Кримське зерно для «братньої» Сирії

Спеціально для Крим.Реалії

З весни кримські аграрії прогнозували неврожай зернових культур через посуху. Однак російська влада Криму все літо відвантажувала кримську пшеницю «для допомоги братній Сирії». А восени нестачу зерна довелося компенсувати із запасів російського інтервенційного фонду сільськогосподарської продукції.

Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв дозволив реалізувати до 82,3 тисячі тонн зерна з інтервенційного фонду для потреб Криму без проведення біржових торгів.

«Дозволити у 2018-2019 роках реалізацію без проведення біржових торгів пшениці 3-го, 4-го та 5-го класів із запасів федерального інтервенційного фонду сільськогосподарської продукції, закупленої під час проведення державних закупівельних інтервенцій у 2014-2016 роках, з метою постачання для потреб Республіки Крим в обсязі до 82,3 тисячі тонн», ‒ йдеться в розпорядженні, опублікованому на офіційному інтернет-порталі правової інформації.

Зерно продається покупцям, відібраним згідно з порядком і умовами, визначеними Мінсільгоспом Росії. Покупців зерна відбирає влада Криму. Вони ж контролюють використання зерна, придбаного покупцями.

«Несподіваний» неврожай

Про можливий неврожай кримські аграрії говорили ще на початку літа. Вони прогнозували, що врожай зернових цього року буде у два рази меншим за торішній через посуху. 2 червня Міністерство сільського господарства Криму повідомило, що чотири кримських райони готові ввести режим надзвичайної ситуації.

«Показник врожайності цього року, за прогнозами експертів відомства, буде нижчим ніж торік. Якщо у 2017 році валовий збір зернових склав 1,6 мільйона тонн, то цього року ми зберемо близько 800 тисяч тонн. Очікується зібрати в середньому від 15 до 19 центнерів з гектара. Але якщо не буде опадів, ці цифри можуть бути ще нижчими», ‒ сказав міністр сільського господарства Криму Андрій Рюмшин.

Глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що, за попередньою оцінкою, збитки через весняну посуху перевищили 1 мільярд рублів.

22 червня Аксенов знову підняв тему посухи та неврожаю. «На жаль, середня врожайність цьогоріч становить по зерновим 16 центнерів з гектара ‒ удвічі менше, ніж торік. І, відповідно, загальний обсяг збору торік був 1,7 млн тонн. Цього року буде 800 тисяч тонн зернових та зернобобових», ‒ написав він у Facebook. Аксенов додав, що в Криму є проблеми з озимими, яровими та кормовими культурами.

12 серпня кримська влада відзвітувала про збір врожаю, оголосивши про те, що цього року по зерновим культурам він склав 908 тисяч тонн, що майже удвчі менше, ніж торік.

«Допомога братній Сирії»

Паралельно з тим, як розвивалася тема неврожаю в Криму, у ЗМІ півострова автономно й незалежно розкручувалася пропагандистська кампанія «про допомогу братській Сирії».

Гасла типу «Дамо зерна братньому сирійському народові, який голодує» нагадували передовиці радянських газет.

Незважаючи на неврожай 16 червня севастопольський морський порт почав відвантаження зерна для постачання в Сирію. «Не так давно ми оголосили про початок співпраці з Сирією та провінцією Тартус. Минулого тижня відбувся офіційний візит до Сирії нашої делегації, а вже в липні заплановане підписання угоди, зокрема щодо постачання зерна. Нове обладнання порту дозволяє забезпечити обсяг перевалки до 200 тисяч тонн на рік», ‒ оголосив російський губернатор міста Дмитро Овсянников.

Місцеві ЗМІ тоді писали, що зерно відвантажували з порушенням екологічних норм, без оприскування олійнорапсовою сумішшю. Зерновий пил при цьому потрапляв в акваторію бухти та розносився вітром на житлові райони.

Через два тижні вибухнув скандал: поки в місті йшли дощі, в порту мокли тисячі тонн добірного зерна. «Кілька ночей поспіль зливові дощі заливають купи високоякісного кримського зерна на причалі морського порту в Камишовій бухті Севастополя», ‒ зауважив журналіст Володимир Ілларіонов. Він описав безрадісну картину того, як близько трьох тисяч тонн пшениці закривають від вологи тільки зграї чайок, та опублікував фотографії на своїй сторінці в Facebook.

