закріплених у законі про переселенців, не реалізуються на практиці. Представники влади стверджують, що для того, щоб вони почали діяти, уряду потрібен час.

Ірина Геращенко

«Президент сьогодні чекає від Кабінету міністрів усіх тих підзаконних актів, які допоможуть цьому закону стати реальністю. Це зумовлене законом», – сказала в ефірі Радіо Свобода народний депутат, уповноважений президента України з врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.

Правозахисники очікують, що вже на цьому тижні в структурах міністерства соціальної політики та міграційної служби відбудуться відповідні семінари, і чиновники цих відомств вирішать, як реалізовувати закон про переселенців на практиці.

«Сподіваюся, що найближчим часом будуть розроблені всі відповідні інструкції. На жаль, бюрократія така, що потрібна маса підзаконних актів. Крім того, деякі статті цього закону вимагають ухвалення додаткових постанов Кабінету міністрів», – сказала у коментарі для Крим.Реалії голова Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник.

На думку правозахисниці, зараз вкрай важливо, щоб Кабінет міністрів максимально оперативно розробив систему видачі посвідчень переселенцям і встановив порядок надання безкоштовного житла.

На думку голови адвокатського центру Гельсінської спілки з прав людини Бориса Захарова, одним з найбільш істотних нововведень підписаного закону є скасування податків для міжнародних організацій, готових фінансово допомагати вимушеним переселенцям. Однак і ця норма не може бути втілена в життя, поки не будуть внесені відповідні зміни до Податкового кодексу.

«Потрібно терміново скасувати податки і збори на благодійну гуманітарну допомогу. Це відкриє шлях до великих надходжень іноземних коштів для потреб тимчасово переміщених осіб. В першу чергу, це стосуватиметься будівництва житла та зміни інфраструктури житла, непридатного для проживання в зимовий період», – сказав Захаров.

Борис Захаров

Також він додав, що всі підзаконні акти, які ухвалюватимуться на виконання прийнятого закону, мають складатися за участі самих вимушених переселенців, правозахисників і волонтерів.

На думку Захарова, першочерговим завданням уряду є розробка довідки вимушеного переселенця.

«Треба швидко розробити форму довідки, опублікувати її в електронному вигляді і швидко створити процедуру реєстрації, щоб можна було реєструватися не тільки в обласному департаменті соціального захисту. Потрібно залучити всі райони, а можна навіть залучити і волонтерів до цього процесу», – зазначив правозахисник.

Привести закони до спільного знаменника

На думку експертів, підписаний президентом закон про переселенців відповідає всім вимогам міжнародного права, але питання про те, чи буде він повноцінно застосовуватися, залишається відкритим. Директор Центру дослідження суспільства Тарас Доронюк у коментарі для Крим.Реалії зазначив, що Кабінет міністрів зобов'язаний прийняти всі необхідні нормативні акти у тримісячний період, однак існує ризик, що цей процес затягнеться.

«Зараз відбувається зміна виконавчої влади, відбудеться реконструкція всіх профільних міністерств і відомств, які займалися роботою з внутрішньо переміщеними особами. Ці питання мають бути вирішені за три місяці, однак чи відбудеться це, ми не знаємо», – сказав експерт.

Доронюк додав, що виконання закону про переселенців багато в чому залежатиме від того, наскільки ефективною виявиться робота міністерства соціальної політики після того, як буде створений новий Кабмін.

«Є інформація про те, що, швидше за все, зміниться міністр соціальної політики. Там буде нова людина, і чи запрацює там вертикаль – теж питання. А це важливо, оскільки найбільше навантаження лежить саме на мінсоцполітики», – сказав експерт.

Крім того, правозахисники вважають, що парламенту не варто зупинятися на ухваленні закону про внутрішніх переселенців, і необхідно продовжити вдосконалювати законодавство про внутрішньо переміщених осіб. На думку Бориса Захарова, істотним мінусом цьогорічної нормативної бази є те, що статус переселенців не можуть отримати іноземці та люди, які проживали в Криму до анексії, але не були там зареєстровані.

У нас діє абсолютно огидний закон про створення вільної економічної зони в Криму і незадовільний закон про окуповані території. Їх треба змінювати
Борис Захаров

«У нас діє абсолютно огидний закон про створення вільної економічної зони в Криму і незадовільний закон про окуповані території. Їх треба змінювати. Потрібно створювати робочу групу, і всі ці закони приводити до спільного знаменника, і взагалі створити єдину політику держави щодо окупованих територій», – стверджує правозахисник.

На думку активістів, насамперед, змін потребує закон про створення вільної економічної зони, згідно з яким кримчани оголошуються нерезидентами і позбавляються багатьох економічних прав на материковій Україні. Правозахисники говорять, що будуть всіма можливими способами домагатися від нового парламенту вилучення з цього документа всіх дискримінаційних норм. За словами активістів, вони також мають намір контролювати роботу Кабміну і вимагати, щоб багатостраждальний закон про переселенців нарешті почав працювати.