Чинний уряд Криму вніс зміни до плану освоєння грошей за російською федеральною цільовою програмою розвитку півострова: тепер на ремонт каналізації в містах та селищах до кінця 2018 року не передбачено ні копійки. При цьому ще в березні на ці цілі планували витратити понад 345 мільйонів рублів із федерального бюджету Росії та 18 мільйонів рублів – із місцевого.
На ці гроші в Криму мали модернізувати об'єкти комунальної інфраструктури та водопровідно-каналізаційного господарства, зокрема, провести капітальний ремонт глибоководних випусків каналізаційних стоків у море в курортній місцевості. Однак російській владі півострова не вдалося знайти виконавців для освоєння коштів на очисні споруди у низці міст. З огляду на все узгодження, ймовірно, до нового курортного сезону проблему вирішити вже не вдасться.
Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико вважає, що проблема в Криму полягає не стільки в централізованій каналізації, скільки в приватній.
Оскільки дуже багато приватних будинків, багато хто просто врізається в річкиСергій Сардико
– Звісно, каналізація працює ‒ і з радянських, і з українських часів. Але оскільки дуже багато приватних будинків, багато хто просто врізається в річки. Загальної інвентаризації немає. В Ялті на вулиці Горького дали збудувати будинки ‒ як воно там працює? За всіма санітарними нормами українськими, російськими не можна садити приватний будинок прямо на річку. Ситуація досить заплутана, треба проводити інвентаризацію кожного стоку, кожного будинку, але в принципі немає такого, щоб усі нечистоти прямо спливали. Що до ФЦП, зараз відбувається ревізія, пов'язана з арештом заступника Сергія Аксенова ‒ Віталія Нахлупіна. Люди виграють тендери, пропонуючи дуже маленькі ціни підряду, які реально неможливо зробити. Ми ведемо облік, скільки в Ялті фірм, що хапають аванс і тікають із ним, банкрутують, і все ‒ грошей немає. У Криму застосовують таку шахрайську схему, як у Росії в 90-і.
Представник громадської організації «Громадський актив Коктебеля» Борис Яремко констатує, що арешт Нахлупіна поставив під сумнів очисні споруди й у цьому селищі.
‒ Очисні починали будувати ще за радянських часів ‒ недобудували, в українські ‒ 23 роки, недобудували. Зараз поки все на стадії проектної документації. Обіцянки, звісно, були. Телевізійник Дмитро Кисельов проштовхнув цю тему з кластером «Коктебель», і в цей кластер входять очисні та каналізаційні споруди, реконструкція набережної, об'їзна дорога навколо селища тощо. Поки жодних дій ми не бачимо, нічого не відбувається. Єдине що ‒ дві ділянки на набережній передали влітку на сесії з міського володіння в Сімферополь. Зараз ми не знаємо, що буде, тому що Нахлупіна тепер немає, і хто буде займатися, якщо взагалі буде, невідомо. Чи буде фінансування?
Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов ставить питання, чому російська влада півострова не поспішає розв'язувати проблеми з каналізацією в курортних містах.
Погані очисні в пік сезону ‒ це вбите мореОлександр Бурдонов
– Є проблема серпня місяця, коли температура води піднімається вище за 25 градусів, починається бурхливий ріст всієї мікроорганіки. Свого часу ми шукали статистику МОЗ та санепідемстанції ‒ йде сплеск звернень щодо ЛОР та кишкових захворювань. Погані очисні в пік сезону ‒ це вбите море. Проблема як була, так і залишається. Чому не зробили нічого за п'ять років, мені абсолютно незрозуміло. Чому в ФЦП очисні не поставили в першу чергу, щоб турист їхав до Криму й допомагав заробляти власні гроші для розвитку, мені теж незрозуміло. Початок, кінець сезону нормальні: травень-червень, частина липня та вересень.
Еколог, керівник відділу планктону Інституту морських біологічних досліджень імені А.О. Ковалевського РАН в Севастополі Олександр Болтачов констатує, що проблема неочищених стоків значно знижує привабливість Криму як курорту.
Рекреаційна привабливість Криму втрачається в результаті скидання неочищених або умовно очищених відходівОлександр Болтачов
– На жаль, проблема залишається дуже гострою. Десь, наприклад, у Балаклаві, каналізаційні води скидають у море без очищення. На Південних очисних спорудах у Севастополі йде тільки механічне очищення, трохи краще на ‒ Північній стороні. У зонах донних випусків можна бачити бурхливий розвиток зелених водоростей ‒ це показник зайвого забруднення біогенними речовинами. У зв'язку з тим, що у нас дуже потужні течії, безпосередньо для природи це певний негативний вплив, звісно, але не такий сильний. Найголовніше ‒ рекреаційна привабливість Криму, що дійсно втрачається в результаті скидання неочищених або умовно очищених відходів. Неодноразово ‒ і торік, і в попередні роки ‒ закривалися найцікавіші пляжі на Південному березі, та й на Західному березі Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
