Доступність посилання

ТОП новини

«Не треба боятися поразки Путіна»: чотири генсеки НАТО радять, як закінчити війну


Українські військові завдають артилерійських ударів із американської гаубиці M777 по скупченню російської техніки поблизу лінії фронту в Донецькій області. 6 червня 2022 року.
Українські військові завдають артилерійських ударів із американської гаубиці M777 по скупченню російської техніки поблизу лінії фронту в Донецькій області. 6 червня 2022 року.
Наталя Чурікова

Україні потрібно більше зброї, НАТО має зберігати єдність та докладати більше зусиль для стримування Росії, а питання, яким вони хочуть бачити мир із росіянами – залишити вирішувати українцям – такий рецепт для вирішення нинішньої глобальної кризи, пов’язаної з нападом Росії на Україну, пропонують чотири колишні генеральні секретарі Альянсу, повідомляє «Голос Америки».

Ініціатива трансатлантичної безпеки Атлантичної ради звернулася до чотирьох колишній генеральних секретарів НАТО – Андерса Фога Расмуссена, лорда Джорджа Робертсона, Яапа де Хоопа Схеффера та Хав’єра Солани – з проханням дати свої поради Заходу щодо виходу з глобальної кризи, що виникла внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.

«Українці мають волю до боротьби, ми маємо їм надати, чим воювати. Вони воюють за всіх нас, за свободу і демократію», – сказав колишній прем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен, генеральний секретар НАТО з 2009 до 2014 року.

Треба дати все, що Україна потребує

«Партнери по НАТО мають робити набагато більше, щоб допомогти українцям, дати їм те, що вони найбільше потребують – зараз це є далекобійна артилерія, – додав він і наголосив, що НАТО має серйозно підійти до питання стримування Росії та «залишити на столі всі можливості».

Дати їм те, що вони найбільше потребують

Його підтримав попередник на посаді генсека НАТО Джордж Робертсон, який обіймав цю посаду з 1999 до 2004 року. Він сказав, що поставки зброї потрібно пришвидшити, так само потрібно більше уваги приділити тому, щоб українці її якнайшвидше опанували, а також важливо дати зрозуміти президенту Путіну, що «НАТО – це не той альянс, який програє».

«Гадаю, росіянам потрібно знати, що П’ята стаття (Статуту НАТО, – ред.) – означає, що напад на одну з країн НАТО є нападом на всіх. І цей потужний сигнал має дійти до тієї малої групи людей, яка наразі оточує президента Путіна. Це треба сказати чітко, ясно, і щоб вони знали, що це насправді серйозно», – сказав Робертсон.

На його думку, не потрібно уточнювати, що саме Альянс може зробити у відповідь, бо невизначеність для противника – одна зі складових успішної стратегії стримування.

ЄС і НАТО мають тісно співпрацювати

Яап де Хооп Схеффер, який очолював НАТО з 2004 до 2009 року, наголосив на тому, що НАТО має говорити одним голосом і тісно співпрацювати з Європейським Союзом з політичних питань, зокрема з питання санкцій.

«Іноді наші лідери з країн НАТО і ЄС роблять такі заяви, що справляють враження для медіа, що вони не погоджуються між собою», – сказав Схеффер, колишній міністр закордонних справ Нідерландів, чия країна, за повідомленнями, є одним із скептиків у питанні надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.

Лише українці мають вирішити, що для них перемога

Схеффер також наголосив, що лише українці мають вирішувати, що вони вважатимуть перемогою у своїй війні проти Росії.

Путіну треба продемонструвати безпрецедентну солідарність
Схеффер

«У нас є президент суверенної та незалежної держави, яка називається Україна, його звати Володимир Зеленський, і він є лідером (для країн НАТО, – ред.), а тому потрібно уникати спекуляцій про те, що є прийнятним чи неприйнятним серед наших лідерів. На саміті НАТО в Мадриді потрібно продемонструвати пану Путіну те, чого вдалося досягти – безпрецеденту форму солідарності», – вважає Яап де Хооп Схеффер.

Іспанський політик Хав’єр Солана, який був Генеральним секретарем НАТО грудня 1995 по жовтень 1999 року, додав, що «вперше в історії відбуваються поставки зброї в такому обсязі до країни, яка не є членом НАТО, але ми маємо це робити ще швидше».

При цьому він відзначив, що «дуже складно постачати зброю до країни, яка є у стані війни», і має «лише один вхідний пункт – кордон із Польщею». Також Солана наголосив, що Альянс не має боятися показати «поразку Путіна».

Розширення НАТО

«Потрібно показати, що якщо Путін почав війну для того, щоб зупинити країну від вступу до НАТО, у цьому випадку Україну, то зараз є дві країни, які вступлять до НАТО найближчим часом – це Швеція та Фінляндія. І їхній вступ збільшить спільний кордон НАТО і Росії на півтори тисячі кілометрів», – наголосив Солана.

Деякі з колишніх очільників НАТО висловили сподівання, що протягом тих двох тижнів, що залишаються до саміту НАТО, вдасться владнати суперечки з Туреччиною щодо її опозиції до вступу Швеції та Фінляндії.

Саміт НАТО в Мадриді відбудеться 29 і 30 червня. За словами генсека НАТО Єнса Столтенберґа, до іспанської столиці мають прибути 30 голів держав-членів Альянсу, чотири запрошені країни Азійсько-Тихоокеанського регіону (Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея), представники чотирьох країн ЄС, що не входять до НАТО, а також глави Європейської ради та Європейської комісії. Загалом, у ньому візьмуть участь від 40 до 50 іноземних делегацій на рівні глав держав або урядів.

Запрошення отримав і президент України Володимир Зеленський, хоча питання про те, чи він приїде до Іспанії чи звернеться до учасників саміту дистанційно, поки залишається відкритим.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG