Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

У Криму вразили російську систему ППО. Яке ще озброєння могли знищити ЗСУ?


Макети пускової установки ЗРК С-400. Архівне фото
Макети пускової установки ЗРК С-400. Архівне фото

У Криму, згідно з повідомленням Міністерства оборони України, було знищено російський зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф». Втім, російські Telegram-канали пишуть, що втрачено лише С-300. Крим.Реалії розібралися, в чому різниця між цими комплексами, а також скільки С-400 на озброєнні Росії та з якою швидкістю їх виробляють. На що вплинуло знищення російського ЗРК, який прикривав західний напрямок, – читайте у нашому матеріалі.

У Криму неподалік села Оленівка на мисі Тарханкут знищено російський комплекс ППО С-400, заявили у Головному управлінні розвідки Міноборони України.

«23 серпня 2023 року близько 10.00 поблизу села Оленівка на мисі Тарханкут у тимчасово окупованому Криму стався вибух, який знищив російську зенітно-ракетну систему великого та середнього радіусу дії С-400 «Тріумф», – заявили у відомстві, опублікувавши відео.

«Самих по собі комплексів С-400 дуже небагато, це одна з останніх таких розробок. І, крім того, оскільки це один із найсучасніших видів озброєнь і засобів протиповітряної та протиракетної оборони, то, звичайно, це матиме системні наслідки для розвитку подій у Криму», – зазначив речник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

Знищення російської зенітно-ракетної системи С-400 «Тріумф» у Криму ненадовго оголить протиповітряну оборону РФ на західному узбережжі Криму, розповів в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.

«...Подія, яку ви згадали, вона на невеликий проміжок часу оголить певну ділянку на західному узбережжі Криму. Так, вони зараз вживатимуть дуже швидко заходів, але комплекс ППО – це ж не така річ, яка всюди валяється. Вони Москву не можуть захистити, бо стягували все на фронт. А тут потрібно додатково комплекси десь знімати», – сказав Буданов.

Кирило Буданов
Кирило Буданов

Там цілий удар був по дивізіону, повний дивізіон. Там досить серйозні втрати... Так, вони його відновлюватимуть, замінятимуть машини, систему взагалі змінюватимуть, але він деактивований», – підсумував Буданов.

Через деякий час секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що російський комплекс у Криму знищили новою українською ракетою.

Водночас російські джерела пишуть про знищення установки С-300 та бензовозу. Міністерство оборони РФ інцидент на мисі Тарханкут взагалі не коментує.

С-300 – перший універсальний комплекс ППО

ЗРК С-300 розробили у СРСР. Перший полк заступив на бойове чергування 1979 року. За кодифікацією НАТО ЗРК має назву SA-10 Grumble.

У той час на озброєнні радянської армії вже були комплекси зенітних керованих ракет: стаціонарний багатоканальний С-25 (тільки під Москвою), рухомі одноканальні по цілі С-75 (середньої дальності), С-125 (маловисотний малої дальності) і комплекс великої дальності до 300 км С-200.

Новий ЗРК мав стати першою багатоканальною зенітною ракетною системою, здатною вражати балістичні та аеродинамічні цілі, супроводжуючи одночасно до шести цілей та здійснюючи наведення по них до дванадцяти ракет.

Російський дивізіон ППО із ЗРК С-300/С-400 на мисі Фіолент у Севастополі, Крим. Архівне фото
Російський дивізіон ППО із ЗРК С-300/С-400 на мисі Фіолент у Севастополі, Крим. Архівне фото

Система С-300 складається з командного пункту з радіолокатором виявлення, з яким пов'язані до шести комплексів 5Ж15. Командний пункт слугує для автоматизованого розподілу цілей між ЗРК і не містить ракет.

Сучасні модифікації одним комплектом можуть вражати до 36 аеродинамічних або балістичних цілей, наводячи ними до 72 ракет.

Система здатна збивати аеродинамічні цілі на дальності від 3 до 200 км при висоті польоту від 10 метрів до 27 кілометрів. Балістичні цілі – на відстані від 5 до 40 км при висоті польоту від 2 до 25 км. Максимальна швидкість цілей може досягати 2,8 км/с.

Розміщення систем ППО С-300 у Криму. Архівне фото
Розміщення систем ППО С-300 у Криму. Архівне фото

Різні модифікації С-300 є на озброєнні багатьох країн (Азербайджан, Алжир, Вірменія, Білорусь, Болгарія, В'єтнам, Іран, Казахстан, Китай, Кіпр (Греція); Сирія). В Україні, станом на 2023 рік, є 208 пускових установок С-300. У 2022 році також отримано один комплекс С-300 зі Словаччини.

