Прокуратура АРК на материковій частині України повідомила про підозру шістьом співробітникам підконтрольної Росії прокуратури Криму у зв'язку з переслідуванням ними учасників проукраїнського мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року. Статті, які їм інкримінують, передбачають покарання від восьми до 15 років позбавлення волі. У чому звинувачують цих прокурорів і що ще про них відомо, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Кримінальну справу за фактами «масових заворушень» і псування майна кримського парламенту під час масового мітингу проти «приєднання» півострова до Росії 26 лютого 2014 року російські слідчі органи порушили у 2015 році. Незважаючи на те, що в тому мітингу брали участь і проросійські активісти, зокрема і з партії Сергія Аксенова «Русское единство», до них претензій у слідчих не виникло.
Провину за подію російські силовики поклали на заступника голови Межліса кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та двох активістів, учасників мітингу ‒ Алі Асанова та Мустафу Дегерменджі.
«Звинувачували людини у злочині, якого вона не скоювала»
Ахтема Чийгоза у межах цієї справи утримували в СІЗО більше ніж два роки. У вересні 2017 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму визнав його винним в організації масових заворушень і засудив до восьми років позбавлення волі. Пізніше за участю влади Туреччини його обміняли на російських громадян і відправили до Києва, де він живе досі, не маючи можливості повернутися додому на півострів.
Алі Асанов та Мустафа Дегерменджі під час слідства перебували під домашнім арештом і в підсумку отримали умовні терміни ув'язнення.
Українські та російські правозахисники та адвокати назвали це кримінальне переслідування політичним, оскільки мітинг 26 лютого 2014 року відбувався у Криму ще до того, як російська влада поширила свою юрисдикцію на півострів. До того ж, російські слідчі висунули звинувачення представникам тільки однієї частини мітингу ‒ кримським татарам, хоча на відео з мітингу видно ініціаторів бійок і з проросійського боку.
Прокуратура АРК на материковій частині України провела власне розслідування, під час якого встановила причетних до переслідування проукраїнських активістів того мітингу.
22 лютого українські прокурори оголосили про підозру чотирьом кримським «колегам», які забезпечували звинувачення у «справі 26 лютого». Всього такі підозри оголошені шістьом прокурорам.
«Прокурори», реалізуючи політику держави-окупанта, спрямовану на переслідування проукраїнського населення в Криму, розуміючи, що на території півострова діють лише норми законодавства України, порушили заборону переслідувати осіб, які перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року за дії, вчинені до початку окупації. Також, під час кримінального переслідування проукраїнських активістів за нібито організацію масових заворушень, незаконно застосовували кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство Росії», ‒ сказано у повідомленні прокуратури АРК.
У відомстві уточнили, що підозрювані кримські прокурори систематично клопотали перед підконтрольним Кремлю судом Криму про обрання та продовження утримання під вартою Ахтема Чийгоза, підтримували державне обвинувачення в судових засіданнях і брали участь в судових дебатах, «безпідставно звинувачуючи людину у злочині, який вона не скоювала».
Прокурорам висунуті підозри за статтями 111 КК України (держзрада). Двом з них також інкримінують статтю 438 (порушення законів і звичаїв війни). Санкції цих статей передбачають покарання від восьми до 15 років позбавлення волі.
У прокуратурі АРК не повідомляють імен прокурорів. Однак Крим.Реалії вони стали відомі. Ми розповімо, хто ці люди та чим вони відомі у Криму.
Прокурори-многостаночники
Одному з підозрюваних ‒ Сергію Булгакову ‒ інкримінують одразу дві статті Кримінального кодексу: і 111-у, і 438-у.
Згідно з офіційною інформацією, він народився і все життя живе в Сімферополі. Служив в органах прокуратури України 15 років. На момент 2014 року очолював управління процесуального керівництва кримінальних проваджень прокуратури АРК.
Після російської анексії Криму Сергій Булгаков залишився працювати у відомстві, вже під контролем Росії. Кілька місяців керував кримінально-судовим управлінням прокуратури. Потім був підвищений до заступника прокурора Криму і займає цей пост досі.
Окрім «справи 26 лютого» Сергій Булгаков брав участь у переслідуванні проукраїнського активіста, фермера з Роздольненського району Володимира Балуха. Зокрема, він подавав касаційне подання у його справі, коли кримчанин оскаржував свій вирок.
Також Сергій Булгаков згадувався на сторінках Крим.Реалії, оскільки підписав договір на постачання вікон у прокуратуру Криму з фірмою з херсонського віконного бізнесу.
Ще один прокурор у «справі 26 лютого» ‒ Олександр Домбровський підозрюється за статтею 111 КК України (держзрада). Йому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі.
