Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

Камуфляж кораблів Чорноморського флоту Росії: спроба врятувати їх від українських дронів?


Корма малих ракетних кораблів проєкту 21631 «Буян-М» пофарбована в чорний колір, архівне фото
Корма малих ракетних кораблів проєкту 21631 «Буян-М» пофарбована в чорний колір, архівне фото

Супутникові знімки зафіксували спробу маскування фрегата «Адмирал Эссен» Чорноморського флоту Росії, стверджують міжнародні експерти. Як росіяни використовують на флоті камуфляж і чи це допоможе обдурити операторів українських дронів? Читайте про це у матеріалі Крим.Реалії.

«ВМФ Росії намагається замаскувати свій найпотужніший військовий корабель у Чорному морі» («Russian Navy Attempts To Disguise Its Most Powerful Warship In Black Sea») – стаття під такою назвою вийшла на англомовному сайті Naval News).

Військовий аналітик і розслідувач, який публікує свої матеріали під псевдонімом H I Sutton, пише, що один із двох російських фрегатів проєкту 11356Р, які перебувають у Чорному морі, «Адмирал Эссен» «отримав радикально нове забарвлення». За його словами, супутникові знімки підтверджують, що ніс та корма російського фрегата були зафарбовані. «Темна фарба, нанесена поверх однорідної сірої схеми, має обдурити глядача», – припускає Саттон.

Можливо, ця схема камуфляжу призначена для того, щоб спантеличити операторів безпілотників
Саттон

На думку експерта, спроба завдання маскування, ймовірно, є відповіддю на загрозу морських безпілотників ВМС України.

Напівнавантажувальні дрони використовують камери для ідентифікації цілі. «Можливо, ця схема камуфляжу призначена для того, щоб спантеличити операторів безпілотників, щоб вони прийняли корабель за менш цінну ціль», – пише експерт.

Супутникові знімки Planet були опубліковані 21 червня у твіттері MT Anderson. Після публікації перших чітких знімків у Севастополі 19 червня той же корабель з'явився у російському Новоросійську. У публікації Naval News висловлюється впевненість у тому, що ніс та корма корабля були зафарбовані. Разом з іншими джерелами, з якими ознайомилися Naval News, це підтверджує, що темне забарвлення – це нова схема забарвлення, а не просто гра світла, пишуть автори статті.

«Адмирал Эссен» (бортовий номер 490) – фрегат проєкту 11356Р, що перебуває на озброєнні Чорноморського флоту Росії. Цей корабель може нести до восьми крилатих ракет «Калібр», якими Росія завдає ударів по Україні.

Фрегат ЧФ Росії «Адмирал Эссен» у бухті Севастополя, 2017 рік
Фрегат ЧФ Росії «Адмирал Эссен» у бухті Севастополя, 2017 рік

«Окрім оптики є інші засоби виявлення»

Російські військові кораблі все частіше стають мішенями для морських дронів у Чорному морі. У червні атакували розвідувальний корабель РФ «Приазовье», у травні – російський розвідувальний корабель «Иван Хурс». Чи є прямий зв'язок між останніми атаками та спробою камуфлювання російських кораблів, не відомо.

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії повідомив, що подібний тип камуфляжу застосовується з метою зміни візуальних контурів корабля, щоб за силуетом не можна було визначити його тип.

Не думаю, що це їм якось допоможе. Все залежить від оптики, яку використовують оператори дронів
Павло Лакійчук

«У чому суть камуфляжу: щоб контури техніки не були чіткими, щоб не можна було розглянути силует. Подібний тип фарбування корелює з таким підходом. Наскільки він буде ефективним – сказати важко. Але не думаю, що це їм якось допоможе. Все залежить від оптики, яку використовують оператори дронів. Чи удосконалюватимуть цей камуфляж, ми побачимо згодом», – зазначив експерт.

Павло Лакійчук додав, що схожий тип фарбування, при якому частина корпусу – чорного кольору, застосовується на російських малих ракетних і малих протикорабельних кораблях. Однак там це роблять із практичних міркувань, щоб закопчені від підводного вихлопу борти не впадали у вічі. Загалом, за словами експерта, на російському флоті дотримуються «досить традиційних поглядів під час фарбування кораблів».

«Після Другої світової війни на більшості флотів дійшли того, що шарове забарвлення (різні відтінки сірого кольору, що використовували при фарбуванні військових кораблів у СРСР – ред.) є найкращим камуфляжем у морі. Залежно від того, який колір води, на півдні чи півночі, шаровий колір може відрізнятися. На російському флоті, до речі, кораблі Чорноморського флоту були світлішими, ніж кораблі Балтійського чи Північного флоту. За відтінком можна відрізнити корабель навіть після того, як зафарбують його бортові номери: видно, «чорноморці» вони чи прийшлі», – розповів він.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Відповідаючи на запитання Крим.Реалії, чи може подібне маскування, яке застосовувалося на флоті ще в минулому столітті, допомогти під час сучасної технологічної війни, Павло Лакійчук відповідає: все залежить від того, які цілі ставляться.

Щодо ракет – «Гарпунів», «Нептунів» – то подібний камуфляж – це зовсім смішна спроба від них сховатися
Павло Лакійчук

«Хтось припускає, що таким чином росіяни захищаються від морських дронів ЗСУ. Як відомо, на дронах є оптична камера, яка знімає ті ролики, які ми всі дивимося, коли топлять російські кораблі. Росіяни, мабуть, вирішили, що за допомогою цієї камери здійснюється виявлення їхніх кораблів оператором дрону і таким чином завдається удар. Але треба розуміти, що окрім оптики (дійсно, це минуле століття), основні засоби виявлення – це інфрачервоний, радіолокаційний, акустичний», – зазначив експерт.

Лакійчук наголосив: подібний камуфляж лише частково може захистити корабель від виявлення та ідентифікації, і проти більшості сучасних засобів виявлення він не спрацює. Не допоможе камуфляж і за ракетної атаки, зазначив експерт.

«Як саме українські оператори дроном працюють, яка камера є основною, які є комбінації засобів виявлення – нікому цього знати не потрібно. Подивимося, як надалі ЗСУ за допомогою дронів будуть вражати російські кораблі. А щодо ракет – «Гарпунів», «Нептунів» – то подібний камуфляж – це зовсім смішна спроба від них сховатися», – наголосив Лакійчук.

Історія маскування військових кораблів

Тактичне маскування під час Першої світової війни застосовували флоти Англії, Франції та Північноамериканських Сполучених Штатів, коли намагалися захистити свої кораблі від нової німецької розробки – підводного човна. Принципово новий метод розробив британський офіцер військово-морського флоту та художник Норман Вілкінсон. Він запропонував перетворити забарвлення з маскувального стилю на «сліпуче забарвлення». Замість того, щоб приховувати судно, використовуючи схожі з довкіллям кольори, Вілкінсон запропонував «розбивати» корпус несподіваними лініями, створювати ілюзорні площини, кути. Камуфляж, що спотворює, назвали Razzle Dazzle («плутанина»): розмальовка корабля повинна була деформувати його силует або імітувати інший об'єкт спостереження.

Оскільки характерні ознаки силуету корабля визначаються його типом, контурами корпусу, розташуванням труб, щогл і надбудов, камуфляж був покликаний порушити ці ознаки за допомогою видимої зміни контурів та рельєфу поверхні корабля. Торговий флот США почав застосовувати «сліпучий камуфляж», починаючи з березня 1918 року. До закінчення війни встигли пофарбувати 1256 кораблів.

Патрульний катер проєкту 03160 «Раптор» у Південній бухті Севастополя, 2022 рік
Патрульний катер проєкту 03160 «Раптор» у Південній бухті Севастополя, 2022 рік

Під час Другої світової також застосовувався «морський камуфляж». Наприклад, німецький лінкор Bismarck мав ніс і корму, забарвлені у темний колір – приблизно так, як на фото із супутника російського «Адмирала Эссена». На Bismarck було нанесено навіть фальшиву носову хвилю та кільватерний слід.

З початком Другої світової війни стали застосовувати складні схеми фарбування. У цей період, окрім уже класичного шарового забарвлення, на радянських кораблях використовувалися різні схеми камуфляжу. На Чорноморському флоті поряд з олійними фарбами використовувалася так звана сріблянка – фарба на основі алюмінієвої пудри. Вона відбивала колір води, і покриті нею ділянки змінювали відтінки залежно від погоди та освітлення. Декілька кораблів ЧФ отримали схему забарвлення з «розтушуванням» – плавним переходом від темного тону до світлого.

Російський ракетний корабель на повітряній подушці проєкту 1239 «Сивуч» має камуфльоване забарвлення, архівне фото
Російський ракетний корабель на повітряній подушці проєкту 1239 «Сивуч» має камуфльоване забарвлення, архівне фото

Після Другої світової війни камуфлювання військових кораблів поступово зійшло нанівець. Причиною тому був розвиток радіолокаційної техніки та радіотехнічної розвідки, які при спільному використанні на великій відстані могли визначати місцеперебування корабля, а також його тип.

На Чорноморському флоті камуфльоване забарвлення носили лише малі ракетні кораблі на повітряній подушці проєкту 1239 «Бора» та «Самум». У цьому випадку тактичне маскування обумовлене особливостями застосування кораблів – вони призначені, зокрема, для знищення бойових кораблів і засобів транспорту противника у прибережних районах та забезпечення прикриття швидкохідних десантних з'єднань, а також у районах висадки морських десантів.

На Заході останнім часом на бойових кораблях та катерах, у тому числі на бойових катерах прибережної зони, знову спостерігається поява різних камуфляжів.

Корвет ВМС Швеції Karlstad під час святкування Дня ВМС Швеції в Гетеборзі, 2022 рік
Корвет ВМС Швеції Karlstad під час святкування Дня ВМС Швеції в Гетеборзі, 2022 рік

На патрульних катерах проєкту 03160 «Раптор» ЧФ РФ камуфляж у вигляді сірих, коричневих та білих смуг схожий на «сухопутный». У малих ракетних кораблів проєкту 21631 «Буян-М» і патрульних кораблів проєкту 22160 типу «Василий Быков» нижня частина бортів корми пофарбована в чорний колір, а надбудова і верхня частина бортів має світліше забарвлення.

Російські протидиверсійні катери проєкту 21980 мають темнішу корму, що створює оптичний ефект і робить їх профіль схожим на приватну яхту.

Протидиверсійні катери проєкту 21980 в Південній бухті Севастополя, 2021 рік
Протидиверсійні катери проєкту 21980 в Південній бухті Севастополя, 2021 рік

У Росії 11 червня повідомили про атаку на розвідувальний корабель Чорноморського флоту РФ «Приазовье» у Чорному морі, за 300 кілометрів від Севастополя. Міноборони Росії стверджує, що «близько 1:30 ночі корабель відбив атаку шести морських безпілотників».

Раніше з'явилися повідомлення, що розвідувальний корабель РФ «Иван Хурс» був атакований морськими дронами. Пізніше пресслужба російського відомства продемонструвала відео ймовірної атаки на російський корабель. Після цього в низці українських і російських телеграм-каналів з'явилося відео, на якому, ймовірно, зафіксовано атаку морського БПЛА на російський розвідувальний корабель «Иван Хурс» у Чорному морі.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

  • 16x9 Image

    Сергій Коваль

    Севастопольський журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2017 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG