Кримськотатарський активіст, координатор об'єднання «Кримська солідарність» Сервер Мустафаєв, заарештований у Криму, написав відкритого листа до українців. Повний текст звернення активіста опублікувала 24 серпня «Українська правда». Видання повідомляє, що лист передав до редакції з Криму кореспондент Радио Свобода Антон Наумлюк.
Сервер Мустафаєв зазначає, що в Україні приділяють недостатньо уваги питанням деокупації Криму, проблемам корінного народу півострова, підтримці сімей політв'язнів.
За його словами, до 2014 року влада України не вирішувала проблеми кримськотатарського народу, в українському суспільстві були поширені стереотипи про кримських татар і мусульман, грунтом для яких, у тому числі, служили й публікації в місцевих ЗМІ.
«Події 2014 року, на мій погляд, відкрили завісу того, чому й кому була потрібна така політика, пропаганда й напруга більш ніж 23 років незалежної України в Криму... Саме події 2014 року, як я бачу й думаю, та й будь-яка розумна людина повинна побачити, – хто дійсно ворог, перебіжчик і бунтар. Саме зараз стало зрозуміло, хто і навіщо створив і підтримував усі ці роки українського Криму воєнізовані групи козаків, самооборони тощо. Без слів ми зараз побачили, від кого треба було очікувати радикалізм, і отримали його», – пише Сервер Мустафаєв.
Кримськотатарський активіст зазначає, що за останні чотири роки він отримав «багато відгуків, слів підтримки, вибачень за минулі слова і думки» про кримських татар та Іслам. За його словами, така зміна відбулася «ціною багатьох зламаних, зниклих і загиблих життів і сімей».
«Усі ці події 2014 року показали всім нам справжні обличчя тих чи інших людей, груп, політиків та інших. На жаль, тільки ціною життя, свободи ми маємо можливість бачити і відрізняти друзів від ворогів», – повідомив він.
У той же час, Сервер Мустафаєв зазначає, що проблеми анексованого Криму, репресії російських силовиків на півострові, переслідування незгодних «майже не відомі» в українському суспільстві. При цьому деякі українські політики продовжують поширювати «байки про радикалізм» про кримських татар, а в ефірі національного телебачення тема Криму «займає нікчемні 2-3 відсотки від загального ефірного часу».
«За більш ніж чотири роки цих подій в Україні досі немає затверджених термінів про «політв'язнів», офіційних виступів щодо позиції України про тих, кого звинувачують у тероризмі, екстремізмі й таке інше. Лише на п'ятому році цих жахливих подій і агресії в бюджеті з'явилися кошти на підтримку сімей політв'язнів. Але механізми використання ще тільки завдяки зусиллям багатьох правозахисних організацій і небайдужих політиків знаходять свої шляхи», – пише Сервер Мустафаєв.
На думку кримськотатарського активіста, більшість перерахованих проблем – це «прямі причини, чому суспільство досі вкрай відчужене від проблем своєї держави» і додав, що не налаштований песимістично, і має «сили не зламатися і діяти, боротися далі».
Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт Серверу Мустафаєву до 9 жовтня.
Координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і кримський татарин, мусульманин Едем Смаїлов були затримані російськими силовиками в Криму 21 травня 2018 року. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 роуц, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.
