Доступність посилання

ТОП новини

«Кримчани з прапорами зустрічатимуть свою українську армію» ‒ Костинський


Сергій Костинский на місці будівництва телерадіовежі неподалік пропускного пункту «Чонгар», 2 грудня 2016 року. Архівне фото
Сергій Костинский на місці будівництва телерадіовежі неподалік пропускного пункту «Чонгар», 2 грудня 2016 року. Архівне фото

З 13 жовтня 75% телепрограм в ефірі загальнонаціональних телеканалів України мають виходити українською мовою. І мовлення на Крим ‒ не виняток. Як нові мовні квоти позначаться на зв'язку материкової України з анексованим Росією півостровом ‒ про це в студії Радіо Крим.Реалії говоримо з членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України Сергієм Костинським.

‒ Крим завжди споживав продукцію російською мовою. Чи не відірветься Крим від інформаційного поля України після введення нових мовних квот?

‒ Почнімо з того, що кримчани не були архітекторами окупації Криму, й, відповідно, вони не будуть архітекторами деокупації. Ми були свідками того, як відбувалася військова операція захоплення Криму. Так званий «референдум» був виставою, щоб легітимізувати цю військову спецоперацію в очах західного суспільства. До питання ‒ чи не втратимо ‒ не втратимо. Повернення Криму не залежить від мовного питання. Повернення Криму залежить від жорсткої позиції України з цього питання та підтримки західних партнерів.

Закон передбачає не менше ніж 75% української мови в ефірі регіональних та загальнонаціональних каналів
Сергій Костинський

Далі. Закон ухвалений, і ми зобов'язані його виконувати. Цей закон передбачає не менше ніж 75% української мови в ефірі регіональних та загальнонаціональних каналів. Щодо місцевих телеканалів, наприклад, «Чорноморська ТРК» або «АТР», то тут вимога української мови не менше ніж 60%. Тобто для передач російською мовою для жителів окупованого Криму закон виділяє 40% щоденного ефіру. Що стосується радіостанцій, то це не менше ніж 60% української мови, все інше на їхній розсуд, на яку аудиторію вони орієнтуються. Це вимога закону.

Поміркуймо, чи можна було б передбачити певний виняток для окупованих територій? Я, наприклад, проти. Поясню чому. Якщо ми проводимо якусь спеціальну політику щодо жителів Донецька, Луганська чи Криму, то ми цим визнаємо, що там справді живе якийсь окремий народ, який не розуміє української мови, для якого існує тільки російська мова. І якщо ми забезпечимо російську мову на цих територіях, то ми створюємо культурну дистанцію цих областей з Одеською, наприклад, Дніпропетровською, Запорізькою, Харківською областями, де теж переважно спілкуються російською, але де запроваджується мовна політика на телеканалах і радіостанціях.

Сергій Костинський
Сергій Костинський

І останнє: ми маємо позначати своє телебачення та радіомовлення, тому що ми ‒ держава Україна, і телеканали, й радіостанції ‒ українські. Так само, як і Росія позначає своє мовлення російською мовою.

Виконавчий продюсер телеканалу «UA: Крим» Осман Пашаєв у коментарі Радіо Крим.Реалії зазначив, що кримчан ніколи не відштовхувало кіно та телесеріали українською мовою.

Якщо ми знайдемо для кримського глядача контент розважального характеру українською мовою, це не відштовхне глядача
Осман Пашаєв

‒ Всі це розуміли й сприймали дуже добре. Серйозніший продукт, інформаційно-політичний, аналітичний або економічний, це не з розряду цікавого, це з розряду, швидше, потрібного. І тому, коли ми тут ухвалювали свою концепцію, ми зробили 40% мовлення українською мовою, 40% кримськотатарською, і 20% російською. І російську не зі стелі взяли, цією мовою ми залишили програми інформаційні та політичні, цього достатньо. Якщо ж ми знайдемо для кримського глядача контент розважального характеру українською мовою, це не відштовхне глядача, все залежатиме від якості.

Осман Пашаєв
Осман Пашаєв

Член Нацради України з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський уточнює, що «UA: Крим» ‒ це регіональний кримський місцевий телеканал, на якому не менше ніж 60% передач має виходити українською мовою. При цьому Костинський нагадує, що це стосується саме ведення передач:

Мова корінних народів прирівнюється до державної мови. І телеканал має право випускати 75% контенту кримськотатарською мовою
Сергій Костинський

‒ Це стосується, в першу чергу, журналістів, дикторів, ведучих тощо, а не гостей у студії. При цьому «UA: Крим» сьогодні чути на кожному кроці. Нацрада забезпечила мовлення «UA: Крим» на всій території країни, в усіх областях, в усіх кабельних мережах ви можете знайти телеканал «UA: Крим». Що стосується кримськотатарської мови, то законом передбачено, що мова корінних народів прирівнюється до державної мови. І телеканал має право випускати 75% контенту кримськотатарською мовою.

Народний депутат України, голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький вважає, що українські мовники можуть робити програми російською мовою для мовлення на окуповані території, але із застереженням.

‒ Тут йдеться про винятки, пов'язані з окупацією та анексією, а не з тим, як має розвиватися українська держава. На українському телебаченні, в українській державі мовлення має вестися українською мовою. І так, при цьому мають враховуватися права національних меншин, і закон передбачає для цього всі можливості.

Микола Княжицький
Микола Княжицький

Сергій Костинський зазначає, що мовлення на Крим ведеться з передавачів у Херсонській області, і також з Києва через супутник.

‒ І мовлення здійснюється як кримськими, місцевими телеканалами, так і загальнонаціональними. Ще важливо розуміти, що для жителів Донецької, Луганської областей, Криму важлива не стільки мова, скільки контент. Людина, яка підтримує Росію, орієнтуватиметься не на російську мову, а на першоджерело, на російський телеканал, який розповість йому, що «Крим зробив свій вибір у 2014-му році» та про «громадянську війну» в Україні. Або якщо це буде людина, яка підтримує Україну, знову ж таки, буде орієнтована не на мову, а на контент. Це має бути український канал, для нього буде важливо, що говорить Україна. Тобто контент, складові, дискурс будуть визначальними, а не мова.

‒ Але ж у Криму є значна кількість людей, які роблять свій вибір залежно від обставин. І вони через звички, виховання, освіту звикли до російської мови. Чи можна передбачити винятки хоча б для Криму, адже там великий відсоток етнічно російського населення?

‒ Передбачити зміни в законодавстві може тільки законодавець. Мої ж обов'язки ‒ забезпечити виконання вимог закону всіма мовниками. І от скажіть мені ‒ вести мовлення російською мовою, для чого? Ті люди, які не вирішили нічого, вони й не впливають ні на що. Тому загравати з аудиторією, яка не вирішила за кого вона, і готова зустрічати будь-який прапор, ну Оk, буде відповідний канал, з російською мовою. Але все ж наше основне завдання ‒ інформувати та підтримувати проактивну частину населення, яка підтримує Україну, яка чекає на повернення України і, коли українські війська, нарешті, з'являться в Криму, вони стоятимуть з прапорами й зустрічатимуть свою армію, а не визиратимуть зі своїх квартир, хто там переможе.

XS
SM
MD
LG