Чому президент не замовив соціологію замість 5 запитань біля виборчих дільниць? Чи не викликає в українців алергію слово «референдум» після того, як його використала Росія на початку агресії у Криму і на Донбасі у 2014-му? На початку тижня пропонуємо короткий аналіз останніх подій щодо Донбасу від людей, які допоможуть розібратися в словах і діях української влади.
Зеленський міг би замовити соціологію, якби йому потрібні були думки українців – Березовець
Президент Володимир Зеленський анонсував свої 5 питань, які планує поставити 25 жовтня. Він називав їх поетапно, дійшовши від першого до п'ятого, і ось нарешті весь список:
Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
Чи підтримуєте ви легалізацію каннабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?
Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?
Головна ідея Зеленського – мобілізувати виборців на дільниці 25 жовтня та продемонструвати, що він виконує передвиборчу обіцянку, вважає політолог, керівник центру «Пента» Володимир Фесенко.
«Нагадаю, ще до президентських виборів він казав, що великий шанувальник швейцарської практики, прямої демократії, регулярних референдумів, на яких обговорюються і ухвалюються рішення з найважливіших питань суспільного життя», – каже Фесенко.
Політтехнолог Тарас Березовець сумнівається, що як піар цей прийом спрацює: «Думаю, що в українців після 2014 року, після псевдореферендуму в Криму і на Донбасі, сьогодні, м'яко кажучи, як алерген сприймають слово «референдум». Що є найнебезпечнішим – це запровадження так званих елементів народовладдя. Вони активно використовуються як інструменти ведення гібридної війни Російською Федерацією на території країн колишнього Радянського Союзу».
Спрацює – хіба що для двох груп виборців, вважає Березовець: «У першу чергу, це ті, хто хоче миру: умовно кажучи, хто вибрав би інші проросійські проекти, в такому разі вони будуть змушені голосувати за «Слугу народу». І це молодь, це популістські заяви про скорочення кількості депутатів Верховної Ради».
Обоє політичних аналітиків кажуть, що для з'ясування позиції народу, взагалі-то, існує соціологія: з вибіркою лише 30 тисяч людей можна розраховувати на дуже низьку похибку, до одного відсотка. Натомість бути певним у якості.
Вільна економічна зона чи український офшор?
Одне з питань президента 25 жовтня стосуватиметься безпосередньо Донбасу: це створення вільної економічної зони у регіоні. Що це означає?
Така зона, в першу чергу, може стосуватися звільнення від оподаткування, пояснює економіст Олег Пендзин:
«Вільна економічна зона – це окремо виділена територія зі своїм специфічним управлінням, оподаткуванням, де створюються відповідні максимально пільгові, специфічні умови для залучення туди інвестицій, заходу туди, скажімо, підприємств, – говорить економіст. – Послаблення подаються не тільки в якихось місцевих податках, це стосується і особливого режиму розмитнення товарів, що заходять на цю зону і працюють в її межах. Тобто вільна економічна зона – це до деякої міри, я б сказав, специфічний шматочок території країни, де не діють звичайні податки, не оподатковують у звичайному режимі, створюються особливі умови роботи».
Які є ризики? Недоотримання податків з цієї території, пояснює Пендзин. «Є небезпека того, що на тій території буде створюватися всередині український офшор. Тобто це є достатньо небезпечна річ, яка призведе до того, що фінансові потоки, пов’язані із контрабандними товарами, товарами, які не мають 100-відсоткової легалізації в Україні, будуть проходити через цю територію».
Сергій Тарута, бізнесмен, який очолював Донецьку область у 2014-му, вважає, що зробити вільну економічну зону на підконтрольній частині Донбасу як вітрину для окупованої, було б непогано. Але водночас, на його думку, обмежувати це лише Донбасом неправильно.
«В принципі, як модель вона правильна: що Донбас має відновлюватися грошима Донбасу і грошима донорів. Але яку б ми зараз вільну економічну зону не запропонували, поки йде колосальна недовіра інвесторів і внутрішніх, і західних щодо України, то ніяка вільна економічна зона не спрацює. Нам нічого не заважає на сьогоднішній день дійсно прийняти рішення про створення вільної економічної зони на території, яку ми контролюємо, і показати окупованій території, що тут життя якісно поліпшується. Але це якісне покращення не може бути відірване від поліпшення в цілому економічної, соціальної ситуації по країні. Тому що не може бути один оазис», – каже Тарута.
А політолог Володимир Фесенко радить взагалі не виносити на подібні опитування питання щодо Донбасу: вони не сприяють консолідації суспільства. «Одні будуть «за», інші «проти». Це розпалювання пристрастей, і це ніяк не допоможе мирному врегулюванню цього конфлікту», – зазначає Володимир Фесенко.
Стежте за нашими ефірами, щоб бути в курсі
