Доступність посилання

ТОП новини

«На Росію чекає лавина претензій»: чи зможе Україна стягнути трильйон гривень за анексію Криму?


Про долю компенсацій за російську анексію півострова

Збитки від анексії Росією Криму сягають одного трильйона гривень, ‒ такою попередньою оцінкою в інтерв'ю Радіо Свобода поділився заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов. Він підкреслив, що в цьому випадку сума збитків не може бути фіксованою, оскільки агресія Росії щодо України триває.

Дотепер Україна в межах підготовчого етапу позову проти Росії надіслала вже шість звернень до Міжнародного кримінального суду про порушення міжнародного законодавства у тимчасово окупованому Криму. Російська влада зі свого боку неодноразово говорила, що вважає незаконними всі рішення арбітражів за позовами, пов'язаними з анексією Криму. У Міністерстві юстиції Росії стверджують, що у «цих трибуналів відсутня юрисдикція на розгляд таких суперечок». Про долю компенсацій за анексію півострова йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов висловив Крим.Реалії думку, що названа Гюндузом Мамедовим цифра ‒ довільна.

Конкретні підприємства мають конкретні претензії до України і за водну блокаду, і за енергоблокаду. Я займаюся цими справами
Олександр Молохов

‒ На мій погляд, цей трильйон однозначно хтось узяв зі стелі. Мені дивно: невже українській прокуратурі нічим займатися? Ніяких методик підрахунку компенсацій за «анексію Криму» бути в принципі не може. Росія не визнає юрисдикції цих судів, до яких звертається Україна, і я вже пояснював, чому саме: не можна одночасно говорити про анексію і посилатися на захист іноземних інвестицій стосовно Криму. Поготів, що у Росії є свій відповідний рахунок. Мені невідомо, як порахувати щось стосовно подій з 1991 до 2014 року ‒ цим займається спеціально створена комісія Держдуми ‒ але зовсім точно знаю, що конкретні підприємства мають конкретні претензії до України і за водну блокаду, і за енергоблокаду. Я займаюся цими справами, і найближчим часом ми надішлемо скаргу Комітету ООН з прав людини від Красноперекопського рибокомбінату за фактом збитків у 53 мільйони рублів.

Олександр Молохов
Олександр Молохов

Олександр Молохов стверджує, що це підприємство спершу звернулося до українських судів зі скаргою на припинення постачання води Північно-Кримським каналом та подальшу загибель риби, а потім до Європейського суду з прав людини, однак в їх задоволенні було відмовлено.

Юридична робота триває, і, я запевняю вас, дуже серйозна
Олександр Молохов

‒ Другий позов, яким я займаюся, стосується енергоблокади ‒ це молокозавод з Алушти, у якого через вимкнення світла скисла продукція на п'ять мільйонів рублів. Там усе доведено, підприємство визнане потерпілою стороною, зараз кримінальна справа за цим фактом перебуває у Верховному суді республіки Крим. Сподіваюся, що цивільний позов буде задоволений. Так що юридична робота триває, і, я запевняю вас, дуже серйозна. Прикладів успішного вирішення таких суперечок між державами у світовій практиці безліч, хоча я концентруюся саме на гуманітарних аспектах. Держави ‒ державами, а від дій української влади постраждали конкретні люди ‒ підприємці та фермери на півночі Криму і не тільки ‒ і тим же європейцям це зрозуміло.

Російський юрист-міжнародник, експерт Дому вільної Росії в Києві Володимир Жбанков пояснює, що в цифру, озвучену Гюндузом Мамедовим, входить безліч окремих претензій до Росії за анексію Криму.

Цей трильйон гривень розпадається на велику кількість справ: тут і міждержавні відносини, і постраждалі приватні особи, і збитки від конкретних порушень прав людини у Криму
Володимир Жбанков

‒ Важливо розуміти, що цей трильйон гривень розпадається на велику кількість справ: тут і міждержавні відносини, і постраждалі приватні особи, і збитки від конкретних порушень прав людини у Криму на кшталт незаконних затримань, насильницьких зникнень тощо. Якщо говорити про Міжнародний кримінальний суд, незважаючи на те, що Росія не ратифікувала Римський статут і навіть відкликала свій підпис ‒ це зовсім не означає, що її не можуть притягнути до відповідальності. Це можливо, якщо країна чиниить акти, пов'язані із загрозою для безпеки всього людства: розв'язування агресивної війни, захоплення територій тощо. Приватні особи можуть отримувати компенсації через інші міжнародні інститути на кшталт Європейського суду з прав людини, якому Росія все ще підпорядковується. Це також можуть бути міжнародні органи ООН.

Володимир Жбанков
Володимир Жбанков

На думку Володимира Жбанкова, прямо зараз Україні важливо збирати доказову базу, фіксувати порушення прав людини і конкретні факти заподіяння шкоди з боку Росії.

Ситуація в Росії рано чи пізно зміниться ‒ тоді Україні й стане в нагоді зібрана доказова база
Володимир Жбанков

‒ Оскільки саме Росія зараз здійснює ефективний контроль над півостровом, саме вона зобов'язана забезпечувати захист прав усіх людей, які перебувають на цій території. Якщо в Криму хтось постраждав, отже, Росія порушила свої зобов'язання, записані ще в Статуті ООН. Так що її відповідальність довести можна ‒ інше питання, як отримати ці компенсації. Тут все набагато складніше і залежатиме від конкретних справ. Мені пригадується позов Нікарагуа до США саме у Міжнародному кримінальному суді, де Вашингтон у результаті виплатив компенсації. Ситуація в Росії рано чи пізно зміниться ‒ тоді Україні й стане в нагоді зібрана доказова база. Поготів, що навіть після ухвалення поправок до російської конституції її положення про те, що міжнародне право панує над національним, не змінилося.

Тим часом Прокуратура Автономної Республіки Крим на материковій частині України звернулася до українських судів із клопотаннями про арешт літаків деяких російських авіакомпаній, які літали в тимчасово окупований Крим. Згідно з ухваленими судовими рішеннями, загалом було заочно арештовано 65 повітряних суден-порушників. Олександр Молохов наполягає, що це не належить до забезпечувальних заходів у межах будь-яких арбітражних розглядів між країнами.

‒ До того ж Україна фактично не може дістатися до цих літаків, які літають до Криму, оскільки вони літають тільки в Росії. Сьогодні мені невідомо, щоб з ініціативи української сторони у зв'язку з кримськими подіями були заарештовані будь-які активи Російської Федерації за кордоном. Як мені бачиться, нинішня українська влада настільки слабка, що скоро їй буде не до цього.

Український політолог-міжнародник Віктор Каспрук переконаний, що якщо рішучості бракуватиме офіційному Києву ‒ його підштовхне саме суспільство.

Якщо сама українська влада буде не готова підтримувати цей тиск, її всіляко підштовхуватимуть суспільні настрої
Віктор Каспрук

‒ Юридичний процес пішов, хоча, звичайно, він займе якийсь час. Якщо таких позовів до Росії буде не десятки, а сотні, то це вже перетвориться на лавину претензій, яка врешті-решт призведе до відчуження російського майна за кордоном. . Очевидно, що домовитися з Кремлем можна тільки на умовах Кремля, який хоче остаточної капітуляції України. Мені здається, наша нинішня влада показує, що готова йти на поступки, але не може ‒ саме через стримувальний фактор у вигляді українського народу. Рішення, наприклад, дати дніпровську воду в Крим викличе в Україні величезний розкол і спротив.

Віктор Каспрук
Віктор Каспрук

Віктор Каспрук також вважає, що в довготривалій перспективі від підтримки України у справі деокупації Криму та стягнення з Росії компенсацій не відмовляться США ‒ зокрема шляхом санкційної політики.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG