Європарламент закликав країни-члени Євросоюзу закрити доступ у порти для російських суден, які приходять із Азовського моря, поки Росія не розблокує Керченську протоку. У резолюції від 12 грудня парламентарії засудили акт агресії Росії проти України, вчинений 25 листопада в Керченській протоці, а також закликали країни Євросоюзу запровадити нові санкції проти Росії, якщо вона не звільнить захоплених українських моряків.
10 грудня помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян повідомив, що Росія продовжує блокувати прохід для понад сотні суден у районі Керченської протоки. За його словами, Росія «пропускає судна, але все одно час затримки суден досить великий».
Перший заступник керівника департаменту берегової охорони Прикордонної служби ФСБ Росії Олексій Вольський повідомив, що російські силовики нібито захищають Керченський міст від України:
«Не викликає сумнівів, що головним провокаційним нападкам піддавалося будівництво та початок експлуатації Кримського мосту через Керченську протоку. Як вам відомо, регулярно лунали заяви на різних рівнях, різних представників України про необхідність знищити Кримський міст. Прикордонна служба ФСБ Росії була змушена збільшити кількість кораблів, катерів у районі Керч-Єнікальського каналу, а також організувати інтенсивнішу перевірку суден, що прямують цим судноплавним шляхом. Із єдиною метою ‒ мінімізувати загрози щодо будівництва мосту та цього судноплавного каналу».
Російський журналіст у галузі морської тематики, головний редактор інтернет-видання «Морской бюллетень» Михайло Войтенко не вірить словам представників ФСБ.
Ці перевірки з російського боку, звісно, є незаконними. Всім все настільки зрозуміло, що нудно навіть розмовляти на цю темуМихайло Войтенко
‒ Я розцінюю це як пропаганду: «Радінформбюро уповноважене повідомити». Ці перевірки з російського боку, звісно, є незаконними. Всім все настільки зрозуміло, що нудно навіть розмовляти на цю тему. Росія знайшла слабину й тицяє в рану щосили палицею. Єдине, що в змозі напоумити Росію, ‒ протидія, яку вона б відчула. Я проти військових дій, але вважаю, що якби реально знайшли шляхи, можливості подавати Росії позови за кожну неправомірну, необґрунтовану, невиправдану затримку, потім за цими позовами можна щось стягувати. Другий варіант ‒ відмова України від спільного з Росією використання Азовського моря, щоб і воно, і Керченська протока отримали особливий статус. Тоді кораблі НАТО зможуть увійти туди без дозволу.
Михайло Войтенко наголошує, що можливість втілити в життя останній варіант має бути досліджена юристами й дипломатами.
‒ Там все що завгодно може повторитися в негативному плані. Може, Росія все-таки одумається й вирішить не нагнітати, зрозуміє вже, що собі на шкоду грає. Але я думаю, що, на жаль, це буде повторюватися ‒ схоже на те, що трапилося 25 листопада.
Голова Адміністрації морських портів України Райвис Вецкаганс розповів телеканалу UATV, що через блокування Керченської протоки судновласники зазнають збитків у 15 тисяч доларів за добу простою кожного корабля. Голова президії Колегії юристів морського права в Україні Денис Кешкентій розмірковує, чи може Київ виставити Москві рахунок.
‒ Міжнародна конвенція з морського права передбачає, що якщо держава-учасниця, яка контролює можливість вільного мирного проходу морськими шляхами, завдала іншій державі або будь-якому судновласнику збиток, то останній може звернутися до Міжнародного трибуналу ООН із морського права. Іншого варіанту немає. Після рішення на користь України необхідно буде шукати способи змусити Росію реалізувати це рішення. Між країнами діє договір про спільне використання Азовського моря та Керченської протоки. Перше, що можна зробити, ‒ це відмовитися від договору, але тоді ми однозначно відмовляємося від поняття, що Керченська протока ‒ українські внутрішні води. А зараз ми не те що не хочемо ‒ ми не можемо змінити свої позиції на міжнародній арені щодо своїх кордонів, територіальних вод. Це нереально і не потрібно.
Денис Кешкентій переконаний, що зараз ані Україна, ані Росія не здатні швидко й політично вирішити цю проблему.
Український економіст, директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко ставить під сумнів заявлений українською владою обсяг збитку від затримки суден.
Призупинення цих потоків досить боляче б'є по українській економіці, країна недоотримає частину експортного виторгуОлег Устенко
‒ Цифра в 15 тисяч доларів, про яку говорить Адміністрація морських портів в Україні, ‒ це дуже мало. Я думаю, що Україна втрачає набагато більше. Не варто забувати, що це експортноорієнтована країна, і значну частину експорту складають зерно та метали, а постачання зі східних підконтрольних регіонів ідуть через Азов ‒ порти Бердянська та Маріуполя. Йдеться навіть не про сотні мільйонів, а про мільярди доларів. Призупинення цих потоків досить боляче б'є по українській економіці, країна недоотримає частину експортного виторгу. Ніхто не братиме на себе додаткові ризики та не пускатиме суховантажі через Керченську протоку після останньої кризи, вартість страховки від цього збільшиться.
Олег Устенко відзначає, що «Укрзалізниця» може взяти на себе частину додаткового навантаження, щоб доставити експортні товари в чорноморські порти, але, за оцінками експерта, у залізної дороги не настільки великі можливості в цьому плані, тому значну частину продукції просто відсилають на склади.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