На початку липня агентство Reuters опублікувало розслідування, в якому сказано, що за останній рік Росія поставила до Сирії майже 170 тисяч тонн пшениці з Криму. Журналісти агентства за допомогою портової документації та джерел в індустрії перевезень з'ясували, що Росія за рік наростила постачання зерна для уряду Башара Асада в кілька разів. Проте, за інформацією російської митниці, пише Reuters, зерно в Сирію не експортували. Як повідомляє видання, через військові дій та важку ситуацію з сільським господарством сирійські запаси дійшли до «критичної» позначки, тому Дамаск став покладатися винятково на імпорт.

Тим часом до критичної ситуації дійшов вже Крим. На початку серпня, коли стало зрозуміло, що кримські аграрії зібрали в півтора раза менше зерна, ніж планували, Мінсільгосп почав готувати документ, який дозволить зупинити вивезення зерна з півострова.

«З Криму зерно вивозиться в Сирію, Ірак, Іран, за нашими відомостями, близько 6 тисяч тонн вже вивезено. Ми готуємо лист з проханням зупинити вивезення зерна з Криму, щоб перенаправити його нашим споживачам, щоб до нового врожаю воно було в Криму», ‒ повідомив голова відомства Андрій Рюмшин.

А 10 жовтня губернатор Дмитро Овсянников розповів, що через порти Севастополя до Сирії відіслали близько 27 тисяч тонн кримської пшениці.

Хлібчик знову подорожчає?

Хліб здавна вважається одним із основних продуктів. І його нестача або дорожнеча не раз приводили до народних бунтів. А в разі неврожаю дефіцитний продукт швидко ставав на вагу золота.

Наприкінці червня кримські ЗМІ писали, що через неврожай пшениця значно подорожчала. Після перших сезонних закупівель зерна ціна виявилася в півтора раза вищою за торішню ‒ близько 12 тисяч рублів за тонну. Назріло подорожчання хлібобулочних виробів, адже частка борошна в собівартості хліба масового попиту становить приблизно 60%.

І все ж 26 червня начальник головного управління споживчого ринку та ліцензування міста Вадим Кірпічников повідомив, що ціни на хліб у Севастополі підвищуватися не будуть, про що досягнуті відповідні домовленості з виробниками, незважаючи на прогноз неврожаю пшениці.

Проте, рівно через місяць хліб у Севастополі подорожчав на 10-12% ‒ ціни підняв основний виробник ТОВ «Цар Хліб».

А вже 20 вересня ‒ мабуть, вичерпавши резерви ‒ про подорожчання хліба заговорили в Криму. Підприємство «Кримхліб» з жовтня підвищує ціни на 10%, повідомив директор Андрій Венжега.

«Єдиним способом зберегти подальше стабільне функціонування держпідприємства «Кримхліб» є вимушене й неминуче підвищення цін на продукцію, що випускається, мінімум на 10% вже з 1 жовтня», ‒ сказав Венжега.

Те, що це підвищення не останнє, можна не сумніватися ‒ про це красномовно світчить розпорядження Дмитра Медведєва про продаж у Крим зерна з держрезерву.

Пшениця не найвищого класу

І зерно з держрезерву, скажімо так, не найкращої якості. Відповідно до класифікатора, до перших трьох класів (вищого, першого, другого) м'якої пшениці відносять ту, яку можна використовувати не тільки самостійно для хлібопечення, а як покращувач слабких пшениць. Таку пшеницю називають сильною.

Пшениця 3 класу належить до цінної, адже вона використовується самостійно для хлібопечення й не вимагає покращення.

До 4 класу належить пшениця, яка має бути покращена сильною ‒ і тільки після цього може бути використана для хлібопечення.

Пшеницю 5 класу використовують як фуражну.

Крим завжди славився високоякісною пшеницею. І її, як ми пам'ятаємо, влада відіслала до Сирії, натомість отримавши «пшеницю 3-го, 4-го та 5-го класів із запасів федерального інтервенційного фонду».

Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові