У Державному департаменті США стверджують, що уряд Росії заблокував проведення у Варшаві наради з питань людського виміру в межах ОБСЄ. Представник Міністерства закордонних справ Росії Олексій Зайцев на брифінгу 30 вересня сказав, що цю заяву розглядають як «чергову спробу спотворити справжній стан справ» і що «російська сторона чітко позначала свої пріоритети», серед яких ‒ «боротьба з героїзацією нацизму та з неонацизмом, зважаючи на загострення відповідних проблем у просторі ОБСЄ».
У свою чергу, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк зазначив, що в Росії спостерігається безпрецедентне зростання радикалізму, ненависті, агресивного націоналізму, неонацизму та ксенофобських проявів, повідомляє «Укрінформ».
Чому Росія заблокувала проведення наради ОБСЄ з питань людського виміру? Як на цій нараді ОБСЄ в попередні роки звучала тема Криму? За допомогою яких інструментів ОБСЄ може впливати на ситуацію в анексованому Криму?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник;російський історик і політолог, співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з вивчення Росії (Прага) Олександр Морозов;політолог, член виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар від Польщі Недім Усеїнов.
«Сполучені Штати не ігноруватимуть порушення прав людини. Ми продовжимо робити все від нас залежне, щоб привернути увагу до всього спектра проблем у галузі прав людини в регіоні ОБСЄ, і ми будемо працювати із союзниками та партнерами, щоб захистити принцип всеосяжних щорічних оглядів людського виміру за активної участі громадянського суспільства», ‒ про це йдеться в повідомленні Державного департаменту США, опублікованому 28 вересня 2021 року.
Також США закликали Росію «гарантувати захист основних свобод і дозволяти громадянам вимагати від своїх урядів підзвітності, зокрема за допомогою вільних і справедливих виборів».
Цю заяву прокоментували в Міністерстві закордонних справ Росії.
«Розглядаємо цю заяву як чергову спробу спотворити справжній стан речей. З початку цього року, коли відкрилися консультації щодо узгодження тематики та модальностей Варшавської наради, російська сторона чітко позначала свої пріоритети й послідовно їх дотримувалася під час переговорного процесу. Росія наполягала на внесенні до порядку денного заходу тематики боротьби з героїзацією нацизму та з неонацизмом, зважаючи на загострення відповідних проблем у просторі ОБСЄ. Окрім того, ми виступали за організацію наради у Варшаві відповідно до встановленої практики. Необхідною умовою цього є забезпечення рівного й недискримінаційного доступу для всіх її учасників, включаючи НУО», ‒ сказав заступник директора департаменту інформації та друку МЗС Росії Олексій Зайцев.
Керівники Гельсінської комісії, американські законодавці Бен Кардін, Стів Коен, Роджер Вікер і Джо Вілсон наголосили, що нарада, яка мала відбутися минулого тижня, не розпочалась через «непримиренність Росії, яка не дозволила провести зустріч». Кремль, на думку законодавців, знову поставив «рекорд» зі зриву роботи ОБСЄ у сфері захисту громадянських прав і демократії, повідомляє російська служба «Голосу Америки».
«Росія явно боїться критики з боку ОБСЄ, інших держав-учасників організації та громадянського суспільства через погіршення ситуації з правами людини та фальсифікацію виборів», ‒ йдеться в заяві.
Сенс наради з питань людського виміру ОБСЄ в тому, щоб дати голос представникам недержавного сектора, пояснює в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
‒ Це єдиний захід, що відбувається раз на рік, де громадські організації можуть прямо розповісти, що відбувається. Можна виступити на нараді або провести свої івенти, де за півтори години розкрити тему. Брали участь 57 країн, які розкривали дуже широкий спектр проблем. Результати наради враховувалися в наступних резолюціях ОБСЄ на ті чи інші теми або в подальших рішеннях. Це могло також впливати на якісь структурні зміни. Представники країн поверталися до своїх столиць і так чи інакше впливали на політику конкретних країн.
Росія скористалася вразливістю системи й заблокувала нарадуОльга Скрипник
Я вважаю, що у 2020 році було неправильним рішенням повністю скасувати проведення такої наради через COVID-19, можна було залишити хоча б онлайн-формат. Тут Росія і скористалася ситуацією, зрозуміла, що без наради набагато легше, не потрібно працювати над спростуванням фактів, не потрібно відсилати делегатів та утримувати цю пропагандистську машину, а можна просто виступити проти проведення, і цей бюрократичний інструмент спрацював. Росія скористалася вразливістю системи й заблокувала нараду. У Варшаві все ж таки буде 14-15 жовтня захід «Демократія, права людини та безпека ОБСЄ», де теж є можливість виступити. Ми подали відповідну заявку на участь. Це може стати альтернативним заходом, де ми зможемо говорити про порушення прав людини.
Ще у 2019 році Росії вдалося відрядити на нараду ОБСЄ з людського виміру учасників з анексованого Криму, тоді російська сторона подала цей факт як «інформаційний прорив».
«Головний редактор «Крымской газеты» і «Крымского журнала» Марія Волконська, шеф-редактор «Крымского информационного агентства» Ольга Леонова та їхні колеги з кримських ЗМІ роблять на нараді ОБСЄ, яка в ці дні проходить у Варшаві, інформаційний прорив», ‒ сказав тоді міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Сергій Зирянов.
Тоді на нараді ОБСЄ також виступив генеральний директор проросійської кримськотатарської телерадіокомпанії «Миллет» Ервін Мусаєв.
На думку на той момент постійного представника президента України в АРК Антона Кориневича, представляти Крим на міжнародних майданчиках мала право тільки українська делегація.
Жителі Криму, які представляють російську владу та організації півострова, обманом домагаються відкриття віз західних країн і приїжджають до Європи з російськими паспортами. Про це Крим.Реалії повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця, коментуючи участь проросійських представників з Криму в нараді ОБСЄ з людського виміру у Варшаві.
За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, присутність на щорічній нараді ОБСЄ з людського виміру проросійських учасників з анексованого Криму «розмиває суверенітет України».
Делегація України 17 вересня 2019 року залишила зал засідань, де в межах наради ОБСЄ обговорювали тему свободи слова на знак протесту проти заяв про «російський Крим», які тоді звучали.
До 2021 року позиція Росії змінилася: міжнародний майданчик, де раніше говорили про «інформаційний прорив», нині зручніше ігнорувати. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорив політолог, член виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар від Польщі Недім Усеїнов.
Когда нет такой площадки, то Крым становится еще более изолированной территорией, и все это на руку российскому руководствуНедим Усеинов
‒ Думаю, дії Росії вписуються в логіку думських виборів 2021 роки, які не будуть визнані ОБСЄ демократичними. Це блокування наради створене, щоб уникнути «публічної прочуханки» під час одного з найбільших заходів, присвячених правам людини, зокрема й виборам. Тобто Росія вирішила уникнути цієї критики за вибори, які серед іншого були проведені й на окупованих територіях. Росія свідомо обмежила участь спостерігачів ОБСЄ у виборах, результатом стала повна відмова ОБСЄ від участі в них, а у відповідь на цей нібито бойкот ‒ блокування наради з людського виміру. Коли немає такого майданчика, то Крим стає ще ізольованішою територією, і все це на руку російському керівництву. Тобто навіть ті скандали, які провокувала російська сторона, дозволяли порушувати тему Криму й були позитивним сигналом інформаційного зв'язку Криму з рештою світу.
Загалом значення ОБСЄ після 90-х років змінилося для Росії, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії російський історик і політолог, співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з вивчення Росії (Прага) Олександр Морозов.
Кремль звик, що перебуває під санкціями, і вже йде на послідовний конфлікт із країнами та структурою ЄСОлександр Морозов
‒ У перші два терміни Володимира Путіна ОБСЄ мало серйозну роль, але сьогодні, після 2008 року й тим більше після 2014 року, Кремль став джерелом конфліктів, а не тією силою, що підтримувала конфлікти в замороженому стані. Це позначається на ОБСЄ, адже багато інструментів перестали працювати. МЗС Росії та спікери виступають з позиції шантажу щодо європейських організацій, озвучуючи різного роду погрози. Ставка робиться на грубе загострення, і якщо 10 років тому Кремль йшов на загострення, сподіваючись на новий договір, то тепер Кремль на нові домовленості не розраховує. Якщо проаналізувати повідомлення російських ЗМІ, то простежується послання з формулюванням «ОБСЄ перетворилося на моніторингову організацію, яка нічого не може». Кремль звик, що перебуває під санкціями, і вже йде на послідовний конфлікт із країнами та структурою Європейського союзу.
ДОВІДКА. Людський вимір ‒ це один із трьох вимірів безпеки ‒ поряд з військово-політичним та економіко-екологічним. Людський вимір ‒ це набір норм і видів діяльності, пов'язаних з правами людини та демократією. Нарада ОБСЄ проводиться щороку у Варшаві, де розташовується організатор цієї наради ‒ Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Учасники наради ‒ як чиновники, так і експерти з найрізноманітніших питань, активісти неурядових організацій і правозахисники. Щороку до Варшави на нараду приїжджали понад тисяча учасників з 57 країн світу. У 2020 році через коронавірус ця щорічна нарада ОБСЄ була скасована. У 2021 році нарада з питань людського виміру у Варшаві була заблокована урядом Росії.
(Текст склала Інна Аннітова)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
