«Визнання роботи з деокупації Криму»: як російські санкції позначаться на півострові

Росія запровадила санкції щодо 322 громадян України та 68 українських компаній. Відповідний указ підписав голова російського уряду Дмитро Медведєв. Санкції передбачають «блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборону на переказ коштів (виведення капіталу) за межі Росії». До кремлівського списку також потрапили низка відомих кримчан.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров, проти якого Росія запровадила санкції, ставить питання про долю активів в анексованому Криму.

– Заходи, які вони там передбачають, ‒ блокування безготівкових грошових коштів, бездокументальних цінних паперів. Усього цього у мене ніколи не було й немає на території Російської Федерації. Що вони робитимуть в окупованому Криму ‒ подивимося. Зрозуміло, ми як громадяни України в Криму маємо там власність, як мінімум земельну ділянку для будівництва житлового будинку. Але тут ситуація така, що це противник, і він вбиватиме нас у прямому й переносному сенсі, поки ми його не виженемо з нашої землі.

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі розмірковує про формулювання російської влади.

‒ Якщо вони вважають мої дії недружніми й такими, що суперечать міжнародному праву, то я з ними повністю згодний. Я не можу дружити й не можу щодо них говорити про дотримання міжнародного права з тієї простої причини, що я змушений через дії цієї влади перебувати за межами свого рідного Криму, за межами дому та сім'ї. Тому мої дії будуть спрямовані на те, щоб швидше повернутися. Якщо хтось вважає, що ці дії ‒ недружні, це означає, що вони правильно розуміють усі мої дії.

Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов звертає увагу на деяку суперечливість списку санкцій Кремля.

– Список ‒ це визнання роботи з деокупації Криму, але сам перелік можна сприймати далеко не однозначно. Є там особи, які навіть не згадують про незаконно окупований Крим, а є такі діячі, які активно працюють на відновлення територіальної цілісності України, які не ввійшли до списку. Росія також запровадила санкції проти житомирського комбінату, що видобуває ільменітову руду, а це сировина для заводу «Кримський титан». Ільменіт постачається до Криму в обхід санкцій, через офшорні підприємства. Внесення комбінату в список можна розцінити як громовідвід. У мене особисто ніякого майна в Росії немає, тому жодних наслідків, окрім визнання моєї роботи, я не бачу. Це гібридна війна.

Керівник центру журналістських розслідувань Валентина Самар розмірковує про долю «Кримського титану» у зв'язку з російськими санкціями.

‒ Ми поки не можемо говорити про те, як це вплине на роботу заводу «Кримський титан». Звернемо увагу, що до списку потрапили не тільки приватні підприємства Дмитра Фірташа, а й українська державна «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», якій належать гірничо-збагачувальні комбінати. Адже до Криму йде не руда, не чорновий ільменіт, а вже концентрат, тобто збагачений ільменіт, вироблений на державних підприємствах. Ось це вже серйозні речі, потрібно думати, яким чином це позначиться на діяльності української компанії «Кримського титану». Але з ним треба щось робити, Росії зокрема. Завод після аварії та екологічного лиха був зупинений, але ніякої зміни технології не відбулося. Один із можливих варіантів ‒ Фірташа змусять продати комбінат російським власникам, можливо, навіть державі.

Валентина Самар також звертає увагу на чіткість і структурованість змістовної частини російського списку санкцій і висловлює думку, що на цьому тлі українська санкційна політика виглядає «незграбною».

Голова громадської організації «Сила права», екс-віце-прем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко нагадує, що його майно в Криму вже «націоналізували» без всяких санкційних списків.

– І фактично не змінюється, і психологічно нічого не змінюється. Мої зусилля, для того щоб ми виграли цю війну, жодними санкціями змінені бути не можуть. Тому структура «Сила права» як займалася чотири роки судами проти Російської Федерації в інтересах постраждалих українських громадян, так і займатиметься. Вони ще 2014 року рішенням окупаційної влади оголосили все моє майно в Криму майном Республіки Крим, розграбували всі підприємства, де я був роботодавцем, акціонером, засновником.

Російський економіст Дмитро Некрасов вважає, що Росія намагається переймати досвід санкцій політики США в плані тиску на окремих бізнесменів.

‒ Якби Росія хотіла справити саме економічний вплив на Україну, то арсенал санкцій був би іншим, він мав би секторальний характер. Зрозуміло, що Україна ‒ одна з небагатьох країн, на які російські санкції можуть здійснити істотний вплив, тому що частка у зовнішній торгівлі Росії в Україні разів у 10 більша, ніж України в Росії. Цих цілей ніхто не переслідував, тут є дві логіки. По-перше, Україна давно запроваджувала свої санкції проти російських підприємців і громадян, тому просто з міркувань симетрії вирішили якось відповісти. А друге ‒ це більш тонка політична гра. Не секрет, що в багатьох великих підприємців в Україні, які володіють політичним впливом, є економічні інтереси, пов'язані з Росією. Внесення або невнесення до списку дозволяє впливати на таких людей.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​