У Варшаві триває саміт Північноатлантичного альянсу з участю також лідерів країн-партнерів, у тому числі й України. Засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні відбудеться у суботу, 9 липня. Президент США Барак Обама заявив у Варшаві, що НАТО підтримує Україну, і наголосив на важливості західних санкцій проти Росії через невиконання нею Мінських мирних угод. НАТО також каже, що двері альянсу залишаються відкритими.
Саміт НАТО у Варшаві шукає відповідь на безпекові виклики в Європі, які з’явилися після анексії й окупації Росією українського Криму, а також її агресії на сході України.
Відтак, як очікується, буде ухвалене рішення про перебування ротаційних батальйонів НАТО чисельністю до тисячі вояків кожен. Ключовими країнами для батальйонів у Естонії, Латвії, Литві та Польщі будуть – відповідно – Британія, Канада, Німеччина та США.
Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус, питання не в конкретно взятому батальйоні – захистить чи не захистить він вразливі країни Балтії, які почуваються некомфортно на тлі наступальної політики Кремля в регіоні, апогеєм чого є його агресія проти України.
«Окремий батальйон, відверто кажучи, не може багато зробити, і ми не говоримо про розташування одного батальйону, а про систему, про залучення, про рамки, про ротацію багатонаціональних військ. І це більш важливо. І ми побачимо присутність військ наших союзників у кілька разів більшу на нашій території й поблизу. І це надасть нам більшої впевненості та безпеки – і саме цього ми й очікуємо», – сказав голова литовської дипломатії.
На саміті також обговорюється посилення південної частини східного флангу НАТО – в Чорноморському регіоні. Зокрема, є ідея перетворити бригаду в Румунії на багатонаціональну з чисельністю від трьох до п’яти тисяч вояків.
Підтримка України
Комісія Україна-НАТО засідатиме у суботу, 9 липня, на найвищому рівні. В перший день саміту президент США Барак Обама заявив, зустрічаючись з керівниками ЄС, що НАТО підтримуватиме Україну й надалі.
«Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на тлі того, як вона робить важливі політичні й економічні реформи. США та ЄС єдині в нашій відданості санкціям проти Росії, допоки вона повністю не виконає свої зобов’язання, відповідно до Мінських угод», – сказав президент Обама у Варшаві.
Україна сподівається отримати на саміті НАТО пакет комплексної допомоги для реформування свого оборонного та безпекового сектора.
«Ми б хотіли отримати сигнал про подальшу політичну підтримку територіальної цілісності, суверенітету України. Ми розраховуємо, що це буде відображено в усіх документах саміту, а не лише в політичній декларації за результатами комісії Україна-НАТО», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода віце-прем’єр уряду України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе.
«Ми очікуємо, що буде підтверджено і схвалено комплексний пакет допомоги Україні. Він є дійсно безпрецедентним і надзвичайно широким як для країни-партнера. Але нам також хотілося б отримати підтвердження, що двері НАТО залишаються відкритими, коли країна, наприклад, буде готовою подати заявку на План дій щодо членства. І що ця заявка буде прийнята», – додала віце-прем’єр.
Що стоїть за підтримкою українцями членства в НАТО
Саміт у Варшаві відбувається на тлі щойно оприлюднених даних, які свідчать, що членство України в НАТО підтримують 64 відсотки українців, а інші дані вказують, що в разі проведення референдуму про членство в НАТО 78 відсотків з тих, хто прийшов би на дільниці, підтримали б це.
Але і представники НАТО, і України пояснюють це схожим способом – бажанням українців захиститись від агресивної політики Кремля.
«Якби я був українцем, я б, ймовірно, теж хотів би приєднатися до НАТО. До України вторгся сусід, частину України «відрізали» і забрали, і в НАТО українці бачать безпеку. Це те, що ми надаємо. Тому я розумію українців», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода у Варшаві помічник заступника генерального секретаря НАТО Джеймс Аппатурай.
«Я думаю, що на цей момент це така достатньо емоційна підтримка, пошук захисту від тої безпосередньої агресії, з якою ми стикнулися. В такий спосіб наші громадяни бачать можливість безпекової парасольки, яка б могла розповсюдитись і на Україну. І тому нам потрібно, щоб це бажання і це усвідомлення зробити набагато глибшим, ніж воно є на цей момент», – сказала в інтерв’ю Климпуш-Цинцадзе.
За словами українського урядовця, в українському суспільстві наразі немає «повноцінного розуміння того, що ж таке НАТО». Адже йдеться не лише про військовий альянс, а про військово-політичний з цінностями та принципами, що дають можливість змін у суспільстві та державі.
Аппатурай, зі свого боку, радить наразі зосередитись на реформах.
«Виклик зараз для України – не членство в НАТО. І керівництво в Києві, і президент Порошенко чітко говорять про те, що членство – зараз не пріоритет. Пріоритет зараз – повернути території і бути реформованою країною. Реформуватися, щоб спробувати досягти стандартів в плані демократії, в плані оборонних потужностей, і ми допомагаємо Україні в цьому», – сказав Аппатурай.
А генсек альянсу Єнс Столтенберґ підтвердив у перший день саміту у Варшаві, що двері до НАТО залишаються відкритими – і для України, і для Грузії, і для будь-якої іншої європейської країни, яка відповідає критеріям членства і щодо якої є консенсус усіх 28 країн-членів НАТО. Він також додав, що ніхто третій не матиме права вето в цьому питанні.
«Україна має сама вирішувати. Кожна країна має право вибирати свій шлях. І відповідно до демократичних процедур і наших документів, все залежить від України. Якщо вона вирішить щодо членства – ми підтримаємо це всім серцем», – сказав в інтерв’ю глава МЗС Литви Лінас Лінкевічус.
