Цієї неділі у Криму відбудуться вибори до Держдуми Росії. Меджліс кримськотатарського народу наполягає на тому, що вони незаконні, й закликає кримчан бойкотувати голосування. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, чи дослухалися до цих закликів жителі півострова, і як фактична влада Криму намагається забезпечити явку.
Підконтрольне Росії керівництво Криму повідомляє, що на півострові все готове для проведення виборів до Держдуми. Очікується, що 18 вересня працюватимуть 1207 виборчих дільниць, що, за офіційною інформацією, охоронятимуться двома тисячами російських поліцейських. «Антитерористична комісія» Криму повідомляє, що за порядком під час голосування також стежитимуть дві тисячі «казаків, співробітників народного ополчення Криму і приватних охоронних підприємств».
Ці вибори в Росії відбуваються за змішаною системою: половина парламенту обирається за партійними списками, половина ‒ в мажоритарних округах. На півострові створені чотири округи: керченський, сімферопольський, євпаторійський і севастопольський.
Якщо в Севастополі за депутатське крісло між місцевими політиками розгорнулася боротьба, то на решті території Криму, на думку політологів, результат вирішений наперед
Якщо в Севастополі за депутатське крісло між місцевими політиками розгорнулася боротьба, то на решті території Криму, на думку політологів, результат вирішений наперед. Очевидно, що переможе тут «Единая Россия», до складу якої входить усе фактичне російське керівництво Криму.
Головним завданням партії влади наразі є забезпечення високої явки. У зв'язку з особливостями виборчого законодавства Росії, у своєму регіоні їм потрібно отримати якомога більше голосів в абсолютному значенні. Від цього залежить, скільки до Держдуми пройде кандидатів від кримської регіональної групи «єдиноросів».
Офіційний Київ оголосив, що думські вибори в Криму є порушенням міжнародного права й українського законодавства, оскільки півострів ‒ це частина території України, окупована Росією. Верховна Рада й МЗС закликали уряди країн світу не визнавати вибори, що відбудуться на півострові.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав жителів півострова бойкотувати голосування і таким чином продемонструвати свій протест проти дій Росії у Криму.
Кореспондент Крим.Реалії з'ясував у голови Центрвиборчкому Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедляєва, як багато кримчан відгукнеться на заклик до бойкоту.
‒ Заїр-бей, наскільки заклик Рефата Чубарова до бойкоту знайшов відгук серед населення Криму, за вашими оцінками?
Ідея Чубарова ‒ це, по суті, думка самих кримчан, яку вони озвучують у приватних бесідахЗаїр Смедляєв
‒ Ідея Чубарова ‒ це, по суті, думка самих кримчан, яку вони озвучують у приватних бесідах. Бажання йти на так звані вибори не виявляють не тільки кримські татари, а й громадяни інших національностей, які вже сьорбнули всіх принад нового життя.
‒ Чи робитимуть кримськотатарські активісти щось окрім бойкоту, щоб висловити свою позицію? Наприклад, під час «референдуму» про статус Криму дехто пік чебуреки й варив вареники, а потім викладав фото в соцмережах. Чи плануються такі флешмоби?
‒ Так само, як і раніше, думаю, багато наших співвітчизників будуть смажити чебуреки й варити манти. Але думаю, що так само буде багато тих, хто ліпитиме вареники чи пельмені. Девіз таких людей буде таким: «Мій законний вихідний, як хочу, так ним і розпоряджаюся»!
‒ Голова Держкомнацу Заур Смирнов сказав, що 80 відсотків кримських татар підуть на виборчі дільниці. Як ви прокоментуєте цю заяву?
‒ Так, у надрах «павутини» я прочитав про те, що хтось і десь проводив опитування на тему участі кримських татар у виборах до Держдуми Російської Федерації. Цікаво, а опитування серед інших національностей проводилося на цю тему? До речі, підвищення уваги до участі кримських татар у заходах 18 вересня настільки сильне, що тих хворих, які відмовилися від того, щоб їх внесли до списку виборців для голосування в лікарні, відмовляються лікувати. Ось таким чином хочуть підвищити активність!
‒ А як ще, за вашою інформацією, влада намагається схилити кримських татар до участі в голосуванні?
‒ Для підвищення активності виборців, і в першу чергу ‒ кримськотатарських, закрутили всі можливі гайки. Починаючи від примусового виходу працівників бюджетної сфери, під розпис із загрозою звільнення, закінчуючи відмовою від надання медичних послуг «відмовникам». Також це виявляється в закликах релігійних діячів різних рівнів прийти та проголосувати за гідних, зокрема, й на провладних каналах і в друкованих ЗМІ. Причому ці матеріали розміщують поруч із агітматеріалами приватизаторів Росії. Я маю на увазі плакати з гаслом #Россия_наша. Окрім того, в день голосування планують закрити багато ринків.
Ще один із важелів тиску ‒ це образи й цебра бруду на адресу кримськотатарських лідерів, які перебувають за межами Криму. Немає сумнівів у тому, що будуть каруселі й автобуси з відрядженими. Явно військові ходитимуть від дільниці до дільниці. А як рахуватимуть, теж можна припустити ‒ по-сталінськи.
Наскільки популярна ідея бойкоту виборів у кримчан, кореспондент Крим.Реалії також поцікавився у співзасновника «Українського культурного центру» в Криму Леоніда Кузьміна.
‒ Леоніде, що ви робитимете 18 вересня? Чи підете голосувати?
‒ Ні. У цих виборах я брати участі не буду, тому що немає сенсу, все одно все вирішене. Ніяка інша альтернативна партія нікуди не пройде, до Держдуми, наприклад. Тому немає сенсу підтримувати партію влади й усі інші її руки й ноги в особах ЛДПР, КПРФ, «Справедливой России». Це ж усе одна партія. Сенсу за них голосувати я не бачу.
‒ А наскільки ваша позиція розповсюджена в Криму?
‒ Не дуже розповсюджена, на мій погляд. Люди з такою позицією є. У нашого «Українського центру» така позиція домінує, і в людей, із якими я працюю. У більшості теж така позиція. Люди, з якими я спілкуюся, або сумніваються, чи йти їм на вибори, або взагалі не будуть брати участі. Але це не така велика частина.
‒ Тобто, ви припускаєте, що явка буде достатньо високою?
‒ Я думаю, що явка буде стандартною, як в «українські роки». Десь 50-55 відсотків, враховуючи, що бюджетників фактично змушують брати участь у цих виборах. Адже там схема дуже схожа з українською виборчою системою. І тепер буде важливим не тільки відсоток тих, хто проголосував за партію влади, а й сама кількість тих, хто проголосував і взяв участь. Тобто, для того, щоб більше представників регіону потрапило до Держдуми, треба, щоб більше людей взяли участь. Місця розподілятимуться не тільки за процентними співвідношеннями, а й за кількістю тих, хто проголосував.
