Якби наступ в Україні вела американська армія, вона б спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту, натомість українські військові потерпають від нестачі авіації, недостатньої кількості бронетехніки та артилерійського озброєння, що веде до вищих втрат на полі бою, вважають американські експерти, про що інформує «Голос Америки».
Літаки і боєприпаси – основні прогалини
Під час поїздки до України віськові аналітики – колишній радник Пентагона, співзасновника організації Silverado Policy Accelerator та компанії з кібербезпеки Дмітрі Альперович, дослідник Центру військово-морського аналізу Майкл Кофман та британський дослідник Роб Лі з євразійської програми Інституту зовнішньої політики провели «мозковий штурм», підсумки якого підбив у подкасті Geopolitics Decanted Альперович.
Експерти дійшли висновку, що успішність американців була б «дещо кращою, але не набагато кращою», каже Альперович.
«Тому що тут немає магії. Ви повинні пройти через мінне поле. Отже, ви понесете багато втрат», – каже він.
Утім, стверджує експерт, американці «ніколи не воювали б таким чином», вони б «килимово» розбомбили цілі мінні поля та лінії окопів «задовго до того, як відправити туди хоч одного солдата». Але в українців такої можливості немає.
Українці добре знають усі виклики. Їм доведеться модернізувати свої аеродроми, щоб експлуатувати F16Дмітрі Альперович
Експерти, посилаючись на розмови з українськими військовими, інформують, що одним з найбільших очікувань України є підсилення «старіючої авіації» сучасними літаками F16.
Українська армія чекає на F16, повністю усвідомлюючи, наскільки складно буде опанувати та експлуатувати їх. «Українці добре знають усі виклики, – каже Альперович. – Вони значні, їм доведеться модернізувати свої аеродроми, щоб експлуатувати F16».
Українські військові також намагаються переконати шведський уряд передати Україні літаки Gripens тим, що українці продемонструють можливості шведських літаків у реальних бойових умовах.
«Просто дайте їх нам, а ми покажемо вам, як вони протистоять російським ВПС. Це буде чудово для майбутнього маркетингу вашого літака», – кажуть українці, за словами Альперовича.
Експерт також зацитував одного з високопосадовців, з яким зустрівся у ході візиту до Києва. «Ми запитали їх, які ваші потреби. І ця людина сказала: «У мене всього п’ять потреб, і це снаряди, снаряди, снаряди, снаряди і снаряди».
Як повідомляв «Голос Америки», щоб забезпечити прогалини у наявності необхідних боєприпасів в Україні, у США ухвалили рішення про надання касетних снарядів.
Щодо контрнаступу українців, Альперович прокоментував: «Вони, безсумнівно, сподівалися, що росіяни не так сильно окопаються».
«Це справді дуже важко, вони несуть величезні втрати», – сказав експерт про військових.
Щоб ефективно здійснювати контрнаступ і йти на ретельно підготовлені і заміновані росіянами упродовж року оборонні лінії, потрібна перевага в артилерії, сказав у ефірі «Голосу Америки» і Мирослав Гай, офіцер ЗСУ, засновник фонду «Мир і Ко».
Але наразі Росія переважає Україну і кількістю військової авіації на лінії фронту, і в артилерії.
За його словами, плани союзників НАТО збільшити виробництво снарядів до 90 тисяч за місяць, можуть суттєво допомогти українському війську.
Багато людей, особливо в соціальних мережах, сприймають це трохи так, ніби це якесь спортивне змаганняДмітрі Альперович
Бо нинішні потужності – близько 118 тисяч снарядів на рік – «це те, що Україна вистрілювала за місяць-півтора під час інтенсивних боїв». Для порівняння, РФ у найбільш запеклі дні торік використовувала по 60 тисяч боєприпасів за день, каже Гай.
«Голос Америки» раніше повідомляв, що нинішня війна привернула увагу до браку промислових потужностей, необхідних для швидкого нарощування виробництва, після десятиліть скорочення державних замовлень. Сполучені Штати та Франція почали тиснути на оборонні компанії, щоб вони збільшили виробництво.
Україна і Захід: різні очікування від контрнаступу
Альперович також застеріг міжнародних оглядачів та пересічних споживачів новин: «Думаю, що багато людей, особливо в соціальних мережах, які стежать за цим конфліктом, сприймають це трохи так, ніби це якесь спортивне змагання. Варто пам’ятати, що це реальні люди, в основному молоді чоловіки, які не мають великого вибору в цьому питанні з обох сторін, яких відправляють у цей конфлікт, і це не спортивна гра».
При цьому Альперович свідчить, що українські очікування дещо відрізняються від іноземних. Якщо дебати в західних столицях в основному стосуються контексту території і скільки саме землі Україна збирається чи зможе повернути, то Україні, за спостереженням експерта, йдеться, про те, як закінчити цю війну таким чином, щоб мати міцну безпеку на майбутнє, щоб не зазнати нападу від Росії ще через 3-5 і більше років.
За інформацією Альперовича, люди у лавах збройних сил втомлені і виснажені. Втім, очевидно, каже експерт, вони хочуть продовжувати боротьбу: «Я не хочу, щоб у когось склалося враження, що вони здаються. Це точно не так. Але ця війна завдала Україні та українському народу величезних збитків».
Міжнародні звіти фіксують, що українські та російські сили беруть участь у дуже важких боях, наголошують своєю чергою журналісти телеканалу CNN. Цитуючи аналітика Роба Лі, видання зазначає, що сьогодні «важко визначити, яка сторона наразі тримає перевагу за відсутності суттєвих територіальних здобутків жодної з них».
«Обидві сторони зараз відчувають виснаження», – пише CNN про стан війни.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
