Контрсанкції на зло Заходу: як на кримчан впливає російське імпортозаміщення

Президент Росії Володимир Путін продовжив контрсанкції щодо тих країн, які запровадили проти Росії санкції за анексію Криму та участь у збройному конфлікті на Донбасі. У документі мовиться, що ембарго продовжить діяти до кінця наступного року «в інтересах безпеки країни».

Влітку 2014 року Росія заборонила ввезення деяких продуктів з країн, які підтримали санкції проти Москви за анексію Криму та участь у збройному конфлікті на Донбасі. У «чорному списку» опинилися країни Євросоюзу, США, Канада, Австралія, Норвегія, Албанія, Чорногорія, Ісландія, Ліхтенштейн. За інформацією Россільгоспнадзору, з серпня 2015 року в Росії знищили понад 25 тисяч тонн санкційних продуктів.

Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті МГУ, колишній заступник керівника Апарату уряду Росії Олег Буклемішев вважає, що російський споживач програв від так званого імпортозаміщення.

‒ Вони мали на російську економіку помірно негативний вплив, а швидше ‒ близький до нейтрального. Всякий раз, коли ви обмежуєте приплив товарів з-за кордону, то ви природним чином орієнтуєте споживача на товари нижчої якості або дорожчі. Відповідно, російський сукупний споживач в комплексі програв, оскільки він був змушений користуватися або товарами трохи гіршої якості й, зрозуміло, більш дорогими товарами, оскільки пропозиція на ринку звузилася. Якийсь виграш був даний від цього заходу російським виробникам, але я думаю, що втрати споживачів виявилися в цьому випадку більшими. Є ситуації, коли замінити було нічим, а є ситуації, коли європейську продукцію продовжили ввозити під іншими лейблами ‒ той самий «білоруський лосось». Є ситуації, коли російським виробникам вдалося свою користь відбити.

Олег Буклемішев нагадує, що російські контрсанкції були, швидше, політичним кроком, ніж економічним.

‒ Продовжують ці заходи тому, що немає причин їх скасовувати. Реальне їхнє значення досить невелике, і до тих самогубних кроків на кшталт заборони на імпорт ліків не дійшло. Той законопроект перетворився на демонстративну дію, мовляв, ми теж якось відповідаємо американцям.

Кримський експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров вважає, що російські контрсанкції вдарили, насамперед, по преміум-сегменту серед споживачів.

‒ І до санкцій товари, які зникли з прилавків, мали специфічний попит. Це преміум-сегмент: елітні ковбаси, справжні сири. Вони ніколи не домінували в супермаркетах і були затребувані певним прошарком людей. У великих містах таких споживачів було побільше, але масовий споживач навряд чи щось помітив. Якщо раніше такі закордонні продукти домінували, то зараз вони потихеньку сходять нанівець, і зараз починає з'являтися продукт, який з потугами народжують вітчизняні підприємства, щоб досягти преміум-якості з іноземною технологією, чого вони раніше ніколи не робили. Не сказати, що ці спроби успішні, але вони є. Що ж до зростання цін на продукти в Криму, воно пов'язане із загальними економічними моментами. Певне політичне значення має поромна переправа, але вона грає від сили 5-10% у загальному подорожчанні.

Український політолог Віктор Каспрук пропонує своє пояснення російським контрсанкціям.

‒ Мені здається, що путінська програма санкцій не працює, але вона стала прекрасним приводом реалізувати нові корупційні схеми. У Росії все контролюється ФСБ та іншими службами, і якщо вдуматися в цифру ‒ 25 тисяч тонн ‒ це абсолютно нереально знищити. Я думаю, що під прикриттям санкцій працюють якісь путінські фірми, які реалізують конфіскат у своїх супермаркетах, магазинах. Це дуже хороший бізнес для тієї частини влади, яка має доступ до списку санкційних продуктів. Водночас путінський режим використовує найменшу зачіпку, щоб дошкулити Заходу і показати своїм громадянам, що він переплюнув західні санкції.

(Текст підготував Владислав Ленцев)