Новий закон «Про освіту» набув чинності в Україні. Він передбачає низку нововведень, таких як повернення до 12-річного навчання, розширення автономії шкіл та зміна контролю за їхньою діяльністю. Однак найбільше дискусій викликала норма закону про обов’язкове викладання у середній школі українською мовою. Проти виступили представники щонайменше семи держав, і планується проведення експертизи цього документа Венеціанською комісією. Українські школи, тим часом, поступово готуються до впровадження реформи на місцях і перекладають навчальні матеріали.
Закон про освіту став ще одним кроком для наповнення реальним змістом державного статусу української мови, заявив на зустрічі із освітянами в Києві президент України Петро Порошенко.
Людина, яка закінчує українську школу, має вміти говорити українською мовоюПетро Порошенко
«Про що тут дискутувати: людина, яка закінчує українську школу, має вміти говорити українською мовою, – зазначив він. – Але в той же час, підписуючи один за одним закони, які підтримують нашу українську мову, я дуже пильно стежу і стежитиму за тим, щоб залишався широкий простір для вільного використання інших мов, якими говорять громадяни України»
За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, сьогодні разом із Міністерством закордонних справ вони направили новий закон про освіту на експертизу до Венеціанської комісії, тривають її зустрічі з представниками держав, які засудили ухвалення цього закону.
«Ми будемо проводити двосторонні консультації, працювати, як ми імплементуватимемо цю норму для того, щоб діти в цих школах, навпаки, від неї отримали нові можливості», – обіцяє міністр.
Українською – всі предмети, румунська – дві години на тиждень
Освітяни, тим часом, розповіли Радіо Свобода, що планують переходити на українську мову викладання поступово. Наприклад, у Герцаївському районі Чернівецької області, де румунською говорить майже 97% населення, у школах викладали румунською від моменту проголошення Україною незалежності, розповідає представник відділу освіти районної адміністрації Міну Павалакі. Однак від наступного року це зміниться.
Всім відомо, що вчителі готуються в університетах, де навчаються українською мовою, тож я не думаю, що це буде велика проблемаМіну Павалакі
«Звичайно, це будуть поступові кроки. Спочатку друга ланка – починаючи з 5-го класу – будуть вивчати українською всі предмети, і залишиться румунська мова, румунська література дві години на тиждень для вивчення мови самої національної меншини. Це буде від наступного навчального року. Для цього вчителі будуть підготовлені. Очевидно, буде система, яка буде їх готувати до цих змін. Але всім відомо, що вчителі готуються в університетах, де навчаються українською мовою, тож я не думаю, що це буде велика проблема», – говорить Павалакі.
Між тим, директор однієї зі шкіл міста Южного на Одещині із російською мовою викладання Ігор Синячов запевняє, що перекладе свої навчальні матеріали українською вже цього року, а зараз учні отримують навчальний матеріал одразу на двох мовах.
Діти вивчають українську мову з першого класу, і великих проблем тут немаєІгор Синячов
«Кількість годин української мови і літератури – однакова із кількістю годин зарубіжної літератури і російської мови. Діти вивчають українську мову з першого класу, і великих проблем тут немає. Єдине що треба буде трохи перелаштуватися щодо інших навчальних предметів», – зауважує він.
Загалом новий закон про освіту Синячов оцінює позитивно. Каже: у їхньому навчально-виховному комплексі частина описаних там принципів впроваджені уже давно, зокрема 12-річне навчання і об’єднання школи із позакласною роботою та професійно-технічною підготовкою.
25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Одна із норм закону – щодо мови освіти – викликала критику, зокрема за кордоном: із відповідними заявами виступили Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.
