Спеціально для Крим.Реалії
2018 року тиск російської влади Севастополя на дрібний та середній бізнес ще більше посилився, та й великому бізнесу теж жилося несолодко. Чиновники зносили торговельні об'єкти, багаторазово підвищували орендну плату, ускладнювали умови ведення бізнесу та віджимали власність підприємців.
Ринковиків ‒ до нігтя
Атака влади на севастопольські ринки та підприємців, які працюють там, почалася одразу після різдвяних свят у січні 2018 року. Першою жертвою став «Ринок Народний» у Камишовій бухті. З помпою відкривши його влітку 2017 року, чиновники раптом вирішили, що з торговим об'єктом не все гаразд. Говорили про завищені ціни й про те, що з цього приводу в прокуратуру звернулася «група громадян». Далі ‒ місяці нервування для торговців, листи проти закриття ринку, пікети та сходки громадян. Зараз «Народний» працює, але, як і раніше, залежить від благовоління чиновників.
Тим часом на проспекті Перемоги на місці знесених наприкінці 2017 року яток і торгових наметів відкрили постійний ярмарок. За кошт міського бюджету відбудували нові павільйони, а орендна плата, за словами підприємців, зросла в шість разів.
Наступною жертвою став ринок «Чайка», організований у 1990-х роках на території закритого стадіону. Через невисокі ціни він давно став улюбленим місцем покупок севастопольських пенсіонерів. На цікавий об'єкт у центрі Севастополя нова влада поклала око ще 2015 року. Заяви про те, що відродять стадіон, збудують торговий центр і ще незрозуміло що, сипалися як із відра. Відбулася низка судів, які визнали незаконною купівлю стадіону «Чайка». Також суди визнали право власності на стадіон за містом.
Бізнесмен Олександр Красильников тоді говорив журналістам, що, на його думку, судові позови міського уряду за «Чайку» нагадують рейдерське захоплення. «За моєю інформацією, на стадіон «Чайка» були покупці, які хотіли його забрати безкоштовно. Це ж цікавий об'єкт у центрі міста, який комусь сподобався ‒ і почалися заходи щодо виконання замовлення», ‒ сказав він.
Наприкінці квітня 2018 року був створений громадський рух «За права севастопольців!», зокрема для захисту прав 800 підприємців, які працюють на цьому ринку.
10 травня уряд міста ухвалив організувати універсальний ярмарок «Центральний» на території нинішнього ринку «Чайка». Управляти ярмарком призначили ДУП «Керівна компанія оптово-роздрібних, торгових комплексів Севастополя». Нещодавно уряд Севастополя продовжив термін роботи цієї ярмарки до кінця 2019 року. Про подальші перспективи поки нічого невідомо.
9 жовтня «упав» «Сталінградський» ринок. Під прикриттям десятків поліцейських павільйони трощили екскаваторами та бульдозерами, різали болгарками, вантажили на автомобілі й вивозили в невідомому напрямку. Багато підприємців навіть не встигли забрати свій товар. 216 осіб втратили робочі місця. Влада міста обіцяла всім надати площі для торгівлі на інших ринках, але їх на всіх не вистачає. Працевлаштувати вдасться не більше 50-70 осіб. Офіційною причиною знесення ринку називали необхідність ремонту теплотраси, яка проходить під ним, але севастопольці впевнені, що незабаром на цьому місці буде влаштований черговий ярмарок.
Голова «Союзу підприємців Севастополя» Марат Тюнін так охарактеризував політику російської влади міста: «Генеральна позиція що в Овсянникова, що у Меняйла ‒ розорити людей. Для чого це робиться, багато людей уже зрозуміли, ‒ щоб усіх загнати в економічну залежність. Підприємці ‒ самодостатні, вільні, самі себе забезпечують, ні від кого не залежать, мають правильну інформацію й діляться нею з іншими. Кількість незадоволених через беззаконня, яке тут влаштували ці приїжджі діячі, зростає. Щоб цього не відбувалося, розоряють підприємців. Щоб не було протестних рухів».
Реакції російської влади немає, а на місці знесених об'єктів з'являються нові павільйони ‒ «за затвердженою схемою»
На підтвердження цих слів на площі ім. 50-річчя СРСР, площі Захарова, Історичному бульварі та в багатьох інших місцях пішли під знесення десятки торгових кіосків, палаток, павільйонів та яток. Їхні власники проводять мітинги та пікети, пишуть сльозливі листи Путіну. Але реакції російської влади немає, а на місці знесених об'єктів з'являються нові павільйони ‒ «за затвердженою схемою».
Торгові центри ‒ закрити, «нагнути господарів», відкрити
Навесні, після трагедії в російському Кемерові, в Севастополі закрили низку торгових центрів. Після усунення виявлених недоліків одні ТЦ отримали дозвіл на роботу, а до інших у місцевої влади довго зберігалися претензії.
Так були подані позови про знесення корпусів найбільшого в місті торгового центру «Мусон», розташованого в будівлях колишнього однойменного заводу, а також будівельного супермаркету «Добробуд».
Після трьох місяців простою та багатомільйонних збитків будівельний супермаркет знову почав працювати. Щоправда, на севастопольських форумах пишуть, що його власникові довелося «поділитися» з чиновниками.
Ситуація з «Мусоном» була набагато складнішою. Власник не хотів іти на мирову з владою, на вулиці опинилися тисячі підприємців і спортсменів, що тренувалися в спортивних залах торгового центру. Питання з приводу останніх було поставлене на прямій лінії з Володимиром Путіним, і президент розпорядився спортивний центр відкрити, але його доручення досі не виконане.
Два з шістнадцяти корпусів «Мусону» відкрили 26 грудня, але віце-губернатор Севастополя Ілля Пономарьов тут же оголосив, що власник торгового центру не виконує підписану ним же «дорожню карту»:
«Власник платить мінімальні ставки податку на земельні ділянки, тому що не переоформив їхню оренду. А ті земельні ділянки, які фактично використовуються під об'єктами торгівлі, не переоформляються просто тому, що будуть інші (великі) ставки та інший розмір плати до міського бюджету. Це той випадок, коли результат для себе превалює над міськими завданнями, це оптимізація своїх витрат. Одним словом, «дорожня карта» з боку правовласника, який поставив свій підпис у документі, не виконується в цій частині».
А ось за підрахунками бухгалтерів «Мусону», кожен місяць простою ТЦ мав по 90 мільйонів збитків, а за словами власника Володимира Плотки, на роботи з усунення зауважень витрачені близько 28 мільйонів рублів.
Маршрутки ‒ тиха заміна на держтранспорт
У жовтні в Севастополі запровадили так званий регульований тариф на проїзд у міському транспорті, який передбачає, зокрема, безготівкову оплату єдиною міською картою та безкоштовний проїзд для пільговиків. За час, що минув із моменту нововведення, вже розорилися два перевізники. Місцева влада компенсації власникам автопарків поки не виплачує, але виконання своїх вимог домагається, погрожуючи розірвати контракти.
«Цього року ми в тестовому режимі оцінюємо роботу наших перевізників, як вони виконують річні держконтракти. Наше завдання ‒ забезпечити безумовне виконання вимог державних контрактів із безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян», ‒ розповів віце-губернатор Ілля Пономарьов.
При цьому перевізників зобов'язали встановити за свій кошт валідатори, кожен із яких коштує 14 тисяч рублів. Прибуток перевізників і так скоротився, але з викрученими за спину руками бажання «шукати правди» не виникає.
«По-перше, проїзд подешевшав, по-друге, пільговики додалися ‒ 28 категорій. Дуже важко. Нерентабельно сьогодні. Я думаю, що я ще місяць терплю, а через місяць мені доведеться піти з машини. Тому що її нерентабельно утримувати», ‒ зізнався водій маршруту 109.
