Зі скаргами і під дощем: в очікуванні рішення суду у «справі Хізб ут-Тахрір» в Криму

Північно-Кавказький окружний військовий суд на виїзному засіданні у «ялтинській справі Хізб ут-Тахрір» продовжив арешт Мусліму Алієву, Еміру-Усеїну Куку, Вадиму Сіруку, Енверу Бекірову, Рефату Алімову та Арсену Джеппарову до 27 травня 2018 року. Підтримати обвинувачених прийшли близько 50 осіб, проте до зали суду пустили лише 15 осіб – близьких родичів.

Перші масові затримання кримських татар почалися в січні 2015 року. Зараз обвинуваченими лише у «справі Хізб ут-Тахрір» в Криму проходять двадцять п'ять осіб.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».