Два з половиною роки тому в Кримінальному кодексі України з'явилася нова стаття – колабораційна діяльність. За даними українських правозахисників, станом на 15 червня у СБУ було зареєстровано понад дев'ять тисяч проваджень за цією статтею. Юристи зазначають, що національне законодавство України не містить визначення терміну «колабораційна діяльність» як такого.
З одного боку це створює проблеми для кваліфікації звинувачення. З іншого боку, дає привід підконтрольним Росії ЗМІ в Криму розповідати про те, що після повернення Криму Україна планує кримінально переслідувати чи не всіх кримчан: і за російський паспорт, і за роботу в державних бюджетних установах.
Нечітко прописані норми у законодавстві викликають побоювання й у самих кримчан. Чи реальні ці побоювання, як застосовується ця стаття українськими правоохоронцями стосовно кримчан і як все ж таки визначати ступінь колаборації? Про це в етері
Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із начальником відділу прокуратури АРК та Севастополя Єгором Ребровим та директором з адвокації Центру прав людини ZMINA Альоною Луньовою.
В Україні заочно судитимуть голову підконтрольної Росії «Української громади Криму» та депутата російського парламенту Криму Анастасію Гридчину. Прокуратура АРК направила до суду обвинувальний акт. Її дії правоохоронці кваліфікували як колабораційну діяльність та виправдання збройної агресії РФ проти України з використанням медіа.
З березня 2022 року, коли у Кримінальному кодексі України з'явилася стаття «колабораційна діяльність», прокуратура АРК та інші правоохоронні органи автономії зареєстрували 475 кримінальних проваджень, повідомив в етері Радіо Крим.Реалії начальник відділу прокуратури автономії Єгор Ребров. За наслідками розслідування про підозру повідомили 276 осіб. До суду направлено 166 обвинувальних актів.
Найбільше проваджень відкрито по 5-й частині цієї статті – «зайняття посад пов'язаних із виконанням адміністративно-господарських та керівних функцій в органах окупаційної адміністрації, окупаційних органах влади».
«Це та особи, які були керівниками виборчих комісій та здійснювали організацію проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території. Також ця частина 7 – зайняття посад у судових та правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. Звісно, це частина 4 – провадження господарської діяльності на тимчасово окупованій території та провадження інформаційної діяльності у взаємодії з державою-агресором», – розповів Ребров.
За обвинувальними матеріалами кримської прокуратури суди винесли 12 вироків щодо 13 колаборантів.
Серед них засуджений член Ради Федерації РФ за здійснення інформаційної діяльності у взаємодії з державою-агресором. Є вироки щодо керівника однієї з виборчих комісій, є вироки щодо керівників центральних органів окупаційної влади на території Автономної Республіки Крим. Також щодо суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють свою діяльність у взаємодії із цими незаконними органами держави-агресора на окупованій території», – повідомив Ребров.
Хоча стаття про колаборацію і передбачає покарання за зайняття посад, не пов'язаних із виконанням адміністративно-господарських та керівних функцій, ще жоден рядовий кримчанин не був притягнутий до відповідальності, наголосив Ребров. У кримінальному праві питання щодо визначення міри провини або її відсутності вирішується індивідуально, додав він.
«Я думаю, що більшість мешканців окупованого Криму можуть не турбуватися за те, що їх кримінально переслідуватимуть», – зазначив Ребров.
Що таке колабораціонізм та як визначати ступінь колаборації кримчан – тема актуальна як для мешканців анексованого півострова, так і для правозахисного середовища в Україні. У Центрі національного опору, наприклад, вважають, що «колаборанти – це люди, які через свої внутрішні переконання добровільно погодилися допомагати російським окупантам встановлювати та зміцнювати контроль над окупованими територіями». А в Кримськотатарському ресурсному центрі навіть розробили методику, за допомогою якої можна самостійно перевірити, чи ти підпадаєш під санкції.
Однак у Центрі прав людини ZMINA не рекомендують серйозно ставитися до цього тесту. Він не відображає позиції української держави і вводить в оману, попереджає директор з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
«Цей тест розроблено не відповідно до законодавства України. І тому жодні його результати не матимуть значення у контексті українського законодавства», – заявила Альона Луньова.
ZMINA опублікувала дослідження, з якого випливає, що українське законодавство про колабораціонізм не відповідає міжнародному гуманітарному праву та переслідує українців, які намагаються вижити в окупації.
«Статтю про колабораційну діяльність сформульовано настільки широко, що потенційно будь-хто, хто продовжує жити в Криму в окупації, може потенційно потрапити під переслідування державою України за колабораційну діяльність. І в цьому полягає величезна проблема та несправедливість, на наш погляд, і це те, чому законодавство має бути змінено», – вважає Олена Луньова.
У ZMINA проаналізували 1500 вироків за статтею про колабораціонізм по всій Україні та з'ясували, що третина з них – за посади у соціальних мережах «Однокласники» та «ВКонтакті». При цьому, стверджує Луньова, таких виробництв немає в анексованому Криму. Вона пояснює це тим, що Прокуратура Криму зосереджена на справах тих, хто завдав реальних збитків Україні, хто співпрацював із представниками російської адміністрації та сам став її уособленням.
Проте широке трактування цієї статті може призвести до того, що під переслідування потенційно можуть потрапити тисячі людей у Криму. Щоб цього не сталося, ZMINA пропонують змінити статтю. Насамперед закон має враховувати тривалість окупації, каже Луньова.
«Люди, які протягом місяця можуть утримуватись від співпраці, від роботи, наприклад, на окупованій території, протягом 10 років цього не робитимуть, бо вони мають виживати. Потрібно враховувати тривалість окупації таким чином, щоб люди, які не чинили тяжких злочинів, справді не будували самі, своїми руками окупаційну адміністрацію, не мали нести кримінальної відповідальності», – вважає правозахисниця.
Стаття про колабораціонізм має бути звужена, вважає Луньова. Там має залишитися насамперед кримінальна відповідальність за дії, що призвели до тяжких наслідків для держави.
При цьому, каже правозахисниця, стаття має враховувати звільнення від відповідальності тих людей, які на окупованих територіях забезпечують життєдіяльність громад. Це медики, лікарі та рятувальники.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
