Окупаційна влада конфіскує кримське майно опонентів Путіна

Your browser doesn’t support HTML5

Кримське майно Андрія Сенченка хочуть «націоналізувати»

Сімферополь – Кримська «влада» дала старт черговому витку переділу власності на півострові. «Держрада» республіки ухвалила рішення «націоналізувати» майно «Приватбанку», його власника ­– українського бізнесмена Ігоря Коломойського, а також деяких інших бізнесменів. За задумом ініціаторів, вся власність буде продана на відкритих торгах, а виручені кошти спрямовані на погашення коштів кримських вкладників «Приватбанку». Нинішні власники майна загрожують «владі» республіки розглядами в міжнародних інстанціях. У свою чергу, експерти в сфері нерухомості вважають, що об'єкти, виставлені на продаж, користуватимуться попитом серед покупців.

На позачерговій сесії в середу, 3 вересня, «Держрада» Криму ухвалила постанову, що стосується питань управління республіканською власністю. Йдеться про так звану націоналізацію кримського майна, більша частина якого належить відомому українському бізнесмену, власнику «Приватбанку», губернатору Дніпропетровської області Ігорю Коломойському.

Виступаючи перед депутатами, виконувач обов'язків «голови» республіки Сергій Аксьонов зазначив, що власник «Приватбанку» не виконав зобов'язання перед кримчанами в частині повернення коштів з приватних рахунків і депозитних внесків. «Ми обіцяли кримчанам, що всі борги, які не зможе погасити Фонд захисту вкладників, ми погасимо за рахунок майна засновників «Приватбанку», зокрема пана Коломойського», ­– підкреслив Аксьонов, додавши, що бізнесмен є одним з ініціаторів і фінансистів заходів у зоні бойових дій на Південному Сході України, де «вбивають наших співгромадян».

В.о. «глави» республіки Сергій Аксьонов

«Я вважаю, що це наше моральне право і наш моральний обов'язок провести таку націоналізацію», – цитує Аксьонова прес-служба «Держради». Після цього, за словами кримського «прем'єра», майно, що належить Коломойському, буде продане, а за рахунок цих коштів будуть погашені внески вкладників «Приватбанку», що перевищують 700 тисяч рублів, які не потрапляють під закон «Про повернення вкладів Російської Федерації». Нагадаємо, після «приєднання» Криму до Росії «Приватбанк» припинив свою роботу на території півострова. При цьому фінустанова заблокувала карткові та депозитні рахунки кримських клієнтів. Зобов'язання з виплат компенсацій кримчанам взяв на себе російський Фонд захисту вкладників, гарантувавши отримання виплат в еквіваленті до 700 тисяч рублів.

Володимир Константинов

«Спікер» «парламенту» Володимир Константинов підтримав Аксьонова в його намірах. За словами Константинова, бюджет Криму не в змозі покрити весь обсяг боргу банку перед кримчанами, який перевищує 10 мільярдів гривень, тому було ухвалене рішення «націоналізувати об'єкти недобросовісного підприємця». «Шляхом торгів майно буде розпродане, й отримані кошти підуть на компенсаційні виплати вкладникам банку, чиї рахунки перевищували 700 тисяч рублів», – сказав Константинов.

Ринки, пансіонати, автозаправки

Про яке саме майно йдеться, можна зрозуміти, ознайомившись із додатком до ухваленої постанови. У ньому представлений перелік зі 111 об'єктів в усьому Криму. Звертають на себе увагу кілька десятків ринків у різних містах півострова, дитячі санаторно-оздоровчі комплекси в Євпаторії та Ялті, об'єкти незавершеного будівництва – в смт. Кацивелі та рекреаційний комплекс пансіонат «Лазурний берег» в Алушті, а також більше 30-ти АЗС в Сімферополі, Бахчисараї, Керчі, Ялті, Феодосії, Євпаторії, Красноперекопську та інших містах.

Крім того, в списку присутні близько двох десятків об'єктів нерухомого майна та півтора десятка нежитлових приміщень, переважно в Сімферополі. Серед останніх, зокрема будівлі на вулиці Козлова, 45, де раніше розташовувалися швейна фабрика «Гуматекс», офіси різних фірм, а також кримська республіканська організація ВО «Батьківщина»; на вулиці Пушкіна, 11-А, в якій розташовувалася приймальня народного депутата від «Батьківщини» Андрія Сенченка; і на вулиці Монтажній, 11, де розташований завод «Кримзалізобетон». Усі згадані об'єкти так чи інакше належать Сенченку, який зараз перебуває в Києві.

Будівля на вулиці Козлова, 45 в Сімферополі, що належить народному депутату Андрію Сенченку


«Аксьонов отримає Гаазький трибунал»

У прес-службі «Приватбанку», куди звернулися Крим.Реалії, відмовилися від будь-яких коментарів з приводу рішення «Держради». «Наша позиція не змінюється: все, що відбувається в Криму – це від початку рейдерське захоплення банку і не має нічого спільного з законом і правом», – коротко відповів на наше прохання прес-секретар «Приватбанку» Олег Серга.

У той же час, давній соратник Коломойського, заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан в інтерв'ю виданню «Обозреватель» сказав, якщо кримська «влада» «націоналізує» власність губернатора Дніпропетровської області, то її чекає Гаазький трибунал.

«Ігор Валерійович (Коломойський – прим. ред.) до Криму не відчував ніяких великих симпатій. А власність, можливо, це відділення самого «Приватбанку» і, напевно, якесь заставне майно, яке залишилося як застава в «Приватбанку» за виданими кредитами. Напевно, йдеться про цю власність. Думаю, якщо пан Аксьонов націоналізує власність Коломойського в Криму, мало того, що він отримає Гаазький трибунал, нехай пам'ятає: яке вітання – така і відповідь. Я вам відповім таким чином. Таким неоднозначним натяком», – сказав Корбан.

Він дав зрозуміти, що в разі «націоналізації» майна Коломойського в Криму, Україна в свою чергу може націоналізувати деякі об'єкти російських бізнесменів. «Я недавно проїжджав у Києві повз «Океан Плазу» – дуже навіть привабливий торговий центр. Наскільки я знаю, він належить панам Роттенбергам (брати-бізнесмени Аркадій і Борис Роттенберги, близькі до президента Росії Володимира Путіна – прим. ред.). Які проблеми?.. Забирайте в Криму, ми заберемо тут. А якщо нас запитають, до чого тут Роттенберги, до того, що в Криму, ми скажемо, а ми тут до чого? Ви там між собою розбирайтеся, хто з вас до чого. Робіть заліки один одному. І все», – натякнув Корбан.

«Батьківщину на квадратні метри не міняю»

У свою чергу, Андрій Сенченко, коментуючи рішення «Держради» про «націоналізацію» майна, піддав критиці дії «керівництва» республіки.

Народний депутат Андрій Сенченко

«Мабуть, пану Аксьонову не дає спокою його рекетирське минуле, він просто скучив і вирішив у тому ж жанрі попрацювати. І Константинов, власне кажучи, відомий тим, що обібрав дуже багатьох людей в нашій країні, позбирав гроші, не збудував квартири, тому для нього подібні рішення в порядку речей», – сказав народний депутат у коментарі для Крим.Реалії.

Він додав, що вважає зазначене рішення «парламенту» «нікчемним з правової точки зору, а також з точки зору того, ким і як воно ухвалювалося, оскільки порушує всі закони». «Вони («влада» республіки – прим. ред.) відповідатимуть за законом», – запевнив Сенченко.

На прохання назвати вартість кримських об'єктів народного депутата, які перейшли у власність республіки, Сенченко ухилився від конкретної відповіді. «Я можу сказати одне: були всякі спроби передавати мені привіти та інші різного роду пропозиції. Моя відповідь одна: я батьківщину на квадратні метри не міняю. Тому тут питання не в ціні», – сказав він.

На питання, чи не збирається він найближчим часом побувати в Криму, Сенченко, чиє прізвище, як відомо, присутнє в так званому списку осіб «Держради», перебування яких на території півострова є небажаним, відповів: «У мене достатньо справ у Києві».

Високий попит на майно

На тлі нехтування всіма законами світового порядку, порушення або нехтування правом приватної власності цілком логічне
Володимир Єгоров

Політолог Володимир Єгоров вважає, що рішення «влади» «націоналізувати» кримське майно Ігоря Коломойського та Андрія Сенченка в нинішній ситуації є логічним. «Після того, як Росія вкрала у сусідньої держави частину території, це виглядає цілком закономірним. На тлі нехтування всіма законами світового порядку, порушення або нехтування правом приватної власності цілком логічне. На жаль, це тільки початок», – сказав Єгоров в коментарі для Крим.Реалії.

На його думку, «прихвосні Путіна, які правлять сьогодні в Криму, використовуватимуть цей метод не тільки відносно великих бізнесменів, а й до звичайних громадян, які їм перейдуть дорогу». «Подібні речі стають інструментом зведення рахунків з усіма неугодними. Нечистий на руку Константинов і виходець з кримінального світу Аксьонов потоптали не тільки закон і право, а й поняття, за якими живе звичний їм світ. Справжні пацани так не роблять, навіть на зоні», – зауважив Єгоров.

Він додав, вибори в «Держраду» і місцеві органи влади, що відбудуться 14 вересня, стали лише ширмою, щоб відволікти кримчан від переділу власності в Криму. «Захвати підприємств, оголошена націоналізація, захоплення «Кримспоживспілки», а це ж контроль над ринками Криму. Крім того, зараз відбувається багато подібних процесів на регіональному рівні, поки всі займаються обговоренням виборів, ситуації на Сході України, «підступами» України стосовно Криму і страшилками від «Правого сектора», – пояснив Єгоров.

Між тим, експерти в сфері нерухомості прогнозують високий попит на «націоналізоване» майно у разі продажу його на відкритих торгах.

Як розповів Крим.Реалії один з ялтинських ріелторів, привабливість об'єктів багато в чому залежатиме від правильної подачі інформації про самі торги. «Напряму купувати будуть мало, приватних інвесторів теж буде мало. Купуватимуть інвестиційні групи, яким треба буде за прикладом «WIN Mobile» (російський оператор мобільного зв'язку, що з'явився в Криму відразу після відключення «МТС-Україна» – прим. ред.) створювати якісь незалежні відділення на півострові, щоб вони не потрапили під жодні санкції», – зазначив ріелтор.

За його словами, об'єкти, вказані в переліку, в основній своїй масі «грошові». «Йдеться про торгові площі в центрі міст і селищ разом із земельними ділянками – це дуже цікаві інвестиції, якщо, припустимо, знести ринок і на цьому місці збудувати житловий сектор. Тому, в принципі, попит має бути», – вважає фахівець з нерухомості.

При цьому ріелтор визнає, поки в Криму не оформляється, як годиться, право власності, інвестор не вживатиме подальших кроків.