«На місяць вода є, на рік – немає». У Крим повертається дефіцит води?

«​Сказати з упевненістю»​, що Крим забезпечений питною водою на рік, «​сьогодні не можна»​, заявив в ефірі кримського телеканалу «Миллет» гендиректор ГУП «Вода Криму» Максим Новик.

На який період у Криму вистачить накопиченої прісної води? Як будівництво нового водогону вплине на водопостачання східного Криму? Наскільки виснажені підземні джерела прісної води на півострові? Чому приділяти увагу модернізації водної інфраструктури почали лише 2021 року?

Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: ексміністр курортів і туризму Криму, керівник Асоціації індустрії гостинності України, ексголова Республіканського комітету з водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства Криму Олександр Лієв; колишній міністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький; заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк та кримський історик і політолог Євгенія Горюнова.

У серпні російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявляв, що води півострову «вистачить на найближчі два-три роки».

«Ми водою забезпечені більш ніж достатньо. Усі водосховища повні. Що дозволяє не турбуватися за найближчі два-три роки загалом. Це при тому, що якщо нічого не робитиметься», – зазначав він після літніх злив на півострові.

Але не минуло й трьох місяців, як фахівці, які відповідають за водопостачання Криму, почали говорити, що ситуація із забезпеченням населення прісною водою залишається напруженою.

«Ми балансуємо на межі. Сказати, що проблему вирішено, ні, її не вирішено на 100%. Так, на місяць, два-три, пів року в нас вода є. Сказати, що вона є на рік наперед – ні», – повідомив Максим Новик.

За його словами, ГУП «Вода Криму» подає в Сімферополь понад дві третини води з артезіанських джерел та одну третину – з водосховищ.

• Крим. Реалії

Директор компанії «Водні технології» Анатолій Копачевський повідомив кримські ЗМІ, що найбільший дефіцит води спостерігається у Східному Криму, який до 2014 року постачав воду з Північно-Кримського каналу. За останні кілька років там використано практично всі резерви, стверджує він.

«Загалом по Криму притоки (води нині у водосховищах – КР) більші, ніж у 2020 році та у 2019 році, але вони не відповідають навіть середньорічним показникам. Щасливенське та Загірське водосховища близькі до своїх максимальних позначок. Тому в Ялті та Севастополі води більше, ніж достатньо. Якщо ж рухатися в бік Патризанського водосховища (забезпечує Сімферополь та його околиці – КР), воно наповнене на 50%. Далі до Східної частини Криму: в Ізобільненському водосховищі досить невелике наповнення – близько 30–40%, Білогірське теж на низьких відмітках. Запасів попередніх років немає, тому ми й зазнаємо вододефіциту», – заявив Копачевський.

Ексочільник Рескомітету з водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства Криму Олександр Лієв говорить про важливість заміни місцевих комунальних мереж, оскільки «на них припадає основна витрата води» в регіоні.

– Комунальне господарство Криму зазнає великих втрат у системі. І ці втрати вони (російська влада Криму – КР) так і не усунули. У Сімферополі до 60% сягають втрати води в комунальних мережах. Це великі вкладення у те, що місцевим жителям не видно, на цьому важко піаритися. А робити це треба.

Лієв сумнівається, що заміна мереж відбудеться найближчим часом, оскільки, на його думку, «не для того захоплювали Крим, щоб робити життя кримчан кращим».

Викачування підземних вод, за допомогою якого місцева та російська влада зараз вирішує проблему дефіциту води в Криму, Лієв називає «дешевим рішенням на миттєвому рівні, яке обернеться великими екологічними наслідками».

Російська влада Криму будує водогін для скорочення втрат при перекачуванні води з підземних джерел Просторненського, Новогригорівського та Ніжинського водозаборів у Східний Крим. Проєкт оцінюють у 20 мільярдів рублів. Планується, що у 2022 році цей водогін дійде до Феодосії, а у 2023 році – до Керчі, повідомив кримські ЗМІ начальник відділу капітального будівництва підприємства «Інвестбуд» Олександр Сергєєв.

«Східний Крим зазнає часткових перебоїв з подачею чистої питної води. Цей проєкт дозволить реалізувати споживання води населенням у необхідному обсязі. Зараз є дуже великі втрати під час транспортування води, але технологічний трубопровід ці втрати мінімізує», – повідомив він.

Ексміністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький називає проєкт будівництва водогону в Східний Крим «правильним». За його допомогою, за оцінками ексміністра, вдасться мінімізувати втрати води на 30-40%. Але реалізація подібних проєктів вимагає врахування безлічі технічних нюансів, про які російська влада Криму поки не згадує, каже Порицький.

– Рішення, в принципі, правильне. Виникає одне питання: яким чином накопичуватимуть воду, якої не вистачає? Вода в трубі може йти до певної температури, навіть за мінусової. Але де гарантії роботи станцій, що перекачують, без яких вода самопливом не піде? Якщо одна з п'яти насосних станцій виходить із ладу, що буде з водою у трубах? Якщо по Північно-Кримському каналу до окупації Криму водосховища мали певний запас води, який спеціально закачували на зиму для таких ситуацій, то зараз я поки що не розумію, як це буде (працювати – КР). Я не чув ні від кого із представників окупаційної кримської влади розрахунків щодо балансу води.

Плюси у втраті води у мережах знайшов Анатолій Копачевський. Він зазначає, що за рахунок цього «підживлюються ґрунтові води, які створюють сприятливе середовище для вирощування сільгоспкультур, ґрунт промивається від солей і зволожується повітря».

За інформацією Максима Новика, втрати води в кримських мережах зараз становлять 50%, але в кожному регіоні Криму ця частка відрізняється: у Феодосії – 30%, а у Ленінському районі – понад 70%. За його словами, робітники проклали близько 30 кілометрів нових мереж у Сімферополі, скоротивши добові втрати на 10 тисяч кубометрів. Наразі головне завдання для Криму – «зниження відсотка втрат води хоча б до 20%», стверджує Новик.

Заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк сумнівається, що за такий короткий час вдасться реалізувати ці плани, оскільки вони потребують великих вкладень.

Використання водогону для масштабного перекачування підземних вод у Східний Крим вчений називає «утопією».

– Головним завданням щодо покращення водозабезпечення Криму є раціональне використання ресурсів, які є. Система водозабезпечення Криму не передбачає використання 70% води із підземних джерел. І її запроєктовано на використання поверхневого стоку. Те, що зараз відбувається, є ситуативним рішенням. Використовувати підземний стік нераціонально, тому що немає достатніх запасів, щоб вирішувати проблему водозабезпечення. Цілорічне використання підземного стоку є утопією.

Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова зазначає, що заяви російської влади півострова про вирішення водної проблеми не є логічними, а базуються на «політичній доцільності».

Вона вважає, що «недаремно лунають заяви про дефіцит води в Криму» у той час, коли відбувається нарощування російських військ та озброєння біля кордону з Україною. На її думку, це може бути одним із чинників тиску Росії на Україну.

(Текст підготувала Олександра Шевченко)