У прокуратурі Криму він займає пост старшого прокурора відділу кримінально-судового управління. У 2015 році посів третє місце у всеросійському конкурсі «Найкращий державний обвинувач». «Прокурор Наталія Поклонська (зараз депутат Держдуми Росії від Криму ‒ КР) відзначила заслуги найкращого державного обвинувача Криму, орієнтуючи підлеглих на його приклад, а також на досягнення високих результатів у діяльності з підтримання держобвинувачення», ‒ повідомляла тоді пресслужба російської прокуратури Криму.
У листопаді 2016 року Олександр Домбровський також був причетний до спроб російських силовиків «вибити» зі справи заступника голови Меджлісу кримських татар Ільмі Умерова його російського захисника Миколи Полозова.
За інформацією прокуратури АРК, Булгаков і Домбровський «після окупації півострова в 2014 році, зламавши присягу прокурора, перейшли на службу в незаконно створену прокуратуру Республіки Крим, надаючи допомогу іноземній державі у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України». Обидва оголошені в розшук.
«Надавала допомогу іноземній державі»
У державній зраді на українському материку підозрюється Анастасія Супряга ‒ заступник Сакського міжрайонного прокурора. До російської анексії Криму вона працювала в цій же прокуратурі, а в російських реаліях пішла на підвищення.
За інформацією кореспондента Крим.Реалії та адвоката Миколи Полозова, у судових засіданнях у «справі 26 лютого» прокурор озвучувала дискримінаційні висловлювання на адресу кримських татар. У підсумку у 2017 році Анастасія Супряга запросила для Ахтема Чийгоза покарання у вигляді восьми років позбавлення волі, яке й було задоволене судом.
«Колишній прокурор після окупації півострова у 2014 році перейшла на службу в незаконно створену «прокуратуру Республіки Крим». Своїми діями, перейшовши на бік ворога, надавала допомогу представникам іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України. <...> Розуміючи незаконність кримінального переслідування одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу, під час якого йому незаконно продовжили запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, надалі вимагала залишити рішення без змін», ‒ йдеться в матеріалах кримінального провадження прокуратури АРК.
Борці з «екстремістськими» сайтами та проукраїнськими активістами
За статтею 111 КК України підозрюється Андрій Алексєєв ‒ начальник відділу з нагляду за виконанням законів про федеральну безпеку, міжнаціональні відносини, протидію екстремізму та тероризму підконтрольної Росії прокуратури Криму. До 2014 року він теж працював в органах української прокуратури, а потім перейшов на службу Росії.
Окрім участі у «справі 26 лютого», він у 2016 році вимагав обмежити в Криму доступ до 54 сайтів, які «містять екстремістський контент».
«Проводили прокурори перевірки виконання законодавства про протидію екстремізму й тероризму в організаціях, які надають телекомунікаційні послуги. За результатами цих перевірок внесені 26 подань про обмеження доступу до інтернет-ресурсів, внесених до федерального списку екстремістських матеріалів», ‒ говорив Андрій Алексєєв.
У підсумку російський Роскомнагляд «зачистив» на півострові доступ до сайтів низки ЗМІ, які не визнали російську юрисдикцію в Криму.
Статтю про держзраду інкримінують також Сергію Корнєєву ‒ ще одному колишньому співробітнику прокуратури АРК, який у 2014 році перейшов на службу Росії. У межах звинувачення у «справі 26 лютого» він клопотав про продовження запобіжного заходу Ахтему Чийгозу у вигляді утримання під вартою.
Сергій Корнєєв також фігурує у справі 61-річного проукраїнського активіста з Сакського району Олега Приходька, якого звинувачують у підготовці терактів у Саках. Зокрема, прокурор порушує клопотання про продовження запобіжного заходу активісту у вигляді утримання під вартою. Олег Приходько знаходиться в СІЗО п'ятий місяць.
У порушенні законів і звичаїв війни у прокуратурі АРК підозрюють Сергія Романовського ‒ ще одного представника звинувачення у «справі 26 лютого». Він є старшим помічником підконтрольного Росії прокурора Криму з міжнародно-правового співробітництва. До 2014 року теж служив в органах прокуратури України, але потім перейшов на службу Росії.
Чи буде покарання?
На момент публікації цього матеріалу отримати позицію підозрюваних нам не вдалося. У підконтрольній Росії прокуратурі Криму нам теж не відповіли. Ми направили у відомство інформзапит з проханням надати позицію щодо висунутих підозр її співробітникам. Відповіді поки не отримали.
Всі підозрювані українському слідству поки недоступні, оскільки перебувають у Криму. У прокуратурі АРК планують застосувати до деяких з них процедуру заочного засудження, а також розраховують і на арешти. Для цього проводять заходи щодо встановлення місця перебування фігурантів.
Раніше підозри за переслідування проукраїнських активістів також були висунуті представникам кримського главку Слідкому Росії і суддів, які фігурують у «справі 26 лютого».
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
