Посіви озимих культур у Криму сходять неоднорідно через тривалу відсутність дощів, їхня подальша доля прямо залежатиме від опадів. Про це пише «Крыминформ» із посиланням на російське Міністерство сільського господарства Криму.
За повідомленнями міністерства, цього року озимі культури засівали в суху землю на один-два тижні пізніше за рекомендовані терміни. Всього під урожай 2020 року в Криму засіяно понад 500 тисяч гектарів, із них озимі на зерно та корми ‒ 480,6 тисячі гектарів, озимі олійні культури ‒ 19,4 тисячі гектарів. Як розповіли в кримському Гідрометцентрі, лише цього тижня на півострові очікуються невеликі опади.
Керівник сільськогосподарського підприємства в Джанкойському районі Анатолій Корнійчук повідомив телеканалу «Крым 24», що з початку року в Криму випало опадів удвічі менше за норму:
«Усього випало, починаючи з 1 січня до сьогодні, приблизно 150 міліметрів опадів. Нормою вважається 270-320, до 400 міліметрів. Наші колеги були в Південноафриканській республіці ‒ там 450 міліметрів опадів упродовж року. У нас не Африка, але ситуація крутіша».
Фермер з Євпаторії Петро висловлює занепокоєння, що через нестачу вологи пропадуть навіть перші сходи.
Земля почала тріскатися. Якщо не буде дощів найближчим часом, все пропадеФермер із Євпаторії
– Ми начебто засіяли, пройшов дощ ‒ пішли невеликі сходи, і все. Зараз дощів немає, в Сакському районі схожість десь 70% ‒ і толку з цього? Ще проблема ‒ мишей багато розвелося, при Україні їх не було стільки. Просто суха земля, вологи немає, вони всі повзуть сюди. Земля почала тріскатися. Якщо не буде дощів найближчим часом, все пропаде. Ячмінь починає вже жовтіти. Такого ніколи не було, а я займаюся фермерством з 1993 року. Паростки пішли, але вологи немає, далі розвиватися нікуди, вони починають сохнути. Недостатньо просто зволожити землю: коли працював Північно-Кримський канал, води було багато, вона просотувала землю, багато випаровувалося. А зараз ‒ ні випарів, ні дощів. Якщо в найближчий тиждень ‒ днів десять не буде опадів, сходи пропадуть. Ми вклали своє в цей урожай, і якщо він пропаде, то ми будемо банкрутами. Мені навіть страшно називати суму збитків.
Доктор сільськогосподарських наук, академік-секретар відділення рослинництва Національної академії аграрних наук України Олександр Іващенко зазначає, що погода цієї осені не сприяла подальшому розвитку озимих на півдні України, зокрема в Криму.
‒ Восени проходять фундаментальні етапи вегетації ‒ так звані ювенільний та матурний періоди. Можна порівняти це з дитинством і підлітковим віком. Для цього восени під час сівби нам треба мати запаси вологи у ґрунті приблизно 20 міліметрів. На жаль, зараз цього не було ні на півдні материкової частини України, ні у степовому Криму. Дощі, які дозволили нам отримати сходи, пройшли десь у середині жовтня та пізніше, але вони були незначні: 5-10-15 міліметрів. Наявність теплої осені та високої температури сприяє тому, що ця волога в поєднанні з вітряною погодою досить швидко втрачалася з ґрунту. Сьогодні ми маємо критичний запас вологи для багатьох рослин ‒ їм немає звідки взяти її для вегетації. Звідси пожовтіння ячменю та все інше. Вихід тільки один ‒ нові опади. Якщо вони будуть, то будуть і шанси отримати урожай.
Олександр Іващенко наголошує, що неврожай озимих у першу чергу вдарить по фермерах, які не зможуть компенсувати витрати на посівну кампанію. На його думку, в таких умовах необхідно впроваджувати системи зі збереження наявної вологи.
‒ Взимку на півдні материкової частини України та у степовому Криму, якщо можна провести паралелі, третина всіх опадів припадає на холодний період року. Звісно, їх достатньо для того, щоб сформувати урожай озимих культур, але для цього вологу треба дуже раціонально використовувати. Весняні вітри посилять висушування, вода випарується. Тому треба докорінно змінювати підхід до землекористування.
Раніше голова підконтрольного Росії Комітету з водного господарства Криму Ігор Вайль визнав, що основні запаси води на півострові формуються саме у зимові місяці. При цьому в місцевому Гідрометцентрі поки не можуть спрогнозувати погоду на такий тривалий термін. Російський міністр сільського господарства Криму Андрій Рюмшин уточнив, що поки на півострові зійшли 15% озимих культур, проте, на його думку, говорити про показники врожаю озимих 2020 року передчасно.
Ексголова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим із водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства Олександр Лієв вважає, що багаторічна нестача води для сільського господарства непрямо впливає і на запаси питної.
Понад 70% потреб Криму в питній воді закривалися власними джерелами: або підземними, або водосховищамиОлександр Лієв
– До 2014 року як питну, переважно, використовували підземну воду: артезіанські свердловини та місцеві кримські водосховища ‒ як природного набору, так і наливні, які наповнювалися дніпровською водою. Але понад 70% потреб Криму в питній воді закривалися власними джерелами: або підземними, або водосховищами. Загалом, перекривання Північно-Кримського каналу ускладнило цю проблему в степових регіонах, тому що канал також підживлював підземні води. У свою чергу, на потреби сільського господарства їх майже не використовували ‒ на це йшла дніпровська вода. Перекривання Північно-Кримського каналу викликало збільшення обсягу споживання підземних вод, вони перестали поповнюватися, і це спричинило погіршення їхньої якості, засолення. Понад 100 свердловин у Криму вважаються вже не питними, а технічними.
Олександр Лієв нагадує, що через Північно-Кримський канал півострів отримував 1,3-1,4 мільярда кубометрів води на рік, більшу частину якої спрямовували на зрошення.
Якщо говорити про північні, степові райони, де розташована більшість сіл, то там навіть крапельне зрошення не вирішить проблемиОлександр Лієв
– З них на потреби саме сільського господарства йшло понад 1,1 мільярда. Майже 700 мільйонів ішло на рисові чеки. Звісно, цей бізнес із перекриванням каналу повністю припинився, і 30 тисяч гектарів рисових чеків сьогодні не експлуатуються. Там намагаються вирощувати пшеницю та інші зернові. Крим також був флагманом із виробництва сої в Україні, зараз воно скоротилося у понад шість разів. Третім за споживанням води було виробництво кормів. Сьогодні вони практично не вирощуються, що сильно позначилося на обсягах тваринництва. Тримати промислові господарства стало невигідно, корми дорогі, їх привозять із Росії. Якщо говорити про північні, степові райони, де розташована більшість сіл, то там навіть крапельне зрошення не вирішить проблеми. По-перше, немає води, щоб запустити його в систему. По-друге, люди стали залишати ці райони.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