У Росії, станом на 2022 рік, на озброєнні була така кількість пускових установок:

  • ВПС РФ – 310 (39 дивізіонів);
  • морська авіація РФ – 96 (13 дивізіонів);
  • війська протиповітряної та протиракетної оборони – 90 (11 дивізіонів).

Остання з модифікацій, що використовуються в Росії, називається С-300 «Фаворит», позначення за класифікацією НАТО SA-20b Gargoyle.

За даними української розвідки, на початку 2023 року у Росії було на зберіганні близько семи тисяч ракет для С-300, але з цієї кількості значну частину нібито вже використано.

Під час повномасштабного вторгнення в Україну армія РФ почала застосовувати ЗРК С-300 для обстрілу українських міст за допомогою модифікованих ракет. Проте точність такої стрілянини дуже низька.

Україна використовувала С-300В1 та С-300ПТ/ПС для захисту міст та інфраструктури. За даними військових експертів, українські С-300 виявили високу ефективність для перехоплення російських крилатих і балістичних ракет, а також змушуючи російські літаки діяти на гранично низьких висотах.

С-400 «Тріумф» – гордість російської оборонки

Комплекс ППО С-400 «Тріумф» є подальшою модифікацією С-300. За кодифікацією МО США та НАТО називається SA-21 Growler. Контрактна вартість на експорт одного дивізіону з чотирьох машин зенітного ракетного комплексу С-400 – близько 1,25 млрд доларів.

Російська зенітна ракетна система великої та середньої дальності С-400. Архівне фото
Російська зенітна ракетна система великої та середньої дальності С-400. Архівне фото

Комплекс прийнято на озброєння у 2007 році. Він має більш просунуті можливості, ніж С-300. Як зазначає виробник ЗАТ «Азмаз-Антей», дальність ураження аеродинамічних цілей становить від 2 до 200-250 км при висоті польоту цілі від 5 до 35 кілометрів. По балістичних цілях – на відстані від 5 до 60 км. Максимальна швидкість польоту цілі може становити 4,8 км/с. В окремих російських джерелах заявляється про дальність дії 400 км по аеродинамічних цілях.

За даними російських ЗМІ, на рік виробляється три комплекси С-400. З 2012 року до армії РФ, за даними відкритих джерел, надійшло 57 ЗРК С-400. Як правило, їх розташовують у прикордонних районах Росії, а Москву прикривають два С-400.

В анексованому Криму росіяни мають шість комплексів С-400: по два в Севастополі та Феодосії і по одному в Євпаторії та Джанкої.

Слід зазначити, що іноземні військові експерти не вірять у заявлені російськими виробниками характеристики ЗРК. Шведське дослідницьке оборонне агентство FOI опублікувало аналіз, у якому вказується, що реальні можливості С-400 перебільшені: радіус дії цієї системи проти цілей, що низько летять, насправді становить всього 20 км, а фактична дальність – 150-200 км замість заявлених 400 км. Також, згідно зі звітом, зенітна ракета 40Н6 з передбачуваною дальністю 400 км не повністю пройшла випробування і не настільки надійна. Стверджується, що весь комплекс можна нейтралізувати, відключивши або знищивши в ньому лише одну ланку, наприклад, пункт управління або РЛС.

РЛС «Підліт» – «очі» С-400

Справедливість твердження шведських військових експертів підтвердили українські військові – разом із ЗРК С-400 було знищено станцію радіолокації 48Я6-К1 «Підліт». Про це повідомив головний редактор порталу «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

Радіолокаційна станція 48Я6-К1 «Підліт». Скріншот із сайту aex.ru
Радіолокаційна станція 48Я6-К1 «Підліт». Скріншот із сайту aex.ru

«Радар забезпечував контроль повітряної обстановки над західною частиною Чорного моря та над територією Херсонської області з відстані приблизно 110 км від лінії фронту», – зазначив журналіст.

За словами Бутусова, ВМС України використали для ураження радара нову крилату ракету наземного ракетного комплексу «Нептун» і запрограмували її маршрут так, щоб обійти російську систему спостереження.

РЛС «Підліт» – ще одна гордість російського військпрому. Це універсальна мобільна твердотільна трикоординатна станція радіолокації з фазованою антенною решіткою (ФАР) кругового огляду і виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці.

Комплекс призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них. Перші поставки РЛС «Підліт-К1» до військ ППО Росії розпочато у 2015 році.

У липні 2022 року повідомлялося про знищення ще однієї РЛС «Підліт-К1» – у селі Лазурне Херсонської області.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Коваль

    Севастопольський журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2017 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG