Розв'язати водну проблему Криму згідно з різними пропозиціями російських вчених неможливо без великих фінансових витрат. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії заявив російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар, коментуючи недавній візит на півострів президента Російської академії наук Олександра Сергєєва.
«Він донедавна був директором Інституту прикладної фізики в Нижньому Новгороді. Тепер став президентом Російської академії наук – і раптом почав пояснювати, що в Криму є підземні води... Що може зробити РАН? Без додаткових вливань грошей ніхто нічого не робитиме», – вважає вчений.
На думку Юрія Медовара, різні проєкти з вилучення додаткових обсягів підземних вод на півострові безперспективні, оскільки це призведе лише до засолення ґрунтів.
«Коли мені говорять, що в Сімферополі немає води, і її візьмуть в іншому водосховищі, я згадую байку Крилова про Тришкин каптан. У нас утворилася дірка, і ми відірвемо матеріал з іншого місця, щоб її прикрити. В результаті падають рівні ґрунтових вод, збільшується зона аерації, і відбувається трансформація ґрунтів в солончаки», – підсумував Медовар.
Під час свого візиту до Криму 27 липня президент Російської академії наук Олександр Сергєєв обговорив проблему дефіциту води в Криму з керівником «Кримського федерального університету» Андрієм Фалалєєвим і старшим викладачем кафедри землезнавства та геоморфології вишу Геннадієм Самохіним.
На засіданні вчені представили проєкти з поліпшення ситуації з водопостачанням півострова. Так, «Кримський федеральний університет» запропонував використовувати малі джерела традиційного водопостачання (джерела, колодязі, карстові джерела).
Раніше повідомлялося, що на території Мирнівського сільського поселення Сімферопольського району Криму запровадили режим надзвичайної ситуації через відсутність води. Свердловина, яка живила село, пересохла.
13 липня в Міноборони Росії повідомили, що підрозділи російської армії проклали понад 50 кілометрів трубопроводу в одну лінію, який повинен з'єднати Тайганське та Сімферопольське водосховища.
8 липня повідомлялося, що води для Сімферополя із запасів найближчих водоймищ залишилося на 110 днів.
Провідний спеціаліст російського Центру погоди «Фобос» Євген Тишковець вказав на те, що після затяжної посухи, яка почалася з осені 2019 року, літні дощі повністю не вирішать проблему дефіциту води в Криму.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
