«Це не затишшя: саме зараз на фронті та в тилу формуються умови для вирішальної фази кампанії», – вважає колишній командувач збройних сил США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес(Ben Hodges), старший радник неурядової організації Human Rights First та колишній командувач сил США в Європі у 2014 -2017 роках. Про це Годжес говорив під час виступу в Джеймстаунському фонді (The Jamestown Foundation). Російська служба «Голос Америки» зібрала головні тези доповіді.
Виступаючи 6 грудня 2022 року в Джеймстаунському фонді (The Jamestown Foundation) з брифінгом під назвою: «Після Херсона: оцінка успішного контрнаступу України», Бен Годжес наголосив, що те, що зараз Заходу може видатися схожим на деяке затишшя чи очікування погоди, є насправді «створенням умов».
Побачимо багато повідомлень про диверсії в російському тилу
За кілька годин до зустрічі у вашингтонському фонді українські Збройні сили (за заявами самої російської сторони) подолали російську протиповітряну оборону з використанням безпілотників дальньої дії та успішно завдали точкових ударів по військових цілях за сотні кілометрів від кордону.
«Думаю, ми побачимо багато повідомлень про диверсії та інші неприємності на російських тилових об'єктах у найближчі кілька місяців, їхня частота наростатиме», – вважає колишній командувач збройних сил США в Європі.
Які саме «умови» перебувають у стадії створення?
Це «умови для вирішальної фази кампанії, – пояснює генерал. – Я думаю, що до лютого українці будуть готові розпочати звільнення Криму».
Імпульс контрнаступу досягнув рівня незворотності
«Дорога з Росії до Криму все більше починає бути схожою на стежку», – образно каже Годжес, і додає: «Це не та стежка, на якій я хотів би сьогодні опинитися». Генералу також не хотілося б раптом стати «водієм вантажівки в будь-якій колоні росіян, що рухається окупованою частиною України до Криму», а тим більше – на Керченському мосту – найнебезпечніших місцях російської військової логістики.
Аналізуючи по карті дислокацію південного фронту українських сил, Годжес пояснює: правий фланг (західний) перебуває в положенні, «готовому хоч зараз форсувати Дніпро»: «Їм не треба поспішати, щоб спуститися до Криму. Протягом наступних двох місяців, я думаю, українські збройні сили завдаватимуть ударів по російській обороні на північ від Перекопського перешийка».
Лівий фланг готовий спускатися на південь у бік Маріуполя, щоб перерізати сухопутну стежку постачання. Кримський міст перебуває під загрозою нових ударів.
Кремль не може знати, що стане тригером наступу
Відповідаючи на запитання про заходи російської армії, Бен Годжес зауважує: «Вони можуть прочитати наміри української сторони, але вони не можуть знати, що виявиться тригером наступу. Ми, що вони зосереджують свої війська для оборони. Можливо, у них буде ще одна мобілізація».
З технікою у російської сторони справа гірша, ніж із живою силою.
Великого Чорноморського флоту ніде не видно і не чути
«Великого Чорноморського флоту ніде не видно і не чути, – саркастично зауважує Годжес. – Думаю, що севастопольське потоплення було фінальним» (мається на увазі атака за допомогою невстановленого безпілотного озброєння севастопольської бухти 29 жовтня, внаслідок якої було потоплено та пошкоджено кілька кораблів).
Після цієї атаки російський чорноморський флот остаточно відійшов до Новоросійська, а ракетні удари в основному наносяться з бомбардувальників, які не підлітають до повітряного простору України ближче, ніж на кілька сотень кілометрів. Після нової атаки безпілотників 5 грудня безкарність цього інструменту також опинилася під сумнівом.
Бен Годжес наголосив: «Технології та точність перемагають кількість».
Генерал високо оцінює інтелектуальний рівень планування українських операцій.
«Контрнаступ, що розпочався на початку вересня, насправді почався ще навесні. Українці ясно розуміли, коли росіяни збираються досягти кульмінації, і точно уявляли, які можливості вони мають. Вони чудово розуміють культуру та менталітет організаційної конструкції армії противника, вони все знають про їх матеріально-технічні та виробничі можливості. Я думаю, вони визначили, що російський наступ має видихнутися у серпні. Крім того, Україна була серцем оборонної промисловості СРСР – так що більша частина технологічного досвіду, інжинірингу, як і раніше, знаходиться там. Росію ж навпаки залишили тисячі й тисячі молодих фахівців».
Попереду – кілька місяців важких боїв
«Імпульс контрнаступу досягнув рівня незворотності, – формулює Бен Ходжес. – Я не бачу на горизонті чогось світлого ні для Кремля, ні для Криму щодо приналежності до Російської Федерації. Але я додав би, що призначати парад перемоги дуже рано. Має бути кілька місяців жахливих, важких боїв. Ще тисячі невинних українців буде вбито російськими ракетами та безпілотниками», – вважає генерал Годжес.
Єдина надія Росії – тягнути час
«Єдина надія Росії, – на його думку, – полягає в тому, щоб тягнути час досить довго, сподіваючись, що Захід втратить волю до боротьби, волю до підтримки України». Генерал Годжес вважає, що саме тут є причина застосування Росією терористичної тактики ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі: щоб «зробити українські міста непридатними для проживання взимку, стагнувати економіку та спровокувати нову хвилю українських біженців».
Це, каже Годжес, має за розрахунками кремлівських стратегів викликати невдоволення в Європі – так само, втім, як і хвиля росіян, які втекли від мобілізації, повинна викликати невдоволення Туреччини та деяких інших країн. Тих же «молодих і не дуже російських чоловіків, у яких не вистачило розуму забратися з Росії, – жорстко закінчує Годжес, – командування згодовує на забій, кидаючи чотири рази на день в атаку на сході України виключно з метою виграти час».
Підтримка США
Генерал Бен Годжес торкнувся і підтримки України з боку США у 2023 році, коли Палата представників та Сенат контролюватиметься протилежними політичними партіями.
«Коли я чую міркування на тему: «давайте краще витратимо ці гроші у себе вдома» і «яка нам до України справа, вони всі там корумповані», або, мовляв, все одно «там завжди була Росія» і щось ще таке – я хочу нагадати: Чорне море – це ж не озеро в глушині. У нас є три союзники НАТО, які знаходяться там: Туреччина, Румунія та Болгарія, і ми зобов'язалися їх захищати».
Процвітання Америки безпосередньо пов'язане з процвітанням Європи. А Європи від миру в регіоні
Але Чорне море є важливим і для стратегічних економічних інтересів США, вважає генерал, оскільки «Європейський союз є нашим найбільшим економічним партнером: процвітання Америки безпосередньо пов'язане з процвітанням Європи, яке у свою чергу залежить від стабільності та безпеки в регіоні».
На думку Бена Годжеса, ліквідація російської військової присутності в незаконних квазі-державних утвореннях – Осетії, Абхазії та Придністров'ї – призведе до вибухового притоку інвестицій у Грузію та Молдову, що дозволить відродити ідею чорноморського транспортно-економічного коридору в обхід Ірану.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