З ринку перевезень різними способами витісняють приватних перевізників, а на маршрути влада ставить закуплені містом у лізинг автобуси.
Задушити орендною платою
Нові орендні ставки, встановлені урядом Севастополя, схоже, остаточно угроблять бізнес у Севастополі
Нові орендні ставки, встановлені урядом Севастополя, схоже, остаточно угроблять бізнес у Севастополі. Збільшена не тільки базова ставка з 400 до 600 рублів за квадратний метр, а й у 2-4 рази ‒ коефіцієнт функціонального використання, в 3-4,5 рази ‒ територіальний коефіцієнт. Найдорожче існування коштує автосервісним майстерням і мийкам, закладам громадського харчування та продавцям квітів. На виході з надбавкою ПДВ суми виходять величезні ‒ для деяких орендна плата зросла у 15 разів.
«Немає правил гри, вони постійно змінюються, а людей ставлять перед фактом: ось вам нові побори, сьогодні ми вас виганяємо, а ваші інвестиційні проекти нам не потрібні», ‒ зазначає бізнесмен Олег Ніколаєв.
«Втім, можливо, вирішувати проблему й не доведеться ‒ після закриття всіх підприємств вона зникне сама собою. Щоправда, з'явиться нова: безробіття й масова втеча з міста молоді. Сьогодні люди платять непомірну частину всього заробленого просто за право існувати», ‒ пише з приводу підвищення орендної плати одне з севастопольських видань.
Банальне віджимання
Віджимання бізнесу, яке широко практикувалося в бандитські 90-ті, нині стало дуже поширеним у місті-герої.
Готельний комплекс «Бухта Мрії», розташований в урочищі Ласпі, технічно переписали на краснодарську фірму, про що український власник дізнався випадково. Тепер він намагається відбити своє майно в суді, доводячи, що всі дозволи на операції, видані від його імені, ‒ підробка.
Не краща ситуація на судноремонтному заводі «Південний Севастополь». Минулого року представники влади міста, озброївшись рішенням місцевого суду та прихопивши загін силовиків, прийшли забирати у приватника завод. Відбивати атаку чиновників на завод приїжджали люди Умара Джабраїлова та дочка прес-секретаря президента Росії Єлизавета Пєскова. Не допомогло.
Як повідомляють ЗМІ, влада Севастополя забирає у київської фірми «Київміськбуд» 1,3 гектара землі, виділеної під будівництво житлового кварталу.
У грудні влада Севастополя домоглася рішення суду першої інстанції про розірвання договору оренди майнового комплексу «Інкерманського заводу марочних вин», а це загрожує зупинкою підприємства. У вересні 2018 року генеральний директор холдингу «Інкерман Інтернешнл» Сергій Лебедєв розповів журналістам, що завод уникнув «націоналізації» завдяки переговорам на російському федеральному рівні.
Новий інвестор отримає частку в Інкерманському заводі марочних вин. Це компанія «Південний проект» (Санкт-Петербург), яка вже придбала «Новий Світ»
Але вже стало відомо, що новий інвестор отримає частку в Інкерманському заводі марочних вин. Це компанія «Південний проект» (Санкт-Петербург), яка раніше вже придбала завод шампанських вин «Новий Світ».
Фірма «Південний проект» була створена наприкінці листопада 2017 року. В той момент єдиним власником цієї структури був Банк «Росія», найбільшими акціонерами якого, за інформацією самої фінустанови, є Юрій Ковальчук, Геннадій Тимченко, Сергій Ролдугін, Микола Шамалов, Михайло Шеломов, Тетяна Світовит. Ковальчука, Тимченка та інших великих бізнесменів Володимир Путін у квітні 2014 року назвав «хорошими знайомими, друзями», за яких йому не соромно.
Можна не сумніватися, що в цих бізнесменів проблем у Севастополі не буде.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
