Генплан довів до прокурора: чому на мера Ялти скаржаться російським силовикам

Ялтинський активіст, головний редактор газети «Ялта» Сергій Сардико закликає російського прокурора Криму Олега Камшилова розслідувати заяву голови адміністрації Ялти Олексія Челпанова про те, що в Ялті відбувається «дерибан курортної землі та вакханалія незаконного будівництва». Таке, по суті, визнання Челпанов зробив, критикуючи активістів, які виступили проти генерального плану міста.

Новий генеральний план Ялти, який депутати затвердили на сесії міськради 3 грудня, місцеві чиновники розробляли три роки. Упродовж цього часу в місті періодично спалахували скандали, пов'язані з цим документом. Проти нього виступають місцеві громадські активісти та архітектори, які говорять, що він відкриває шлях для масштабної забудови Південного берега Криму та знищення його унікальної природи.

Напередодні затвердження документа в міській раді голова російської адміністрації Ялти Олексій Челпанов у черговий раз розкритикував противників генплану. «Спроби протидіяти ухваленню цього документа тривають із боку окремих громадян, для яких набуття чинності генеральним планом Ялти означає кінець їхніх злочинних схем дерибану курортної землі та вакханалії незаконного будівництва. Хоча водночас ухвалення цього документа чекають тисячі ялтинців, щоб завершити оформлення виділених їм раніше земельних ділянок! Тому міська влада на поводі в шахраїв не піде!» ‒ написав він на своїй сторінці в Facebook.

Ялтинський журналіст, один із супротивників генплану Сергій Сардико вважає, що цю заяву мають перевірити правоохоронні органи.

«Вважаю його дії зловживанням службовим становищем»

Сергій Сардико оприлюднив відкритий лист підконтрольному Росії прокурору Криму Олегу Камшилову з проханням відреагувати на слова мера Ялти про те, що в місті відбувається «дерибан курортної землі та вакханалія незаконного будівництва».

«30 листопада голова адміністрації Ялти в розпал робочого дня відволікся від усіх справ і вибухнув у Facebook гнівною філіппікою з безліччю знаків оклику про те, що «...в останні дні помітно активізувалися супротивники розгляду та затвердження проекту генерального плану Ялти». Челпанов повідомив про наявні наразі «злочинні схеми дерибану курортної землі та вакханалію незаконного будівництва» з боку «окремих громадян», що ображає мене та моїх представників (ми ‒ не шахраї, як загалом стверджує Челпанов. Вважаю ці його дії зловживанням своїм службовим становищем. А оскільки згідно зі статтею 140 КПК Росії підставою для порушення кримінальної справи є відомості про вчинений або підготовлюваний злочин, прошу провести перевірку заяви Челпанова, розтиражованої у ЗМІ», ‒ йдеться в його зверненні.

Наразі Сергій Сардико оскаржує проект генплану в підконтрольному Росії Верховному суді Криму, тому у своєму зверненні зазначає, що ялтинська влада не мала права затверджувати документ до винесення судового рішення за його позовом. Фінальне засідання суду заплановане на 7 грудня. «Так, ми вважали й продовжуємо вважати, що з позиції здорового глузду сесію Ялтинської міськради треба проводити після ухвалення рішення судом. Ми не проти генплану, ми проти легалізації хижацького захоплення землі. Випадкові іногородні люди в керівництві міста служать інтересам комерційної вигоди девелоперів і саботують установку Путіна на розвиток Ялти як курорту», ‒ наголошує він.

Звинувачення в порушеннях влада Ялти відкидають. Олексій Челпанов стверджує, що документ був узгоджений із усіма профільними міністерствами, відомствами та службами, зокрема і з прокуратурою Ялти. Заступник прокурора Ялти Володимир Тепляков на сесії 3 грудня підтвердив що «всі концептуальні зауваження щодо документа усунені й генплан можна ухвалювати».

Скандальний документ

Відтоді, як Сергій Сардико хотів співпрацювати з Олексієм Челпановим, а в підсумку почав скаржитися на нього прокурору, минуло сім місяців. Ще у квітні журналіст більш лояльно ставився до голови Ялти, навіть планував працювати з ним на благо міста. «Нам важливо, щоб працювала система. Ми з Олексієм Челпановим домовилися працювати на розвиток міста. Сподіваємося, що молодий керівник знайде спільну мову з місцевою елітою, активістами та городянами», ‒ говорив він Крим.Реалії.

Втім, генплан Ялти став причиною не тільки цього конфлікту, але й інших розбіжностей у місті.

3 грудня ялтинські депутати затвердили генплан терміном на 20 років. На сесії Ялтинської міськради за нього проголосували одноголосно, незважаючи на тривалі протести активістів.

За словами джерел, напередодні голосування на опозиційних депутатів від ЛДПР «чинили серйозний тиск» влада та депутати провладної більшості. Але публічно сторони про це не говорять.

Претензії до генплану Ялти були й у російських комуністів. Але в підсумку вони підтримали документ в обмін на обіцянку влади міста, що упродовж 2019 року в нього можна буде вносити зміни. Для цього передбачили додаткове фінансування, а в січні 2019 року створять спеціальну депутатську комісію.

Міські депутати від ЛДПР уже повідомили, що будуть домагатися, «щоб у генплані були враховані всі претензії громадян».

Наразі у генплані території Ялти розмежовані на 27 видів, серед іншого місця для різного типу забудови, які простягаються вздовж усього узбережжя. Також у Ялті передбачили місця для багатофункціональних громадсько-ділових зон, зон туристичного центру, пляжів, зелених насаджень, розміщення спеціальних об'єктів, підприємств та іншого. У Великій Ялті також відведена територія для створення гральної зони ‒ поблизу селища Кацивелі.

«Ухваленням цього документа ми вирішуємо безліч питань наших жителів. Це й питання оформлення земельних ділянок, і вирішення соціальних питань. У нас з'являються території для будівництва дитячих садків, шкіл, спортивних майданчиків, вирішення питань, пов'язаних із черговістю для пільгових категорій громадян, і багато інших питань. Поповнення бюджету теж безпосередньо пов'язане з головним містобудівним документом», ‒ повідомив журналістам голова Ялтинської міськради Роман Деркач.

«Професійне товариство не сприймає генплан Ялти»

Над створенням проекту генплану Ялти працювали п'ять компаній із Криму та російського Санкт-Петербурга за участі наукових співробітників Кримського федерального університету імені Вернадського. Серед розробників значиться ТОВ «Кірамет» ‒ фірма, що займається реконструкцією Будинку Айвазовського в Феодосії та Ханського палацу в Бахчисараї. Ситуація навколо Хан-Сарая стала предметом розгляду в ЮНЕСКО та інших європейських інституціях у зв'язку зі знищенням низки автентичних об'єктів у найдавнішій пам'ятці культури кримських татар.

Є питання до розробників генплану Ялти також в архітекторів. Керівник Кримської філії Центру експертизи та контролю об'єктів спадщини та культурних цінностей «ЕКОН» Ольга Вечер каже, що закріплена в генплані можливість збільшення забудови Ялти в два рази загрожує жителям міста багатьма проблемами.

«Професійне товариство жодним чином не сприймає генплан Ялти, як і самі ялтинці і всі розсудливі люди Росії. Тому що генплан передбачає збільшення забудови міста в два рази, хоча вже зараз треба зносити багато будинків, які спотворюють його зовнішність, зведені в парках, скверах, ялівцевих гаях. Тому ми розгортаємо велику активність у Москві, щоб генплан Ялти був розглянутий архітектурним товариством. Російські музейники, археологи, архітектори, історики, медики, кліматологи вже на повний голос оголосили, що Крим знищується як історико-культурний центр і природно-кліматична здравниця, його треба негайно рятувати. Генеральний план Ялти ні в якому разі не можна ухвалювати в такому вигляді, в якому він є», ‒ говорить вона.

За словами Ольги Вечер, ситуацію в Ялті наприкінці листопада обговорювали кримські та російські вчені історики, археологи, географи, кліматологи та працівники музеїв на VII Всесвітньому культурному форумі в російському Санкт-Петербурзі. Вони домовилися продовжувати роботу в межах проекту «Південний берег Криму ‒ територія всесвітньої спадщини». Архітектор сподівається, що цей проект вдасться залучити для моніторингу ситуації на Південному березі Криму та вплинути на місцеві процеси.