За останніми цифрами СБУ, в полоні російських гібртидних сил в ОРДЛО перебувають 214 людей. На початку цього року СБУ повідомляла, що незаконно позбавленими волі на тимчасово окупованих територіях Донбасу вважалися 184 людини. Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня. Тоді звільнили з полону 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14 осіб.
«На підвалах», на території катівні «Ізоляція», у СІЗО та колоніях бойовиків досі залишаються десятки незаконно утримуваних людей. Ми почали серію #Незабуті у 2019-му. Багато героїв циклу повернулися на волю під час обмінів 29 грудня 2019 року та 16 квітня 2020-го. Багато, але не всі. Тут ми нагадуємо, хто залишається в незаконному ув'язненні підконтрольних Росії силовиків. До багатьох із них застосовували тортури. Цей перелік в жодному разі не є вичерпним.
Олег Шевандін
Президент Федерації ушу в Донецький області, відомий спортсмен Олег Шевандін пропав весною 2015 року. Бойовики угруповання «ДНР» викрали тоді 51-річного чоловіка у його рідному Дебальцевому, коли Шевандін разом із дружиною Ларисою приїхав у місто забирати маму. За словами очевидців, спортсмена затримали на його позашляховику: Олегові одягнули на голову мішок, а Тойоту «віджали» бойовики так званої «7-ої бригади» угруповання «ДНР». За понад п’ять років родина не отримала жодної звістки про місце перебування Олега Шевандіна. За даними самих же контрольованих Росією бойовиків, із Дебальцевого його перевезли у Донецьк, а там звинуватили у роботі на користь України. Офіційно спортсмен має статус «зниклий безвісти», проте, його рідні вірять, що чоловік перебуває у полоні угруповання «ДНР».
Олена Федорук
За маму, яка тримала у рідному Кальміуському (Комсомольску) квітковий магазин, борються двоє доньок. Більшість інформації про найріднішу вони отримують від тих, кого вже звільнили з полону. Так дівчата дізналися, що у колонії №127 у Сніжному Олену примушують до обов’язкової роботи у місцевому швейному цеху. При цьому, з їжі на «роботу» жінкам дозволяється проносити тільки те, що вміщається у баночку з-під гірчиці. Щоб не ґвалтували і не знущалися, Олена одразу підписала всі документи, що від неї вимагали бойовики. В ОРДЛО її незаконно засудили на 11 років ув’язнення.
Марина Юрчак
«Не можу навіть передати словами, через що довелося пройти у 2017-му, поки ми шукали доньку. Приблизно за місяць побивань в «МГБ» нарешті підтвердили, що кинули її на «свою тюрму», тобто на «Ізоляцію» – найстрашнішу з усіх катівень Донецька», – крізь сльози каже мама Марини Юрчак Наталя. Угрупування «ДНР» незаконно засудило жінку на 15 років за гратами за патріотичні публікації у Twitter. Марина не виїздила з рідного міста навіть під час запеклих боїв – казала, вірить, що Донецьк знову стане мирним українським містом.
Олександр Титаренко
48-літній Олександр Титаренко зник у Києві влітку 2017 року. Його дружина Олена повернулася з дітьми з відпустки й просто не знайшла чоловіка вдома. Родина нічого не знала про Олександра та його місцезнаходження, аж поки після обміну у грудні 2019-го одразу декілька звільнених бранців не розповіли, що Титаренка незаконно утримують на території колишнього заводу «Ізоляція» у Донецьку. Рідні побоюються за життя Олександра ще й тому, що сам він родом із Луганська, а у 2014-2015 рр. брав участь у бойових діях на Донбасі.
Олена Пєх
Одразу після незаконного арешту наукову співробітницю з Горлівки запроторили в одиночну камеру на території однієї з військових частин. Тепер, уже у донецькому СІЗО, Олена пише вірші, у тому числі, про тих, хто її скривдив. На волі за неї бореться дочка Ізабелла.
Андрій Гаррюс
«Коли Андрія привезли додому на «обшук» – його не впізнала навіть рідна мати... У наш будинок у селищі міського типу Кринична, що входить у склад Макіївки, приїхали кількадесят так званих «військових» «ДНР» – прямо ціла штурмова група. Вагітну невістку та маленького онука закрили на другому поверсі», – це слова батька Андрія. Гаррюс у полоні з грудня 2018 року.
