Доступність посилання

ТОП новини

Ще одна сімферопольська об'їзна? Російська влада готує новий проєкт у межах траси «Таврида»


Будівництво об'їзної дороги Дубки-Левадки під Сімферополем, травень 2018 року. Ілюстративне фото
Будівництво об'їзної дороги Дубки-Левадки під Сімферополем, травень 2018 року. Ілюстративне фото

Підконтрольне Росії Міністерство транспорту Криму розглядає варіант будівництва дороги на Південне узбережжя Криму в обхід Сімферополя. За інформацією Мінтрансу, пропускна здатність Керченського мосту та траси «Таврида» збільшилася до 40 тисяч авто на добу, що, за прогнозами на курортний сезон, у рази збільшить масштаби заторів у Сімферополі.

У зв'язку з цим у жителів села Зарічне під Сімферополем, через яке може пройти нова траса, виникло занепокоєння за свої ділянки: вони не хочуть, щоб нова дорога проходила поблизу їх будинків. Згідно з повідомленням пресслужби російського Мінтрансу, наприкінці лютого керівництво відомства та проєктувальники нової дороги ‒ акціонерне товариство «Інститут «Будпроєкт» ‒ вже зустрілися з садівниками товариства «Джерельце» в Зарічному та пообіцяли щотижня надавати оновлення. Про цей проєкт йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський активіст Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, якою є ситуація з автомобільним завантаженням Сімферополя.

Що ж до будівництва нової дороги в об'їзд, то це поки тільки обговорення, точної інформації немає
Олексій Єфремов

‒ Кількість автомобілів на дорогах дійсно зросла в кілька разів, і це дуже відчувається, коли кожен день дістаєшся на роботу або у справах. Причина не тільки у відкритті мосту та в дешевих автомобілях з материка: як то кажуть, купують «корита» тисяч за 20 рублів, тільки щоб бути за кермом. До того ж деяким людям навіть лінь одну зупинку пройти, тобто особистим транспортом часто користуються без необхідності. Нещаслива траса «Таврида», смуги якої досі не можуть відкрити для руху, також додає проблем. Сам собою Сімферополь ‒ це, грубо кажучи, три вузьких основних вулиці, які від самого початку не були пристосовані для такого трафіку. Що ж до будівництва нової дороги в об'їзд, то це поки тільки обговорення, точної інформації немає. Зараз мало не вся ця долина з селами сколихнулася через такі розмови.

Олексій Єфремов
Олексій Єфремов

Олексій Єфремов вважає, що необхідність у будівництві об'їзної дороги в Сімферополі дійсно є, але з застереженнями.

Не думаю, що жителі долини, куди можуть пустити цю трасу, будуть щасливі від такого потоку
Олексій Єфремов

‒ Навіщо жителям Сімферополя дихати всіма цими вихлопами, навіщо терпіти таку кількість автомобілів, яким абсолютно немає сенсу заїжджати в саме місто? Я вже мовчу про вантажний транспорт, логістику. Тобто це все дуже важливо, але потрібний зважений підхід. Будемо сподіватися, що влада максимально прислухається до думки зацікавлених громадян. Якщо вдасться розвантажити ділянку від в'їзду в місто з боку Керчі та до Ялтинської об'їзної, то це буде здорово. Але не думаю, що жителі долини, куди можуть пустити цю трасу, будуть щасливі від такого потоку.

Чому замовчують наслідки будівництва автобану в Криму?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:35 0:00
Завантажити на комп'ютер

Журналісти Крим.Реалії зв'язалися з головою садового некомерційного товариства «Джерельце» Світланою Сорокіною, але вона поки відмовилася давати коментарі, пославшись на те, що місцеві жителі зараз ще готують свою заяву щодо можливого пуску траси поблизу їх ділянок.

Затори на ділянці будівництва об'їзної дороги Дубки-Левадки під Сімферополем. Село Укромне, вересень 2018 року
Затори на ділянці будівництва об'їзної дороги Дубки-Левадки під Сімферополем. Село Укромне, вересень 2018 року

Російський автожурналіст, керівник відділу контенту видання «ЮГА.ру» Євген Мельченко розповідає про досвід будівництва подібних об'єктів у Краснодарському краї.

Тут у першу чергу економістам потрібно буде порахувати, що простіше й доцільніше: переселяти людей чи робити об'їзд
Євген Мельченко

‒ У нас в Анапі була схожа з вашою ситуація. Жителі довколишніх хуторів теж були незадоволені, тому що практично через їх території пройшла траса. Довелося передбачити в проєкті якийсь гак, і зараз будівельники вперлися в те, що через це кошторис дуже збільшується: там потрібно осушувати болото, робити віадуки тощо. Не знаю, як ситуація вирішиться в Криму, але мені здається, що тут у першу чергу економістам потрібно буде порахувати, що простіше й доцільніше: переселяти людей чи робити об'їзд. Тим більше, наскільки я чув від кримських колег, там є полігон, який теж можливо використовувати для будівництва. Одним словом, все це потрібно врахувати. У Сочі застосували інше рішення: дублер Курортного проспекту провели над містом за допомогою опор та мостів. Тут ще така проблема, що й у нас, у вас земля дуже багата історичними знахідками, що також уповільнює процес.

Російські археологи під українськими санкціями?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:30 0:00
Завантажити на комп'ютер

Тим часом російська влада Криму вилучає ще 17 ділянок землі під будівництво траси «Таврида» у Бахчисарайському районі. Про це йдеться в розпорядженні, яке опубліковане на порталі підконтрольного Росії уряду Криму. Згідно з документом, ділянки розташовані на території сіл Скалисте, Ароматне, Залізничне, селища Поштове та в самому Бахчисараї. У розпорядженні зазначено, що власники землі мають бути повідомлені про вилучення, однак не згадується, яка компенсація належить за цю землю.

Будівництво траси «Таврида» біля села Приємне Побачення. Бахчисарайський район, серпень 2019 року
Будівництво траси «Таврида» біля села Приємне Побачення. Бахчисарайський район, серпень 2019 року

Колишній голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим Сергій Куніцин переконаний, що російська влада будує трасу «Таврида» зовсім не для розв'язання транспортних проблем півострова.

Сергій Куніцин
Сергій Куніцин
Траса «Таврида» будується з однією метою ‒ як об'єкт військово-стратегічного значення
Сергій Куніцин

‒ На мій погляд, траса «Таврида» будується з однією метою ‒ як об'єкт військово-стратегічного значення. Наскільки я знаю, вона йде з Керчі безпосередньо на Севастополь, і це потрібне для оперативного перекидання військ з допомогою Керченського мосту. Якби це робилося у першу чергу з метою вирішення інфраструктурних питань Криму, траса пішла б відразу через Феодосію, через Судак, через Алушту та Ялту. Навколо Сімферополя давно є Ялтинська об'їзна, а ми свого часу розглядали питання будівництва об'їзної з виходом на Бахчисарай. Втім, нам ніколи не доводилося ставити питання вилучення ділянок і компенсацій, тому що ми не будували таких доріг через весь Крим ‒ хоча це типова ситуація для будь-якого будівництва, особливо коли йдеться про будівництво трас. Зрозуміло, що зараз росіяни ведуть «будівництво століття» з метою, яку я вже згадав.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Траса «Таврида» в Криму

Про початок будівництва чотирисмугової автомобільної дороги «Таврида» (від Керчі до Севастополя) в Криму повідомили у травні 2017 року. Здати в експлуатацію трасу спочатку планували в 2018 році, проте пізніше терміни будівництва зрушили на два роки.

У серпні 2019 року підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов під час зустрічі з Володимиром Путіним пообіцяв російському президенту завершити будівництво траси «Таврида» до 2020 року.

Наприкінці 2018 року було відкрито рух по 190-кілометровій ділянці траси «Таврида» від Сімферополя до Керчі. Він здійснюється по двох смугах – по одній в кожному напрямку, діє обмеження в 60 км/год через будівельні роботи.

Для будівництва «Тавриди» були вилучені тисячі земельних ділянок.

За прогнозами російського Мінтрансу Криму, проїзд по «Тавриді» від Керчі до Сімферополя займе близько двох годин, а від Керчі до Севастополя – менше трьох.

За роки будівництва траси «Таврида» її вартість неодноразово змінювалася.

Нову трасу «Таврида» в Криму називають «дорогою смерті» через часті ДТП.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG