Захід підтримує Київ у деокупації Криму, від цього у російської влади «погіршуються настрої й починається істерика» ‒ каже кримська політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України. Вона не виключає, що Росія піде на багато що, аж до «підривної діяльності», щоб зірвати або дискредитувати «Кримську платформу», старт якої планується 23 серпня.
Напередодні міжнародного саміту Горюнова розповіла в інтерв'ю Крим.Реалії про те, чи не замало представників провідних країн приїдуть підтримати Україну, а також про те, як результати «Кримської платформи» вплинуть на жителів півострова.
«Кримчани відчують значення платформи»
‒ Чи збираєтеся ви брати участь у саміті «Кримської платформи» у Києві?
‒ Взагалі, мене не запросили як експерта «Кримської платформи». Якщо запрошення не буде, то я не піду. Нав'язуватися чи напрошуватися ‒ не мій принцип.
‒ Чи стосується «Кримська платформа» жителів Криму чи тільки політиків на материковій частині України та у світі?
Це можливість створити той пул держав, який підтримуватиме Україну, допомагаючи їй у подальшій деокупації Криму
‒ Для України це серйозний захід з найпершого дня, з 23 серпня 2021 року. Це можливість створити той пул держав, який підтримуватиме Україну, допомагаючи їй у подальшій деокупації Криму. А кримчани не відчують ефекту «Кримської платформи» з першого дня. Але через деякий час, якщо все буде вдало, почнуться певні зрушення в їхньому житті. Вони відчують значення цієї платформи в контексті деокупації та в контексті боротьби за права людини, які абсолютно кожен день зневажаються в Криму.
‒ Чи потрібно кримчанам стежити за результатами саміту?
Кримчани не відчують ефекту «Кримської платформи» з першого дня. Але через деякий час, якщо все буде вдало, почнуться певні зрушення в їхньому житті
‒ Це курортний регіон, люди там і до подій 2014 року (російської анексії Криму ‒ КР) особливо не цікавилися політикою. Я не думаю, що на півострові буде масове зацікавлення «Кримською платформою», але для фахівців, безумовно, вона становить інтерес. Для тих людей, які проукраїнськи налаштовані. Для тих, хто вивчає, чого очікувати й до чого готуватися.
«Західний світ підтримує Україну ‒ настрої у росіян погіршуються»
‒ Більше ніж 40 країн-учасниць першого саміту ‒ це багато чи мало? Резолюцію ООН про територіальну цілісність України у 2014 році підтримала більша кількість країн (27 березня 2014 року сто країн проголосували в підтримку резолюції Генасамблеї ООН № 68/262 ‒ КР).
‒ Хотілося б, щоб було сто чи навіть більше держав. Тоді ми б вагоміше виступали на міжнародній арені. Але в цьому випадку кількість не важливіша за якість. На «Кримській платформі» будуть представлені США, Велика Британія та інші сильні держави. Це свідчить про те, що західний світ підтримує Україну. Ті держави, які впливають на міжнародну політику, перебувають на нашому боці. І це дуже важливе послання світу та Росії. Тому в міру наближення саміту настрої у росіян погіршуються.
«Якщо саміт пройде на хорошому рівні ‒ для Росії це буде ляпас»
‒ Російська та підконтрольна їй кримська влада називають «Кримську платформу» «провокацією». За інформацією українського МЗС, Росія погрожувала деяким країнам-учасницям. Які спроби можуть бути зроблені для дискредитації нового майданчика, присвяченого Криму?
Росія буде вести підривну діяльність
‒ У Росії ‒ дуже великий арсенал методів: від політичних і аж до військових провокацій, а також спроб терактів на території України напередодні саміту. У Росії багато можливостей у Чорному морі. Може, й економічні методи будуть використані для того, щоб вплинути на учасників «Кримської платформи», і для того, щоб не допустити приєднання до неї нових країн. Росія буде вести підривну діяльність. Лавров уже дуже жорстко висловлювався (12 серпня 2021 року, під час візиту до Криму, голова російського МЗС Сергій Лавров назвав «Кримську платформу» «шабашем, на якому Захід буде пестити неонацистські, расистські настрої української влади» ‒ КР).
Російська влада намагається зірвати саміт істериками й погрозами
Якщо дипломат висловлюється таким чином ‒ значить, або він уже не дипломат, або його вивели з рівноваги. Якщо саміт стане основою для системної роботи щодо повернення Криму, то Росії буде дуже складно протистояти цьому пулу держав і якось обґрунтовувати свою правоту щодо півострова. Російська влада намагається зірвати саміт істериками й погрозами, бо, якщо він пройде на високому рівні ‒ для Росії це буде серйозний ляпас із далекосяжними наслідками.
«Корінні народи ‒ загроза для путінського самодержавства»
‒ Як за допомогою «Кримської платформи» можна захистити інтереси корінних народів України?
Проблема корінних народів ‒ бомба уповільненої дії для Росії
‒ Проблема корінних народів ‒ бомба уповільненої дії для Росії, тому що там якраз ситуація з ними іде по-іншому. Якщо тема корінних народів голосно звучатиме на міжнародній арені й російські корінні народи почнуть її на себе приміряти, то це стане серйозною загрозою для путінського самодержавства й може спричинити розпад Росії. Це робота на дезінтеграцію Росії, на розпад Росії як імперії. Один із методів ‒ підтримувати корінні народи на противагу тій політиці, яка проводиться в Росії. Там навіть не визнають міжнародні документи (13 вересня 2007 року Росія утрималася на голосуванні у Генасамблеї ООН щодо ухвалення Декларації ООН про права корінних народів ‒ КР) і по-своєму трактують поняття «корінний народ».
‒ За якими критеріями ви будете оцінювати успіх або неуспіх першого саміту «Кримської платформи»?
Якщо міжнародне товариство хоча б спробує змусити Росію грати за правилами ‒ значить, «Кримська платформа» спрацювала
‒ Саміт ‒ це старт, а на старті не можна робити жодних висновків. Ми побачимо, як працює «Кримська платформа», не менше ніж через пів року, якщо будуть якісь результати у сфері захисту прав людини, екології та культури, де Росія дуже грубо порушує всі можливі норми в Криму. Якщо міжнародне товариство хоча б спробує змусити Росію грати за правилами ‒ значить, «Кримська платформа» спрацювала, ця карта зіграла. Росія буде змушена дати задній хід.
Євгенія Горюнова ‒ кандидат історичних наук, доцент. До 2014 року працювала в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського в Сімферополі, на кафедрі політичних наук та міжнародних відносин. Після анексії Криму залишила півострів, почала викладати у відтвореному в Києві Таврійському національному університеті, на філософському факультеті. Сфера наукових інтересів Горюнової ‒ європейська інтеграція, зовнішня політика України, анексія Криму та її наслідки для міжнародних відносин.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
