«Полювання» на випускників: що Україна та Росія пропонують абітурієнтам із Криму

2019 року всі кримські випускники повинні складати російський Єдиний державний іспит (ЄДІ). Навесні 2018-го вони ще могли обирати між ЄДІ та звичайної атестацією. У російських ЗМІ пом'якшений режим для кримських випускників пояснювали перехідним періодом і тим, що вони «багато в чому програють російським одноліткам». Депутати від анексованого Криму ще 2017 року пропонували продовжити дію атестації для кримчан до 2020-го, але їхня ініціатива не отримала підтримки.

Міністерство освіти й науки України передбачило для абітурієнтів із Криму спрощену та стандартну – екстернатну – схеми вступу до вишів на материку. На сайті відомства в розділі «Жителям Донбасу та Криму» є детальніша інформація з цього приводу. Суть спрощеної системи в тому, що абітурієнт вступає через спеціальний освітній центр «Крим-Україна» навіть без українських документів.

Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що Росії більше немає чим привернути увагу абітурієнтів із Криму.

– Із 2019 року припиняють діяти всі правила, покликані полегшити вступ кримських випускників до російських вишів – без іспитів, без ЄДІ. Вони вступають на загальних підставах, разом із усіма – крім цього, новацій немає. В Україні ж продовжує розвиватися унікальна система вступу для кримчан, фактично єдина в усьому світі. До нас уже приїжджали з Грузії, з інших країн, щоб запровадити в себе щось подібне до освітніх центрів «Крим-Україна». На сьогоднішній момент кримська статистика закрита, у нас немає до неї доступу. Єдине – в порівнянні з минулим роком ми бачимо, що кількість першокурсників у Кримському федеральному університеті скоротилася більш ніж на 600 осіб. Це незважаючи на те, що російська держава вливає великі кошти, щоб збільшити кількість бюджетних місць. Але кримчани не йдуть.

Олег Охредько зазначає, що два роки тому, за словами російського міністра освіти Криму Наталії Гончарової, більш ніж чотири тисячі студентів повернулися назад до Криму з Росії, оскільки були не готові до російської системи, а також через моральний тиск.

– Не всі медалісти пройшли ЄДІ, тобто відповіли на відмінно. Крім того, згідно зі статистикою, в порівнянні з минулим роком якість знань погіршується – з російської мови та з математики успішність зменшилася до 2-3%. Крім ЄДІ, випускникам потрібно написати ще твір або диктант. Хоча, в принципі, між ЄДІ і зовнішнім незалежним оцінюванням різниці майже немає. Просто раніше, до анексії, випускники складали іспити своїм учителям, а тепер – незнайомим, навколо бігає перевірка, когось можуть висмикнути за шпаргалки. Плюс, потрібно враховувати, що психологічний тиск у Криму зростає, і діти теж перебувають у стресовій ситуації.

За даними Міністерства освіти України, 2018 року з анексованого Криму та окупованих частин Луганської та Донецької областей до українських вишів через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» надійшли 1749 абітурієнтів. Для них із червня по вересень працювали 35 центрів, надавати сертифікат про зовнішнє незалежне оцінювання, паспорт і атестат кримчанам було необов'язково. Достатньо було заповнити освітню декларацію і скласти два іспити – українську мову та історію України, а також один профільний іспит вишу.

Крім того, в рамках спеціальних квот 2018 року для кримчан призначалися більш ніж 2000 пільгових місць, для студентів зі статусом внутрішньо переміщених осіб були стипендії. Згідно зі статистикою, найчастіше абітурієнти з Криму вступали в Таврійський національний університет імені Вернадського, який працює зараз у Києві, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і Львівську політехніку.

Виконувач обов'язків директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Світлана Кретович вказує на те, що за спеціальною процедурою кримчани можуть вступати не тільки після закінчення школи.

– Можливість спрощеного вступу є і для випускників дев'ятих класів, наприклад, до технікумів і коледжів. На відміну від вишів, там тільки один вступний іспит із української мови й один – від навчального закладу. Вступна кампанія 2019 року залишиться такою ж, без якихось істотних змін. Вони можуть стосуватися тільки термінів подачі документів. У принципі, ми плануємо, що освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» працюватимуть із червня до кінця вересня. Більш докладно розповімо про терміни після затвердження загальних умов прийому. Ми виступаємо в ЗМІ, а влітку вперше разом із Міністерством із питань окупованих територій почали проводити дні відкритих дверей у Херсоні, в першу чергу, для кримчан, а також у Маріуполі та Сєвєродонецьку.

Світлана Кретович стверджує, що кількість кримчан, які навчаються дистанційно для отримання української повної загальної середньої освіти, зростає.

– Якщо взяти Херсон, то минулого року тут близько 100 дітей отримали атестати, а три роки тому їх було всього 20. Ми також думаємо, що збільшиться кількість кримчан, які вступають до українських вишів на загальних підставах, тобто не за спрощеною процедурою. Потрібно надати всі можливості, щоб діти приїхали сюди і вчилися за українськими програмами. Збільшилася кількість звернень – із приводу заміни атестата або для роз'яснення процедури атестації для визнання отриманих кваліфікацій тих, хто отримав документи про освіту в Криму. Ці документи не визнаються в нас і в усьому світі, і до нас звертаються з проханнями надати саме український документ.

(Текст підготував Владислав Ленцев)