Павло Подвезко
На відео допиту так званого «МГБ» угрупування «ДНР» 31-річний Павло монотонно зачитує завчений текст. Бойовики схопили його у травні 2018 року, а потім незаконно засудили на 14 років. Павла звинуватили у нібито передачі українським спецслужбам важливої інформації за допомогою Twitter. Попри тиск, хлопець навіть на допиті найперше підкреслює, що у 2014-му не підтримав створення примарних «республік».
Василь Горобець
34-річний Василь Горобець потрапив у полон угруповання «ДНР» 18 квітня 2018 року. «Представники» так званого «МГБ» оголосили його «українським диверсантом» і викрали прямо з дому в Донецьку. Чоловік, ветеран війни на Донбасі, не мав би повертатися на непідконтрольну українській владі територію, але, за словами його мами Валентини, переїхав у 2016-му через велике кохання. Окупаційна адміністрація незаконно засудила Василя Горобця до 16 років ув’язнення. За даними звільнених бранців, наразі він перебуває у 32-й колонії у Макіївці. Попри свої ж «довідки», сторона угруповання «ДНР» не підтверджує його на обмін.
Валерій Матюшенко
«Мною керує кохання, а це – страшна сила. До останнього битимуся за його звільнення», – каже про чоловіка Тетяна Матюшенко. Його, підприємця з Кальміуського (Комсомольська), який не приховував проукраїнські погляди, схопили просто посеред міста в липні 2017 року. Після катувань примарне «правосуддя» угрупування «ДНР» незаконно засудило Матюшенка до 10 років ув’язнення. Наразі важко хворий чоловік знаходиться у 32-й колонії у Макіївці.
Андрій Сидоренко
Своє 30-річчя 24 травня цього року хворий на складну форму цукрового діабету Андрій, ймовірно, зустріне в одній з катівень бойовиків. Угрупування «ДНР» незаконно затримало й звинуватило його у «шпіонажі» на початку січня 2018 року. Хлопця утримують у підвалі донецького СІЗО. Там він втрачає зір, а також страждає від страшного болю у суглобах – артриту.
Віталій Атаманчук
За пенсіонером прийшли вночі і забрали, в чому був одягнений. Разом з ним і дружину та сина, яких згодом, після побиття, відпустили. Невдовзі, вже на волі, його син помер. Віталія чекає з полону дочка.
Станіслав Боранов
У документах бойовиків «ДНР» 34-річний Станіслав проходить як Божок Олександр Анатолійович (09.05.1985 р.н.). Щоб встановити цей факт, мамі чоловіка Валентині Григоріївні знадобився не один місяць. Свого сина вона шукала серед живих та серед мертвих. Востаннє з родичами Станіслав розмовляв 31 серпня 2017-го: тоді сказав мамі, що збирається на роботу у Київ, а потім пропав. Про те, де саме знаходиться син, Валентина Григорівна дізналася лише минулого року. Тепер уже колишній полонений Валерій Соколов, якого разом з іншими бранцями звільнили 29 грудня 2019-го, повідомив їй, що знає Станіслава, і, що його наразі незаконно утримують у 97-й колонії у Макіївці. Втім, так звані суди російських гібридних сил не виносили Боранову жодних «вироків». Єдине, що родичі знають напевне: Станіслава жорстоко катували. Зокрема, на території колишнього донецького заводу «Ізоляція».
Ігор Назаренко
Лікаря-хірурга із Донецька російські гібридні сили викрали прямо з робочого місця у жовтні 2017 року. Медика звинуватили у буцімто тероризмі. Примарне «слідство» тривало два роки: з грудня 2019-го хірурга незаконно утримують в одній із колоній Макіївки. Бойовики дали хірургу 11 років позбавлення волі.
В’ячеслава Засипка
У день великого обміну за шлагбаумом КПВВ «Майорськ» на нього чекала сестра. Проте брата так і не включили у списки. Того ж дня Галина передала інформацію Службі безпеки України: там відповіли, що стежать за справою, але сторона угрупування «ДНР» не підтверджує готовність передати цього полоненого. За рік до потрапляння у полон В’ячеслав Засипка отримав важкі опіки лівої частини тіла. Колишні бранці з «Ізоляції» в один голос кажуть, що цей факт не зупиняв катів – В’ячеслава, зокрема, били струмом. «Катували саме по обпечених ділянках. Після операцій братова шкіра стала схожа на крило метелика – така ж тонка і вразлива», – каже сестра.
