Крим в обмін на прибуток

Київ – У четвер, 26 вересня, стало відомо про те, що президент України Петро Порошенко підписав законопроект, згідно з яким Крим стає «вільною економічною зоною». Цей законопроект оголошує жителів Криму «нерезидентами», передбачає створення митного контролю на адміністративному кордоні з півостровом і оголошує товари, які ввозяться в АРК, експортними. На думку правозахисників і експертів, підписавши цей документ, президент фактично визнав Крим територією Росії і дозволив великому бізнесу України, ніби нічого й не сталося, продовжувати економічну діяльність на анексованій території. Законопроект з довгою назвою «Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» має складну історію. Він був проголосований в першому читанні ще 19 липня. Верховна Рада ухвалила його в цілому через два місяці – 14 серпня. Повідомлення про те, що законопроект був підписаний президентом, з'явилося 26 вересня. Причому виявилося, що свій підпис під ним Порошенко поставив ще 4 вересня. Автор закону, член парламентської фракції «Батьківщина» Сергій Терьохін вважає, що ухвалення цього документа є великим кроком на шляху повернення Криму Україні. «У зв'язку із зрозумілою ситуацією ми не можемо реалізовувати в Криму свій економічний суверенітет: стягувати податки, стверджувати зміну прав власності, захищати інтереси людей і компаній. У цьому законі прописано, як все це вирішується», – повідомив нардеп у коментарі для Крим.Реалії. Основною ідеєю ухваленого закону є створення на території Криму вільної економічної зони, в межах якої всі суб'єкти господарювання звільнені від сплати практично всіх податків і зборів. «Закон, з одного боку, звільнив від податків всіх українських резидентів, які перебувають на тимчасово окупованій території. З іншого боку, відповідно до конвенції ООН про такі території, Крим утримується за рахунок тимчасового окупанта», – пояснив Терьохін. Також, згідно з ухваленим документом, на кордоні з Кримом з'являється підрозділ митниці і встановлюється санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль. Продукція, яка ввозиться на півострів з материка оголошується експортною, а та, що ввозиться з анексованої республіки, – імпортною. Договори, укладені між півострівними компаніями і материковими, прирівнюються до «зовнішньоекономічних». Забути про санкції Відразу після того, як законопроект був ухвалений Верховною Радою в цілому, правозахисники та експерти забили тривогу. Вони звинуватили авторів документа в тому, що вони діяли за вказівкою великого бізнесу і фактично визнали Крим територією Росії. <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Проаналізувавши цей законопроект, ми переконалися в тому, що пани, які його лобіювали, керувалися принципом «Окупація окупацією, а бізнес – як звичайно</div> <div class="c-blockquote__foot">Андрій Клименко</div> </div> «Проаналізувавши цей законопроект, ми переконалися в тому, що пани, які його лобіювали, керувалися принципом «Окупація окупацією, а бізнес – як звичайно». Вони керувалися тим, що в Криму є багато активів, що належать великим українським системним бізнес-структурам», – зазначив на прес-конференції голова наглядової ради фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко. Близько двадцяти правозахисних організацій та об'єднань, які захищають права кримських переселенців, звернулися до президента з вимогою ветувати цей законопроект. У тексті звернення вони вказали, що впровадження понять «імпорт» та «експорт», запровадження «зовнішньоекономічних договорів», створення митного і прикордонного контролю призведе до визнання Кримського півострова неукраїнською територією. «Загалом автори законопроекту фактично пропонують, щоб Україна порушила резолюцію Генасамблеї ООН від 17 березня 2014 року, в якій міститься заклик до всіх держав, міжнародних організацій і спеціалізованих установ утриматися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання зміненого статусу Криму», – сказано в зверненні до президента. Експерти вважають, що реальною метою створення «вільної економічної зони» в Криму є легалізація компаній великих українських бізнесменів, які продовжують вести господарську діяльність на півострові. За словами Андрія Клименка, підписання закону про ВЕЗ дозволить великому бізнесу безперешкодно завозити на півострів сировину і товари та вивозити з Криму будь-яку продукцію. Експерт вважає, що підписаний президентом документ узаконює нелегальний експорт кримського зерна, який в обхід санкцій Євросоюзу здійснюється з севастопольського терміналу «Авліта», що належить групі СКМ Рената Ахметова. Тепер, за словами Клименка, завод «Титан» Дмитра Фірташа може безперешкодно експортувати свою продукцію, а також буде вільно здійснювати перевалку нафтопродуктів та скрапленого газу через Керченський морський порт і Феодосійську нафтобазу. Експерт вважає, що ухвалення закону про ВЕЗ вигідне і самому Петру Порошенку та його оточенню. «У Криму розташований Севастопольський морський завод. Не секрет, що він належав і досі належить президенту України Петру Порошенку. Там розтшовані структури «Миронівського хлібопродукту» пана Косюка, першого заступника голови Адміністрації Президента. Там розташовані структури пана Жванії – відомого політика і депутата», – повідомив Клименко. Хто працює на Кремль? Голова правління «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко висловив думку про те, що підписання закону – це результат переговорів Путіна і Порошенка. <div class="c-blockquote c-blockquote--has-quote"> <div class="c-blockquote__content">Наш президент говорить, що ми ніколи не погодимося на анексію Криму, але підписує закон, який фактично визнає її, надаючи дозвіл українським бізнес-структурам (очевидно, також афільованим з ним) платити податки окупаційній владі</div> <div class="c-blockquote__foot">Богдан Яременко</div> </div> «Виглядає так, що Порошенко не може піднятися над логікою і мотивацією поведінки бізнесмена. Він торгується, штовхається і бореться за негайну вигоду, а не за стратегічний інтерес. Наш президент говорить, що ми ніколи не погодимося на анексію Криму, але підписує закон, який фактично визнає її, надаючи дозвіл українським бізнес-структурам (очевидно, також афільованим з ним) платити податки окупаційній владі», – написав Яременко на своїй сторінці в «Фейсбуці». Автор скандального законопроекту Сергій Терьохін відкидає всі звинувачення критиків документа і, в свою чергу, сам натякає на зв'язок своїх опонентів з Росією. «Між іншим, серед підписантів нещодавнього звернення до пана Порошенка з вимогою ветувати закон «Про внутрішніх переселенців», були кілька осіб, які перебували у всяких там інститутах або грантах пана Медведчука. Якщо хочете, ви абсолютно легко можете порівняти прізвища, якими підписувалися гнівні листи до Порошенка, з тими, хто був у системі грантожерства Медведчука», – сказав Терьохін. Також нардеп в коментарі для Крим.Реалії порадив правозахисникам, які його критикують, «займатися захистом прав людини замість того, щоб лізти в питання економіки». У свою чергу, учасники правозахисного руху зараз продумують стратегію боротьби з негативними наслідками від підписання закону президентом. За словами адвоката Регіонального центру прав людини Сергія Заєця, законопроект про ВЕЗ ухвалювався парламентом з грубим порушенням регламенту, і на підставі цього можна боротися за визнання його неконституційним. «Депутати 12 серпня проголосували пачку законопроектів, включаючи цей. 14 числа вони знову виставили його на повторне голосування у зв'язку з тим, що там нібито були процедурні порушення. І тоді він не набрав необхідної кількості голосів. Але вони його переголосували в цей же день. Він був ухвалений з безліччю порушень: він не був опублікований, а правки вносилися протягом декількох годин», – сказав Заєць. Правозахисник припустив, що парламент так легко ухвалив документ, який фактично визнає Крим російською територією, оскільки більшість депутатів навіть не спромоглися прочитати законопроект. Також він зазначив, що громадські активісти поки що не планують лобіювати внесення змін до ухваленого закону, оскільки це може затягнутися у зв'язку з майбутніми парламентськими виборами.