Доступність посилання

ТОП новини

#Я захищаю її: юристки розповідають про множинну дискримінацію жінок в Україні


Фрагмент виставки ООН «Жінки про множинну дискримінацію жінок в Україні» (автор ілюстрації: Дана Рвана)
Фрагмент виставки ООН «Жінки про множинну дискримінацію жінок в Україні» (автор ілюстрації: Дана Рвана)

Київ – Жінки з інвалідністю, жінки з ВІЛ, літні жінки, представниці етнічних меншин і жительки сіл – різні життєві обставини означають різний доступ до правосуддя. Українські юристки із асоціації «ЮрФем» розпочали флешмоб: вони розповідають реальні історії своїх клієнток, які стикалися із дискримінацією одразу за кількома ознаками. Ці історії можна знайти у Facebook із хештегом #ЯЗахищаюЇї. Окрім того, представництво в Україні органу ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, відомого як «ООН-Жінки», презентувало серію ілюстрацій української художниці, які привертають увагу до проблеми множинної дискримінації.

Адвокатка Світлана Бєлай уже понад 10 років захищає людей із ВІЛ, гепатитами, туберкульозом та іншими захворюваннями в Україні. У рамках флешмобу вона розповіла історію ВІЛ-позитивної жінки, що боролася за право жити зі своєю дитиною після розлучення. Районний суд їм відмовив.

​«На суді ми доводили, брали довідки у СНІД-центрі, що це захворювання не передасться її дитині просто так, що у побуті воно не передається, що на суддю воно не передасться. Щось справа пішла не в те русло. Але апеляційний суд скасував це рішення», – згадує юристка.​

Переважна більшість жінок, що живуть з ВІЛ, перебуває у репродуктивному віці: 18–45 років. Майже половина з них дізналася про свій статус під час вагітності, але багато жінок завдяки медичним програмам профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини змогли народити здорових малят (автор ілюстрації: Дана Рвана)
Переважна більшість жінок, що живуть з ВІЛ, перебуває у репродуктивному віці: 18–45 років. Майже половина з них дізналася про свій статус під час вагітності, але багато жінок завдяки медичним програмам профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини змогли народити здорових малят (автор ілюстрації: Дана Рвана)

Історію про те, як жінка судилася із лікарнею, де її заразили ВІЛ при переливанні крові, розповіла письменниця і юристка Лариса Денисенко.

Адвокатка із Вінниці Анна Маринич розповіла про свою клієнтку Тетяну, яка народила дитину на тимчасово непідконтрольній Києву території, отримала там свідоцтво про народження, а потім вирішила переїхати – але свідоцтво встановленого Україною зразка для немовляти його мамі вдалося отримати тільки через суд.

«Найбільше в цій історії вражало те, що жінка була настільки зневірена у судовій владі, у ставленні до себе», – пригадує юристка.

За її словами, зараз звернень від жінок-переселенок досить багато у її практиці – і щодо дотриманні трудових прав, і щодо соціального забезпечення.

Жінки-переселенки становлять більшість ВПО і традиційно відповідають за дітей, старших членів родини, родичів із інвалідністю. Жінки також складають більшість серед безробітних ВПО (автор ілюстрації: Дана Рвана)
Жінки-переселенки становлять більшість ВПО і традиційно відповідають за дітей, старших членів родини, родичів із інвалідністю. Жінки також складають більшість серед безробітних ВПО (автор ілюстрації: Дана Рвана)

Історію трансгендерної жінки із Києва, яка вже пройшла декілька «кіл пекла» і відстоювала у суді своє право на зміну документів, розповіла її адвокатка Оксана Гузь.

«Для мене не становить проблеми піти до банку і отримати кредитну картку. Для мене не становить проблеми купити квиток на потяг чи показати документи працівникам поліції. А для трансгендерних людей – це досить проблемне питання, тому що вони відрізняються від свого фото у паспорті», – пояснює вона.

За словами юристки, вона розраховувала, що доведеться йти аж до Європейського суду з прав людини, але бажане рішення вдалося отримати вже у першій інстанції.

«Вони (судді – ред.) намагалися розібратися у питанні, з яким ніколи раніше не стикалися. Вони запитували сторони, вони вимагали додаткових пояснень, вони вивчали документи, і по них було видно, що вони були обурені діями медичних працівників (які не видали цій людині довідку, що дозволяє змінити документи – ред.)», – згадує вона.

Жінки ЛГБТ+ вважаються особливо вразливими через відсутність згадки про них у законодавстві (автор ілюстрації: Дана Рвана)
Жінки ЛГБТ+ вважаються особливо вразливими через відсутність згадки про них у законодавстві (автор ілюстрації: Дана Рвана)

Флешмоб #ЯЗахищаюЇї почали для того, щоб жінки, які зазнають множинної дискримінації, бачили, що їм можуть допомогти, каже голова асоціації жінок-юристок «ЮрФем» Христина Кіт. А з іншого боку, за її словами, така ініціатива покликана розповісти більше про це явище самим юристам.

«На жаль, у юридичній спільноті не всі знають, що це є таке, не розуміють цю проблему», – зазначає вона.

Про множинну дискримінацію жінок правозахисниці розповіли і законотворцям – цього тижня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання про запобігання дискримінації представниць вразливих груп, розповідає Марина Руденко з українського представництва «ООН-Жінки». За її словами, ще у 1980-х роках Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), взявши на себе відповідні зобов’язання, але не завжди їх виконуючи.

В Україні літні жінки становлять 85% людей похилого віку, які живуть самі, відчуваючи ізольованість від суспільства (автор ілюстрації: Дана Рвана)
В Україні літні жінки становлять 85% людей похилого віку, які живуть самі, відчуваючи ізольованість від суспільства (автор ілюстрації: Дана Рвана)

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, Кабінет міністрів України навесні цього року затвердив державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, але, на думку експертів, цей документ має здебільшого декларативний характер.

XS
SM
MD
LG