Жінка у Кримському ханстві завжди користувалася свободою. Вона була соціально захищена й володіла правами більше, ніж її сучасниці в багатьох державах Заходу, Сходу й Півночі. До неї ставились із повагою й пошаною представники сильної половини людства. Нова серія відеоблогів «Tугра» розповідає, ким були ці дами перш ніж стали знаменитими і який слід залишили після себе. У центрі кожної серії – доля однієї з героїнь.
Волелюбні кримські татарки, безперечно, впливали на патріархальний уклад своєї сім'ї. У першу чергу, жінка в Криму була дружиною й матір'ю. Вона була звільнена від важкої фізичної праці.
Історики відзначають, що кримські татарки були освіченими й вихованими
Історики відзначають, що кримські татарки були освіченими й вихованими. У Криму здавна були відомі жінки-мудерріси – викладачки. Не рідкістю у кримськотатарському суспільстві були жінки-поетеси й жінки-суфії.
Благодійністю займались як аристократки, так і заможні дами з народу. Поширеним явищем була турбота про сиріт і малозабезпечені сім'ї. Також повсюдно будували мечеті, школи, фонтани, лазні й інші громадські заклади.
Традиція багатоженства була присутня в Кримському ханстві, але дружини, які слідували за першою, ніколи не могли мати рівних із нею прав, а їхні діти не мали права на спадок. Так що це було не надто поширене явище.
Татарки виходили з будинків, куди б не побажали, нічого не кажучи про це чоловікам. Найчастіше жінки відлучались до хамаму – бані, або їздили провідати одна одну, а іноді на свята.
Свобода кримськотатарської жінки, до якої ставились як до рівної, не могла не принести свої плоди. Мудре й добре ставлення кримського татарина до супутниці життя віддавалося сторицею. Матері, сестри, дружини й дочки ханів були обмежені в своїх діях і не ізольовані від зовнішнього світу. Вони активно брали участь не тільки в житті кримських ханів, а й нерідко відігравали значну роль у державних справах своєї країни. Брали участь у зовнішній політиці, вели переписку з іноземними государями. Саме про них – жінок, що вплинули на хід історії своєї країни, далі піде мова в новій серії відеоблогу «тугра».
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності
Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.
Автор тексту й ведуча – Гульнара Абдулла, режисер – Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу – Ельдар Халілов, автор ідеї та продюсер – Еміне Джеппар.
У відео використані фрагменти х/ф Yamak Ahmet (режисер Hakan Arslan, 2011), х/ф Esir Sultan (режисер Gunay Gunaydin, 2012), а також музика Matti Paalanen – Drama, Plastic3 – Epic dramatic film music.
