Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Друге дихання» селища Багерове. Навіщо росіянам військовий аеродром поблизу Керчі?


Військовий аеродром у Багеровому. Крим, 2014 рік
Військовий аеродром у Багеровому. Крим, 2014 рік

КЕРЧ – Деякі українські медіа і пабліки соцмереж раніше повідомляли, що через прицільні удари по російських військових об'єктах у Криму, зокрема в районі Джанкоя, російська влада півострова взялася за відновлення покинутих або не так активно використовуваних останніми роками за прямим призначенням аеродромів на сході. Туди через побоювання нових українських атак вони планують перекинути свою авіацію та військову техніку. Чи це справді вимушена передислокація, чи якийсь хитрий маневр росіян, спробували розібратися Крим.Реалії.

Втім, ці плани росіян цілком вписуються в логіку останнього аналізу Міністерства оборони Британії щодо червневих успіхів ударів українських сил по військових цілях у Криму та аеродромах на території РФ. Ці успіхи, ймовірно, змусять Росію продовжувати політику розосередження авіації, вважають у британському військовому відомстві.

У згаданих публікаціях про «рухи» росіян із посиланням на партизанський рух «Атеш» називали діючий аеродром поблизу райцентру Кіровське і майже повністю «убитий» біля селища Багерове на Керченському півострові.

«Туман війни» у Кіровському

Про особливості функціонування авіабази «Кіровське» як одного з головних об'єктів кримської філії 929-го ГЛІЦ (Державного льотно-випробувального центру) ім. Чкалова Міністерства оборони РФ (Ахтубінськ Астраханської області) після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну відомо мало.

З моменту російської анексії в 2014 році, авіабаза кілька разів з'являлася в місцевих і російських ЗМІ. Щоправда, в основному з нагоди проведення там, включаючи полігон філії на мисі Чауда, відбіркових етапів російських змагань військових льотчиків «Авіадартс».

На аеродромі поблизу Кіровського базувалася авіатехніка учасників змагань, а на Чауді вони проводили конкурсне бомбометання на точність, повітряні «бої» та інші вправи. Відбувалося це у 2016 і 2019 роках.

Авіабаза «Кіровське». Ілюстративний супутниковий знімок
Авіабаза «Кіровське». Ілюстративний супутниковий знімок

Судячи з актуальних знімків Google Maps, нині на «Кіровському» продовжують базуватися різні типи військових ЛА (літальних апаратів) – турбогвинтові транспортники, реактивні винищувачі та гелікоптери. Загалом близько двох десятків, у тому числі 7 винищувачів (найімовірніше, Су-30) і 7 транспортників Ан.

Проте є нюанси. Деякі з них – обманка, тобто вони намальовані на бетонці. Саме цей факт, щоправда, поодинокий, на початку квітня 2024 року встановила розвідка Великої Британії. Вона, зокрема, опублікувала супутниковий знімок із намальованим у натуральну величину на злітно-посадковій смузі винищувачем Су-30, де стояв військовий вертоліт, можливо, Мі-8.

«Такі картини також спостерігалися принаймні на 12 російських авіабазах, демонструючи ступінь російського занепокоєння майбутніми українськими ударами», – вказувала розвідка.

Поки що достеменно невідомо, чи було задіяно щось із кірівського випробувального авіапарку безпосередньо у бойових діях на півдні України.

«Капоніри якісь риють»

А ось поблизу селища Багерове Ленінського району Криму віднедавна ведуться певні земляні роботи на військовому аеродромі, який давно не діє. У цьому впевнений військовий експерт, полковник запасу Владислав Селезньов.

Владислав Селезньов
Владислав Селезньов

«Капоніри якісь риють, верхній шар ґрунту знятий, техніка активно задіяна, – розповів він Крим.Реалії. – Найімовірніше, це будуть вертолітні майданчики».

За його словами, налагодити виробництво аеродромних бетонних плит для капітального облаштування аеродрому там потенційно також можуть. Таке вже траплялося під час будівництва Керченського (Кримського) мосту. І тому є відповідні промислові потужності. Але до повноцінного відновлення смуги, руліжних доріжок, все ж таки справа не дійде. Насамперед, через дорожнечу питання, вважає Селезньов.

Висновки військового експерта підтверджуються тим самим сервісом Google Maps. На супутникових знімках видно зачищені від рослинного покриву ділянки однакових розмірів на місці колишнього військового аеродрому. Це за три кілометри на північний захід від селища Багерове.

Земельні роботи на місці колишнього військового аеродрому біля селища Багерове. Крим, 2024 рік
Земельні роботи на місці колишнього військового аеродрому біля селища Багерове. Крим, 2024 рік

Добре проглядається характерне захисне обвалування майбутніх місць стоянки літальних апаратів.

Потенційні вертолітні майданчики на місці колишнього військового аеродрому поблизу Багерового. Крим, 2024 рік. Супутникові знімки Google Maps
Потенційні вертолітні майданчики на місці колишнього військового аеродрому поблизу Багерового. Крим, 2024 рік. Супутникові знімки Google Maps

Помітно скупчення великовантажних автомобілів, якими перевозяться чи то знятий ґрунт, чи якісь сипучі матеріали.

Автомобільна техніка в районі колишнього військового аеродрому поблизу Багерового. Крим, 2024 рік. Супутникові знімки Google Maps
Автомобільна техніка в районі колишнього військового аеродрому поблизу Багерового. Крим, 2024 рік. Супутникові знімки Google Maps

Український авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко вважає, що росіянам немає сенсу перекидати свою армійську авіацію з Джанкоя до Багерова. Щоправда, за умови, що до лінії фронту звідти буде понад 200 км.

З іншого боку, вона все одно опиниться в зоні ураження оперативно-тактичних ракет АТАСМS.

«От якби вони вивели з Бельбека ланку своїх винищувачів МіГ-31 із ракетами Р-37, які полюють на наші винищувачі над Чорним морем, – розмірковує Романенко. – Не виведуть – значить, по них битимуть».

До речі, це було сказано за день до трагічного інциденту на пляжі в Учкуївці.

«Багеровська справа» Берії

У 1996 році автору матеріалу довелося побувати на діючому аеродромі в Багеровому. Він зміг посидіти за масивним дубовим столом у службовому кабінеті начальника тодішньої філії Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів. Там, у Багеровському гарнізоні, в ті роки проходили програмну підготовку курсанти з Луганська.

Начальник філії розповів автору, що за тим дубовим столом сидів сам Лаврентій Берія – найближчий соратник Йосипа Сталіна, який на той час персонально курирував атомну програму СРСР.

Аеродром у Багеровому будували у 1951-52 роках під керівництвом Берії для випробування крилатих ракет і виконання повітряних ядерних вибухів. Злітно-посадкова смуга завширшки 80 м і завдовжки 3,5 км була зроблена з міцного бетону і використовувалася дальніми бомбардувальниками Ту-4.

Злітна смуга аеродрому Багерове. Крим, 2014 рік
Злітна смуга аеродрому Багерове. Крим, 2014 рік

Літаки Багеровського 71-го секретного полігону ВПС використовувалися у великомасштабних навчаннях «Сніжок» із застосуванням атомної бомби, які пройшли 14 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області. Загалом же техніка та військовослужбовці полігону брали участь у 178 ядерних випробуваннях.

У липні 1971 року проходили навчання Одеського військового округу «Південь-71», під час яких у районі Багерового висаджувався повітряний десант. У газеті «Красная звезда» з'явилися публікації із фотографіями гарнізону. За однією з версій, це і спричинило його розсекречення.

У 1970-80 роки 288-й винищувальний авіаполк у Багеровому був навчальною базою згаданого Ворошиловоградського (Луганського) авіаучилища штурманів. Трохи пізніше аеродром і навчальну базу додатково почали використовувати як центр допідготовки та перепідготовки штурманів усього СРСР.

У 1998 році льотна військова частина та училище розформували, аеродром перестали експлуатувати.

2015 року невідомі продовжували розбирати злітну смугу Багеровського аеродрому. Про це повідомили Крим.Реалії очевидці з-поміж місцевих жителів. Про те, що замовник та частково виконавці – громадяни Російської Федерації, говорив той факт, що на аеродромі працювала техніка з російськими номерами.

«Працюють машини з регіонів 71, 69, 77 (Тульська область, Тверська область, Москва). Це свідчить, що це просто мародерство приватних осіб. Замість того, щоб відновлювати транспортну інфраструктуру Криму, росіяни грабують її – отже, вони самі не вірять, що вони тут надовго», – повідомляла Крим.Реалії мешканка смт Багерове.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .

  • 16x9 Image

    Данило Безручко

    Кримчанин, журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG