Доступність посилання

ТОП новини

Кинуті напризволяще: що відбувається з генуезськими фортецями в Криму?


Генуезька фортеця у Судаку. Одна з візитівок Криму розташована на Кріпосній горі, або Дженевез-Кая (з кримськотатарської – «Генуезька скеля»), яка заввишки 157 метрів над рівнем моря. Фортифікаційний комплекс височить над Судаком та однойменною бухтою з південного заходу
Генуезька фортеця у Судаку. Одна з візитівок Криму розташована на Кріпосній горі, або Дженевез-Кая (з кримськотатарської – «Генуезька скеля»), яка заввишки 157 метрів над рівнем моря. Фортифікаційний комплекс височить над Судаком та однойменною бухтою з південного заходу

Російські ЗМІ повідомляють, що місцева кримська влада, призначена Москвою, недбало ставиться до генуезьких пам’яток півострова. На тлі подій 2014 та 2022 років це призводить до того, що генуезькі фортеці в Криму не лише руйнуються, втрачають туристичну привабливість, а й втрачають своє значення як джерела історичних та археологічних знань, відштовхуючи іноземних вчених та потенційних міжнародних партнерів. Усі об’єкти генуезьких фортець у Судаку, Балаклаві та Феодосії внесені до переліку пам’яток національного значення України, а також претендували та претендують на включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Що відбувається з генуезькими пам’ятниками у Криму, у чому причини бездіяльності влади та чому італійці відмовляються брати участь у «московських» реставраційних та інших проєктах на генуезьких об’єктах півострова – у матеріалі Крим.Реалії.

Генуезька фортеця в Судаку

На базі Судакської генуезької фортеці, яка з 1958 року і до моменту анексії Криму Росією у 2014 році була відділом Національного заповідника «Софія Київська», російська влада створила так звану однойменну «державну бюджетну установу» («ДБУ»).

До початку пандемії коронавірусу цей історичний об’єкт користувався інтересом у туристів. У Судакській фортеці також проходили щорічні сезонні лицарські вистави.

Лицарський турнір у Судаку, Крим, 2020 рік
Лицарський турнір у Судаку, Крим, 2020 рік

Організатором середньовічного театралізованого дійства в Судаку виступала компанія «Союз Шоу», яка «представляє інтереси Криму» в іспанських сепаратистських структурах. Член активу та делегат Національної Асамблеї Андалусії у Криму – Володимир Болтунов, активіст кримського осередку ЛДПР та заступник директора «Союз Шоу».

Сьогодні Генуезька фортеця у Судаку не переживає напливу туристів. Археологічні, дослідницькі та реставраційні роботи тут практично не ведуться, а лицарські турніри взагалі «канули в лету». Незважаючи на це, у податковій базі сусідньої Росії зафіксовано два контракти на суму 22,1 млн рублів – виграні «Союз Шоу» тендери з держзакупівель російської адміністрації Судакської фортеці.

Фортеця Чембало у Балаклаві

Генуезька фортеця Чембало – головна визначна пам’ятка на території Балаклави. Після 2014 року її передали у відання російської адміністрації музею «Херсонес Таврійський» у Севастополі.

Від знаменитої оборонної споруди залишилися лише руїни, хоча фортеця була місцем тяжіння для всіх туристів та любителів давньої історії.

Руїни генуезької фортеці Чембало у Балаклаві
Руїни генуезької фортеці Чембало у Балаклаві

У січні 2022 року у Чембало від сильного вітру обрушилися будівельні риштування. Старий паркан та дерев’яні балки трималися майже десять років, чекаючи на ремонт. Руїни фортеці обсипаються і становлять небезпеку.

На початку березня 2022 тут побував неназваний експерт Міністерства культури Росії, який оцінив стан пам’ятника і рекомендував запросити фінансування.

Як повідомили кримським російським ЗМІ з посиланням на російського директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олену Морозову, «в останні два роки музеєм ведеться попередня робота з актуалізації облікових документів та визначення пооб’єктного складу пам’ятника, направлено запит на фінансування з федерального бюджету». Фортеця Чембало залишається закритою для централізованого потоку туристів.

Башта фортеці Чембало в Балаклаві
Башта фортеці Чембало в Балаклаві

Генуезька фортеця у Феодосії

14 червня російський міський суд Феодосії зобов’язав адміністрацію міста «вжити заходів щодо утримання об’єкта культурної спадщини федерального значення». Заступник російського прокурора міста Феодосії звернувся до суду з позовною заявою та вимагав визнати незаконною бездіяльність Феодосійської адміністрації. Йдеться про стан вежі Джіованні ді Скаффа XIV століття. Вона частково зруйнована, має тріщини, засмічена та не має інформаційного напису та позначень, як це передбачено законом.

Вежа Джованні ді Скаффа в Феодосії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:12 0:00
Завантажити на комп'ютер

Прокуратура внесла подання про усунення порушень Феодосійською адміністрацією 25 лютого 2022 року, але воно не було виконане. Феодосійська адміністрація просила суд відхилити позов і не брала участі в судовому засіданні. Суд задовольнив позов заступника прокурора частково, визнавши незаконною бездіяльність Феодосійської адміністрації щодо збереження вежі Джіованні ді Скаффа і зобов’язавши її вжити заходів щодо утримання цього об’єкта «російської культурної спадщини» у належному стані.

Адміністрація повинна встановити інформаційний напис та позначення на вежі протягом трьох місяців та провести консерваційні та протиаварійні роботи протягом одного року після набрання чинності рішенням суду. Крім того, адміністрація має повідомити суд і прокуратуру про виконання рішення суду з адміністративної справи протягом одного місяця після закінчення строку.

Вежа Климента у Феодосі
Вежа Климента у Феодосі

Коментуючи ситуацію, що складається, на прохання Крим.Реалії, кандидат історичних наук, співробітник Інституту археології Національної академії наук України, експерт мережі «Кримська платформа» Евеліна Кравченко розповіла, що Україна подала вежу Джіованні ді Скаффа в Гаагу в кейсі документів про військові злочини з культурною спадщиною.

Евеліна Кравченко, кандидат історичних наук
Евеліна Кравченко, кандидат історичних наук

«Путін не бажає отримати ще один ордер на арешт, тому, швидше за все, було наказано виправити у Феодосії те, що можна виправити. Але по тому ж Херсонесу поправити вже нічого не можна. Нехай реставрують! І, що тішить, Путіна бентежить Гаага, хоч би що він там казав», – додала вона.

Італійсько-російські «розмови та плани»

У 2019 році вчені з Італії та Росії «виявили приналежність місцевих італійців до генуезців», які прибули на півострів у рамках проєкту «Генуезькі фортеці Криму та чорноморсько-азовського басейну». Про це заявив координатор європейського проєкту, італійський професор, академік Джованні Спалла.

Башта консула Барнабо Грилло фортеці Чембало, Балаклава, Крим. Ілюстраційне фото
Башта консула Барнабо Грилло фортеці Чембало, Балаклава, Крим. Ілюстраційне фото

Раніше в квітні 2019 року в Римі представники Комісії етнографії, антропології та археології, дослідники Інституту етнології та антропології Російської академії наук та керівник археологічного товариства «Терра» Руслан Тюрін підписали з національною радою італійської організації Italia Nostra угоду про спільне вивчення генуезьких фортець чорноморського та азовського басейнів. Координатором проекту став Джованні Спалла.

Керівництво Російського географічного товариства також вважало, що за допомогою італійців Генуї «допомагає зберегти історичну спадщину».

З червня 2021 року італійці переключили свою увагу на подальшу співпрацю з офіційним Києвом, де за сприяння Італійського інституту культури в Україні та Національного музею «Софія Київська» стартував міжнародний проєкт-експозиція про генуезькі міста. Його мета – «заповнити можливість, якої сьогодні немає, представляти матеріали, які залишилися на території тимчасово окупованого Криму».

Відмова італійців від проєктів у Криму та чітка позиція ЮНЕСКО

За словами Евеліни Кравченко, Росія давно працює у культурному середовищі Італії. Сприяли цьому й дружні контакти Сільвіо Берлусконі та Володимира Путіна, особисті дружні зв’язки мерів кількох італійських міст. Але найбільший інтерес в італійському культурному колі та серед дослідників культурної спадщини викликали російські фінансові інститути, які надавали на дослідження пристойні суми грошей.

Після 2014 року багатьом італійцям довелося визначатися, на чиїй вони стороні
Евеліна Кравченко

«Італія – країна старої Європи, тому на такі дослідження там витрачаються значні кошти. При цьому існує велика конкуренція, і все одно коштів не вистачає. Тому появу російських фондів там сприйняли дуже позитивно. Після 2014 року багатьом італійцям довелося визначатися, на чиїй вони стороні. Фонди також змінили риторику: почали говорити про фінансування європейської культурної спадщини, до якої вони стали прив’язувати і нібито «російський» Крим», – розповіла експерт.

За її словами, однак, італійці дуже обережно сприйняли пропозицію щодо співпраці в Криму. Продовжили співпрацю лише ті, хто вже давно постійно мешкав у Москві.

«Італійські організації охорони культурної спадщини – це представники італійської аристократії, богема, за прикладом оперних співаків, науковців та музейників. Більшість із них не сприйняла те, що стали «транслювати» у Москві з 2014 року з «помпезним парадом на Червоній площі та портретами Сталіна». Ну, а після 24 лютого 2022 року італійська аристократія взагалі відмовилася від будь-яких контактів з Росією, щоправда, зберігши контакти з росіянами, які проживають в Італії, відокремлюючи їх від путінської Росії. Тому не працює «відмова» від російської культури, а папа римський продовжує спроби примирення. Реставрація в усьому світі – це невід’ємна частина використання культурної спадщини, тому думка тих, хто впливає на фінансування, важлива для тих, хто фінансується. Знову ж таки, ICСROM (Міжнародний дослідницький центр зі збереження та реставрації культурних цінностей – КР), який визначає принципи та стандарти реставрації, орієнтується на ЮНЕСКО, а ЮНЕСКО ніколи не визнавала право Росії на Крим», – наголосила експерт.

У 2020 році Росія здійснила безуспішну спробу подати до списку Світової спадщини ЮНЕСКО культурні об’єкти в анексованому Криму в обхід України. Робота проводилася разом із італійськими вченими.

Офіційний Київ є ініціатором заходів, присвячених питанням протидії російській владі у руйнуванні пам’яток культурної спадщини Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

XS
SM
MD
LG