Петро Сандулов
Бойовики угрупування «ДНР» «зшили» мешканцю Кальміуського (Комсомольська) та Олені Федорук, про яку мова йде вище, одну справу. Мирних жителів звинуватили у зборі інформації для українських спецслужб. Як і деякі іншим цивільним з Кальміуського, Петрові не пощастило жити у місті, яке стало закритим, коли у 2014 році там осіли військові з Росії. Сандулова затримали весною 2017 року – одразу після того, як він повернувся з мирної частини країни.
Сергій Дубровін
Ще один житель Кальміуського (Комсомольська). Його, співробітника місцевого ліцею, російські гібридні сили звинуватили начебто у зборі інформації про колег-викладачів, які були причетні до референдуму 2014 року. Дубровіна незаконно утримують у колонії №32 у Макіївці.
Євген Ставцев
На 34-річного чоловіка вдома чекають батьки – батько-пенсіонер та мама, яка має інвалідність. Про Євгена відомо небагато. У полоні він з 4 жовтня 2017 року. Бойовики незаконно засудили дончанина на 14 років за «шпіонаж» та «тероризм».
Вадим Дреєв
Вадима показово возили по місту та знімали для пропагандистського ТБ, видаючи за диверсанта. Він невдало з'їздив у Станицю Луганську: схопили при перетині блокпостів. Чоловік має інвалідність 2-ї групи.
Геннадій Матвійчук
«Зламаний хребет, пів хребта відсутні, металевий стрижень, він залишається в підвалі», – так про шахтаря Геннадія Матвійчука каже уже звільнений з полону Василь Савін. Відомо, що, попри важкий стан, Матвійчука незаконно утримують в одній з колоній суворого режиму у Макіївці.
Олександр Марченко
Його випадок – один з небагатьох, коли угруповання «ЛДНР» передають людину прямо російським офіційним органам. Марченка взяли, коли він відвідував Донецьк, щоб знайти відібране в нього авто. Його вивезли у Росію і утримують в СІЗО Краснодара.
Богдан Ковальчук
Потрапив у полон 17-річним ще у 2016 році. Богдана та його друзів, Владислава Пазушка, Максима Солодовникова, Дениса Хмеленка, Ярослава Миронова, Арсенія Белавина і Дениса Коваля, побитими й зляканими показали ледь не на всіх російських телеканалах. Підлітків прозвали «ясинуватські підривники» й незаконно засудили на 10-15 років за те, що вони нібито за гроші підривали машини проросійських бойовиків та місцевих підприємців. Наприкінці 2019 року бойовики заявили, що помилували хлопців. Умовою «угоди» було їх щире розкаяння та не виїзд з підконтрольної російським гібридним силам території. За даними Радіо Донбас. Реалії, Богдан – єдиний, хто відмовився від цієї процедури, й досі чекає на обмін в одній з колоній Донецької області.
Григорій Синченко
Потрапив у полон бойовиків угрупування «ДНР» вже вдруге. У грудні 2017 року тоді 26-річного дончанина повернули на мирну частину країни у ході так званого великого обміну полоненими. Патріотичний хлопець повернувся у рідний Донецьк з вірою у те, що місто буде нарешті звільнене офіційною українською владою. Проте не дочекався цього: вдруге Григорія схопили і незаконно ув’язнили восени 2019-го.
Віталій Желдак
Утримується разом з Сергієм Мироничем у Слов’яносербській колонії №60. Його затримали на одному з КПВВ після того, як чоловік повертався з лікування у Лисичанську. Бойовики звинувачують місцевого жителя у зборі «розвідувальної інформації». Щоб полонені, «засуджені» за «політичними» статтями, не спілкувалися між собою, у колонії №60 їх постійно переводять з камери у камеру. Втім, в’язні спілкуються між собою. У тому числі, завдяки цьому рідні Желдака знають, що Віталій живий.
Хальдун Харахшех
Громадянина Йорданії, студента-медика, бойовики схопили у Донецьку, коли він приїхав у місто в особистих справах. В одній з катівень з Харахшехом пересікався звільнений з полону журналіст Станіслав Асєєв. «Досі пам’ятаю його “ля тахтулні!” – “не вбивайте!”», – написав про йорданця Асєєв.
Роман Сагайдак
«Конфисковывать уже практически ничего. Поскольку за полтора года» отжали «все, пока Ромку мучают в подвале. Родители отдали минимум 20 000 долларов», – так про підприємця з Сорокиного (Краснодона) говорить Яніна Смелянська, учасниця Харківської правозахисної групи. Роман у полоні угрупування «ЛНР» з літа 2017 року, його «засудили» на 13 років ув’язнення. Під час катувань Роману, за словами рідних, переламали ледь не всі кістки. Наразі стан здоров’я чоловіка погіршується.
Сергій Куріс
48-річного жителя Донецька Сергія Куріса викрали під час прогулянки з родиною у вересні 2019 року. Його, власника невеликої охоронної фірми, який не приховував, що підтримує Україну, декілька днів катували у секретній тюрмі бойовиків угруповання «ДНР», а потім напівпритомного привезли на обшук додому. Місцеві адвокати відмовлялися братися за справу Куріса, адже російській гібридні сили звинуватили його одразу за декількома «статтями» свого примарного правосуддя, згідно з якими чоловікові загрожує «довічне ув’язнення» або й «смертна кара».
Першу записку про катування і те, де утримується, Сергій передав близьким разом із одним уже екс-полоненим. Зараз донеччанина незаконно утримують у СІЗО в Донецьку.
Вкрай мало інформації також є про низку інших цивільних полонених. Про них після обміну у грудні 2019-го розповіли звільнені бранці. Зокрема, відомо, що в одній з колоній Макіївки незаконно утримують волонтера з Запорізької області Романа Твердого. Зі складним станом здоров’я у застінках бойовиків «ДНР» знаходиться і викладач із Горлівки Валерій Чернишев (Чернишов).
Більшість кримчан, які очікують обміну, ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні, ‒ ред.). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.
Військовополонені:
Юрій Гордійчук, Павло Корсун
Бійці 53-ої окремої мотопіхотної бригади. Разом з іще п’ятьма побратимами військові потрапили у полон угрупування «ДНР» у травні 2019 року. Спрацювала людська помилка – їх автіка заїхала на блокпост противника під час виконання бойового завдання. Вдома на чоловіків чекають родини. Наприклад, Юрій Гордійчук – батько-одинак. Він виховує 11-річного сина.
Андрій Качинський
Боєць 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади у полоні з 29 грудня 2018 року. На телеканалах бойовиків розгублений військовий одразу після затримання говорив під тиском «правильні речі». У командуванні бригади повідомили: «Ми розуміємо, що дані пояснення отримані під тиском та жодним чином не засуджуємо його за це. Більш того, підкреслюємо, що він не може нести відповідальність за свої слова».
Ігор Мирончук
Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади, потрапив у полон бойовиків взимку 2019 року. Чоловік втратив орієнтацію на місцевості після чергової контузії. На війну Ігор пішов добровольцем ще у 2014-му. За майже п’ять років був неодноразово поранений, зокрема, на шахті «Бутівка». На момент полону Мирончук був уже кадровим військовим. На постановочному відео допиту він озвучує явно завчений текст. За словами мами чоловіка, вже знаходячись у полоні, йому дозволили подзвонити. Ігор сказав: «Я в біді».
Роман Оніщук
Боєць 24-ої окремої механізованої бригади у полоні угрупування «ЛНР» ще з 15 червня 2015 року. Роман зник при загадкових обставинах під час захисту Луганської області. Батьки нічого не знали про сина аж до 2017 року, коли бойовики нарешті визнали, що військовий у них.
Сергій Хотєнов
Пропав ще під час виходу з Дебальцевого у лютому 2015 року. Військовослужбовець 169-го Навчального центру «Десна» вважається одночасно і зниклим безвісті, і військовополеним. Проте рідні Сергія впевнені: він точно у полоні угрупування «ДНР».
Віталій Чміль
Боєць 36-ої окремої бригади морської піхоти потрапив у полон під час виконання бойового завдання у травні 2018 року. Змученого хлопця показали ледь не на всіх телеканалах пропагандистів. Його точне місцезнаходження наразі невідоме – ймовірно, він у СІЗО Донецька. За словами мами військового Олени Чміль, угрупування «ДНР» незаконно засудило її сина до 17 років ув’язнення.
Більшість кримчан, які очікують обміну, ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні, ‒ ред.). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.
