Доступність посилання

ТОП новини

«Купатися можна з ранку, поки народ не прокинувся»: чи готове море до зустрічі кримських туристів?


Євпаторія, травень 2019 року
Євпаторія, травень 2019 року

Міжрегіональне управління Росспоживнагляду Криму та Севастополя станом на 27 травня не виявило у пробах морської води аномалій, проте після масового напливу відпочивальників ситуація може змінитися, розповіла виданню «Примечания» керівник відомства Наталія Пеньковська.

При цьому на уточнювальне запитання журналістів, яке саме узбережжя у Криму зараз найчистіше, у Росспоживнагляді не відповіли, обмежившись лише загальною рекомендацією не ковтати морську воду. У 2018 році відомство заборонило купатися на 30 кримських пляжах через погану якість морської води. Зокрема, в Ялті пляжі закривали через викиди каналізаційних стоків.

Активіст з Кореїза Євген Жуков розповідає про ситуацію з каналізацією в навколишніх селищах.

‒ Зовсім недавно Олексій Челпанов (голова російської адміністрації Ялти ‒ КР) створив комісію з водовідведення в селищі, куди увійшов і я, і керівник Кореїзького територіального органу міста Ялти, і ялтинські екологи, і новий начальник відділення водоканалу Алупки. Останній запропонував за тимчасовою схемою до початку курортного сезону всі стічні води спрямувати не в річку, а в наявний колектор. Але скільки я не бився, висновки цієї комісії Челпанов слухати не захотів. Тому пропозиція залишилася невиконаною, і на пляж адміністрації президента, на Дюльбер і на Русалку течуть усі стічні води. Селище Кореїз досі без каналізації, хоча воно старіше за Ялту. У нас є тільки дві очисні споруди на Велику Ялту. Перша розташована поблизу нафтобази Ялти, друга ‒ біля Сімеїза. Через те, що вони давним-давно застаріли і не виконують своїх функцій, після відносного очищення все скидається в море.

Євген Жуков
Євген Жуков

​Євген Жуков додає, що через шторми та агресивне середовище глибоководний випуск стічних вод залишився тільки в Форосі.

Гине курорт Місхор: поблизу Русалки збирається мул
Євген Жуков

‒ Решта зруйновані й вимагають відновлення, м'яко кажучи. Це в усій Великій Ялті. При міській лікарні №2 є туберкульозний стаціонар. Звідти стоки без очищення потрапляють буквально в акваторію Ялти зверху, так і не зроблений антисептик. Хоча багато-багато років це обіцялося. Щодо Кореїзу при «входженні в гавань» проекту зроблено не було, а до цього був свіжий проект, за який заплатили 2,5 мільйона гривень. Але він не пройшов експертизу за російськими нормативами. Проект був розрахований на те, що колектор пройде уздовж річки, але в Росії не можна так робити. Викинуті гроші вийшло. До того ж, гине курорт Місхор: поблизу Русалки збирається мул, море намагається самоочиститись. За день десь 20 сантиметрів товщі води очищається за допомогою ультрафіолету. Осад йде на дно, і варто тільки хвилюванню початися, мул піднімається на поверхню. Купатися неприємно.

Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов радить, де й коли краще купатися, щоб ризик контакту з каналізаційними стоками був мінімальним.

Купатися можна скрізь з ранку, поки народ не прокинувся, а ще подалі від міст
Олександр Бурдонов

‒ Проблема актуальна, питання не вирішене. Хоча деякі очисні, наприклад, коктебельські, увійшли в федеральну цільову програму, їхнє будівництво почнеться тільки цього року. Тобто за 5 років на цю тему часу не вистачило. Колектору глибоководного випуску в Ялті ‒ 40 років, його ще при Союзі робили. Набудовані «єврокурники» переросли в міні-готелі, відповідно, навантаження зросло. При цьому в 2014 році першим питанням були очисні споруди, я особисто його ставив. Чому саме так у підсумку склалося, з точки зору логіки незрозуміло. Всі останні 25 років це питання висить. Я скажу, що купатися можна скрізь з ранку, поки народ не прокинувся, а ще подалі від міст. Це 5-6 ранку, до 7 години ‒ без питань. Досить безпечно купатися, поки температура води не вище 25 градусів, тому що коли вище, то починається бурхливий ріст всієї цієї біологічної зарази.

Тим часом у Севастополі місцевий російський уряд має намір шукати нових підрядників на будівництво головних очисних споруд міста «Південні», яке мало розпочатися ще в 2018 році. Загальну вартість проекту тоді оцінили в 6,8 мільярда рублів, однак після того, як в один з банків перерахували 30% від цієї суми ‒ понад 2 мільярди рублів ‒ той збанкрутував, а кошти «заморозили». Слідче управління Слідкома Росії у Севастополі завело кримінальну справу й заарештувало одного екс-чиновника за підозрою в перевищенні повноважень, а уряд Севастополя до кінця квітня 2019 року судилося зі старим підрядником і в підсумку розірвало контракт.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що на туристичну привабливість міста впливає не тільки питання очисних.

‒ Проблема очищення каналізаційних стоків ‒ це проблема номер один зараз у Севастополі. Місцева влада створила собі проблему, з якою впоратися практично неможливо. У них таке завдання ‒ показувати, що все добре. Частково у них це виходить, але почасти через об'єктивні причини вони не в змозі з цим впоратися. Я говорю серед іншого й про вивезення сміття, щоб оперативно забирати контейнери, щоб видно було, що підприємства ЖКГ працюють. Але головний біль у вигляді того, що ж все-таки робити з Первомайським полігоном ‒ вірніше, звалищем ‒ залишається, і проблема наростає. Туристів у місті насправді дуже мало, і тільки з нагоди свят ‒ День перемоги, День прикордонника, ще якось ‒ люди збираються, і то в невеликій кількості, порівняно з минулим.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG