Вивчення декларацій топ-чиновників в анексованому Криму показало цікаву закономірність: виявилося, що більшість із них розбагатіли саме при російській владі півострова. За чотири роки анексії ці посадові особи пересіли з «Таврій» на іномарки преміум-класу, придбали нерухомість і земельні ділянки на півострові.
Так, депутат Держдуми Росії від анексованого Криму, заступник голови комітету Держдуми з питань національностей Руслан Бальбек, який також курирував кримських татар на півострові після 2014 року, 2015-го заробив близько 1 мільйона 800 тисяч рублів – приблизно 25 тисяч доларів, а нерухомості в нього не було. Тепер Бальбек заробляє майже втричі більше – трохи менш ніж 4 мільйони 600 тисяч рублів. У нього з'явилася земельна ділянка, житловий будинок, квартира в Москві. Ділянки, будинки і квартири він зареєстрував також на дружину і дітей.
Голова «Кримського антикорупційного комітету», організатор «Обдуреного Криму» Ілля Большедворов вважає, що високими офіційними зарплатами таке збагачення не поясниш.
Саме в людей, які повинні займатися питанням національних меншин, доходи зросли незрівнянно різкоІлля Большедворов
– Різке зростання доходів Руслана Бальбека пов'язане в першу чергу з тим, що в нього виросла зарплата. Депутати Держдуми офіційно дуже добре заробляють, але навіть із урахуванням цього цифри не сходитимуться – і заробити 4 мільйони, і квартиру в Москві купити не вийде. Те ж із земельними ділянками і всім іншим. Також різке зростання доходів – у Сергія Аксенова (Аксьонова): якщо раніше в його дружини бізнес йшов як мокре горить, то тепер вона друга в списку найбагатших жінок губернаторів або ще на якомусь місці. Також хотілося б звернути увагу, що саме в людей, які повинні займатися питанням національних меншин, доходи зросли незрівнянно різко. Я пов'язую це з виділенням державного фінансування на облаштування реабілітованих народів, яке за фактом до них не доходить. Кримські татари розчаровані цією ситуацією.
Статки колишнього віце-спікера російського парламенту Криму Ремзі Ільясова, який 2014 року створив і очолив міжрегіональний громадський рух кримськотатарського народу «Кирим», збільшилася в рази. Чотири роки тому він вказував у своїй декларації «Ладу» – «дев'ятку» і «Шкоду Октавія» сумарною вартістю близько 11 тисяч доларів. Ні квартири, ні будинку, ні земельної ділянки у нього не було. Тепер в Ільясова – «Ауді А6» та «Лексус RX-350» загальною вартістю не менш ніж 70 тисяч доларів. Також Ільясов став власником одразу чотирьох земельних ділянок та житлового будинку і квартири.
Ілля Большедворов нарікає на те, що на громадський контроль чиновників в кримських умовах розраховувати не доводиться.
Кримські ЗМІ в політичному житті майже не беруть участі, про чиновників говорять як про небіжчиків: або добре, або ніякІлля Большедворов
– Людям в основному все одно, вони просто з цим зробити нічого не можуть. Скаржитися до кримської прокуратури – заняття абсолютно марне, на звернення вона не реагує. До Генеральної прокуратури теж писати марно, все спускається на місцевий рівень – відповідно, в жителів повна апатія до органів влади, а місцеві ЗМІ в політичному житті майже не беруть участі, про чиновників говорять як про небіжчиків: або добре, або ніяк.
«Чудеса збагачення» в Криму продемонстрував і депутат парламенту півострова Сергій Шувайников. 2014-го він показав у декларації досить скромні доходи, авто «Таврія» і дві однокімнатні квартири по 29 квадратних метрів кожна. А вже 2017 року Шувайников став заможним землевласником, вказавши 32 садових ділянки. Сам депутат стверджує, що домовився індивідуально з кожним власником ділянки і викупив всі відповідно до закону. При цьому орієнтовна вартість землі – понад півмільйона доларів. Крім того, до «Таврії» Шувайнікова додався автомобіль «Хюндай Соляріс» вартістю до 36 тисяч доларів.
Керівник проекту «деклараторів» російської організації Transparency International Андрій Жвірбліс зазначає, що в російському законодавстві є механізми з протидії невиправданого зростання доходів і необгрунтованим придбань чиновників.
– Взагалі-то всі великі покупки повинні бути обгрунтовані декларацією про витрати – на які кошти це майно було придбано. Якщо такої декларації немає, то теоретично це має стати предметом перевірки для компетентних органів. У нас є процедура, коли прокуратура може звертатися до суду з позовом про вилучення майна, якщо чиновник не може пояснити походження коштів. Ми знаємо всього про кілька десятків випадків на всю Росію, коли такі справи доводили до суду більш-менш успішно. Але треба розуміти, що в таких випадках прокуратура б'є по чиновникам середнього і низького рівня, а високопоставлених осіб чіпати не прийнято. Як правило, таким чином когось карають за неправильну поведінку. Раніше були якісь очікування від системи декларування, а зараз публіка скоріше не вірить цим даним, вони сприймаються як фіктивні.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
