Після вибуху на Кримському мосту, який стався 8 жовтня, значно погіршилося становище російських військ на південному напрямку фронту, повідомила в ефірі телемарафону представниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
За її словами, загарбники наразі не можуть отримати необхідного забезпечення.
«Дуже критичне у них (окупантів - ред.) становище зі спорядженням, з постачаннями, з логістикою, тому що дійсно підтягування резервів звідти відбувалось. Майже 75% цих постачань проходили саме через Кримський міст. Наразі навіть море на нашому боці, навіть природа проти того, щоб у них щось функціонувало, тому що навіть пороми зупинили через вітер», – зазначила Гуменюк.
За її словами, на південному напрямку російські війська відчувають гостру нестачу обладнання, боєкомплектів і військової техніки.
Вибух із подальшою пожежею на Керченському мосту стався 8 жовтня. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Спочатку повідомлялося про загибель трьох людей, пізніше з'явилися повідомлення про четверту жертву вибуху.
Президент РФ Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідкому РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» та звинуватив у ньому українські спецслужби.
Спікер Головного управління розвідки України Андрій Юсов назвав «нісенітницею» російське розслідування вибуху на Керченському мосту.
Радник глави офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що підрив «особистого проєкту Путіна» – справа рук самих росіян та атака на ФСБ Росії з боку військового керівництва.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
