Спеціально для Крим.Реалії
Заява президента Росії Володимира Путіна про передачу української військової техніки з Криму ‒ образливий жест з глибоким психологічним підтекстом. Кремль намагається всучити Україні те саме, що раніше пропонував Латвії у відповідь на територіальні претензії ‒ «вуха мертвого віслюка».
Майже тиждень українські політики, експерти й користувачі соціальних мереж обговорюють пропозицію Володимира Путіна з приводу української військової техніки, що залишилася на анексованому півострові. Голова російської держави на зустрічі з керівниками ЗМІ в редакції «Комсомольськой правды» сказав, що готовий передати майно, зазначивши, що воно ‒ в «жалюгідному стані». Висловлювання Путіна «розігнали» через федеральні телеканали, газети й інформаційні агентства. Вітчизняні політики, військові та експерти зійшлися на думці, що пропозиція російської сторони є неприйнятною для України. При цьому почалася дискусія навколо питання про те, чи є техніка, що залишилася в Криму, «мотлохом» і «брухтом», чи ні.
Деякі спробували знайти в реченні Путіна черговий «хитрий план» або «багатоходовку», але тут все набагато прозаїчніше. Щоб зрозуміти, що саме сталося насправді, потрібно повернутися в 2005 рік ‒ в кінець першого президентського терміну Володимира Путіна. Саме з цього періоду грубість і безпідставні звинувачення на адресу сусідніх країн стали візитною карткою кремлівської зовнішньої політики. У травні того року Путін зустрівся з журналістами в редакції «Комсомольськой правды» (збігається навіть місце дії). Йому поставили запитання з приводу претензій Латвії на території Питалівського району в Псковській області. Коментуючи вимоги латишів, Путін вжив низку жорстких висловлювань. «Не Питалівський район вони отримають, а від мертвого віслюка вуха», ‒ сказав тоді російський президент. Володимир Путін додав, що після краху СРСР Росія «віддала десятки тисяч кілометрів своїх споконвічних територій», а домагання сусідів на суперечливі ділянки землі й заяви латвійських політиків він назвав «маячнею».
Пропозиція Володимира Путіна повернути Україні військову техніку з Криму ‒ це символічні «вуха мертвого віслюка»
За рік до цього країни Балтії «втекли» в НАТО, й Кремль почав дуже болісно реагувати на будь-які згадки про Латвію, Естонію чи Литву. Мабуть, Володимир Путін вважав, що «мертвий віслюк» буде найбільш образливим «подарунком» для влади цих країн. Як показала історія з Кримом і Донбасом, росіян, в першу чергу, злило, що через НАТО вони не встигли висунути територіальні претензії прибалтам. Домагання Риги на володіння Питалівським районом були лише приводом для грубощів. Але тоді, в 2005 році, настільки незвичайна різкість з боку Путіна здивувала навіть журналістів кремлівського пулу. Вони звикли до деяких вольностей президента на кшталт репліки «мочити в сортирі», що стосувалася нейтралізації бойовиків на Кавказі, або «він потонув» ‒ фрази, яку Путін кинув в інтерв'ю відомому телеведучому Ларрі Кінгу. Питання стосувалося долі підводного човна «Курськ». Журналіста цікавило, що саме сталося з субмариною, й він отримав лаконічну відповідь: «Курськ» пішов під воду. Всі ці інформаційні сюжети так чи інакше стосувалися внутрішньоросійських справ. Здивування було викликане тим, що в історії з Питалівським районом Путін вперше публічно дав таку жорстку відповідь іноземним державам. У європейській дипломатичній практиці подібний тон вважається неприйнятним.
Наступний показовий епізод стався в 2007 році під час зустрічі Володимира Путіна з канцлером ФРН Анґелою Меркель в сочинській резиденції «Бочаров ручей». Російській стороні було добре відомо, що вона боїться собак. Путін вів переговори з Меркель, посадивши її біля свого домашнього вихованця ‒ лабрадора Коні. Німецькій гості було явно некомфортно розмовляти в присутності великого собаки. На початку 2016 року Володимир Путін в інтерв'ю німецькому виданню Bild повідомив, що попросив у канцлера вибачення за «участь» Коні в переговорах.
З початком «російської весни» хамство у відносинах з іншими державами стало невід'ємним елементом кремлівської політичної культури
Пропозиція Володимира Путіна повернути Україні військову техніку з Криму ‒ це символічні «вуха мертвого віслюка». Так само як вибачення перед Анґелою Меркель за присутність лабрадора на переговорах ‒ лише формальність, але з жорстким політичним підтекстом. Важливо, що президент не наказав своїм підлеглим вивести собаку із зали, знаючи, що німецькому канцлеру дуже неприємно перебувати з Коні в одній кімнаті. Лабрадор «тероризував» Ангелу Меркель весь той час, поки тривала розмова. Тоді деякі прокремлівські коментатори з ледве прихованою радістю натякали, що Володимир Путін ефектно «поставив на місце» лідера великої європейської держави.
Тепер голова держави намагається «вказати місце» Україні, яка щоразу вислизає з рук кремлівських володарів. Путіну потрібна ефектна перемога над українцями. Розгромити Україну військовими засобами не вийшло. Тому Москва намагається відігратися на противнику, зображуючи готовність віддати частину вкраденого майна. З точки зору російського керівництва, їх політичного бекграунду та менталітету, пропозиція ‒ вельми болісне приниження для їхніх опонентів. Кремль намагається жорстко вколоти Київ і закордонних партнерів України, демонструючи вдавану великодушність. Причому це стосується не тільки російського президента особисто. З початком «російської весни» хамство у відносинах з іншими державами стало невід'ємним елементом кремлівської політичної культури. Після Криму Москва намагається підкладати «мертвих віслюків» усюди, де тільки можна.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
