Фігуранти справи «Хізб ут-Тахрір» – терористи чи пригноблені?

Росія – одна з небагатьох країн у світі, де організація «Хізб ут-Тахрір» визнана терористичною і заборонена. Влада анексованого Росією півострова переслідує кримських татар через нібито участь у діяльності цієї організації. Хто вони насправді, члени «Ісламської партії визволення»? Чого домагаються і за що зазнають переслідувань? З учасниками руху та їхніми родичами зустрівся спеціальний кореспондент Радио Свобода.

Найгучніша справа проти кримських мусульман – звинувачення в участі в ісламській організації «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» («Ісламська партія звільнення»), забороненої Верховним судом Росії ще 2003 року. У цій справі на півострові зараз проходять 14 осіб, судовий процес щодо чотирьох триває в Північно-Кавказькому військовому окружному суді в Ростові-на-Дону, слідчі дії щодо решти ще не завершені. Усім їм висунули звинувачення за статтею 205.5 КК РФ. Тим, кого звинувачують у створенні осередку організації, загрожує від 15 до 20 років позбавлення волі, іншим імовірним учасникам – до 10 років. Якщо затримання продовжаться – а місцеві адвокати не мають сумніву щодо цього, – вже після набрання чинності «антитерористичних поправок Ярової» термін збільшиться до 20 років.

«Закон зворотної сили не має, судитимуть їх за тими нормами, які були актуальними на момент затримання і висунення звинувачень», – упевнений адвокат Еміль Курбедінов. Він захищає одразу декількох фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі».

Утопія «Хізб ут-Тахрір»

«Ісламська партія звільнення» з'явилась 1953 року. Заснував організацію шаріатський суддя Такіуддін ан-Набхані, який ратує за «чистий іслам». У більшості країн світу організація діє цілком легально, терористичною визнана в Росії, переслідується у низці республік Середньої Азії, Туреччини, Пакистані. У США визнана «організацією, яка сприяє поширенню ідей ісламського фундаменталізму і радикалізму», але не заборонена, в Німеччині діяльність переслідується за антисемітські погляди. Рішення Німеччини було оскаржено в ЄСПЛ, але безуспішно: суд хоча і не знайшов ознак тероризму в діяльності «Хізб ут-Тахрір», але визнав, що її цілі суперечать цінностям Європейської конвенції про права людини. Такими цілями є поширення ісламського способу життя і організація Халіфату, при цьому заперечуються будь-які насильницькі методи.

«Організація... має на меті усунення неісламських урядів і встановлення ісламського правління у всесвітньому масштабі шляхом відтворення» Всесвітнього ісламського Халіфату» спочатку в регіонах з переважно мусульманським населенням, включно з Росією і країнами СНД. Основні форми діяльності: войовнича ісламістська пропаганда, що поєднується з нетерпимістю до інших релігій; активне вербування прихильників, цілеспрямована робота із внесення розколу в суспільство (насамперед, пропагандистська з потужним фінансовим підкріпленням)», – ідеться в рішенні Верховного суду Росії від 14 лютого 2003 року, коли заборонили одночасно 14 ісламських організацій.

Жодного факту терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір» у мотивувальній частині рішення зазначено не було. За рік, коли почалось судове переслідування членів організації в Башкирії та інших регіонах, правозахисний рух «Меморіал» цитував у своїй доповіді суддю Московського міського суду Володимира Усова, який на одному із засідань у справі заявив: «Імовірно, ця організація, дійсно, утопічна, але, напевно, навіть правозахисники розуміють, що я змушений керуватись рішенням Верховного суду».

Незважаючи на низку заборон діяльності, партія не визнана терористичною в жодній з європейських країн, крім Росії.

«Конвеєр» для кримських мусульман

У справі про членство в «Хізб ут-Тахрір» проходять зараз 14 осіб, які живуть у Криму. До весни 2014 року вони не відчували тиску силовиків, в Україні організація діє цілком вільно. Російське законодавство змінило їхній статус із «радикальних мусульман» на «терористів».

Наприкінці січня 2015 рок оперативники ФСБ влаштували обшуки із затриманнями одночасно в двох будинках в селах Орлиному біля Севастополя і в сусідньому Штормовому. У квітні силовики знову прийшли в Орлине і затримали ще одного чоловіка. Трьом – Рустему Ваітову, Нурі Примову, Ферату Сайфуллаєву – висунули звинувачення в участі у «Хізб ут-Тахрір». Руслану Зейтуллаєву – в організації осередку. Це «севастопольська група», яку 1 червня 2016 розпочали судити в Північно-Кавказькому військовому окружному суді Ростова-на-Дону. Решта десять людей чекають на закінчення слідства, яке триватиме щонайменше до осені.

Наступні затримання відбулись у Ялті в лютому і в квітні 2016 року. Загалом 11 лютого затримали 12 осіб, але вісьмох відпустили. Справу шести осіб «ялтинської групи» – Еміра-Усеїна Куку, Енвера Бекірова, Мусліма Алієва, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова – Ростовський суд, певно, розглядатиме окремо.

Останніми у справі «Хізб ут-Тахрір» затримали чотирьох жителів Бахчисараю у травні 2016 року. Їм висунули уже традиційні звинувачення, всі четверо перебувають у Сімферопольському СІЗО. Одного з останніх затриманих – бізнесмена Енвера Мамутова – утримують в одиночній камері. Мамутова вважають організатором групи – за це Мамутову загрожує від 20 років в'язниці до довічного ув'язнення. Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов і Рустем Абільтаров сидять у загальних камерах.

«Ми всі боїмось, що ці затримання продовжаться, – каже сестра Рефата Алімова Леніє Назарбекова. – Я боюсь, що за чоловіком моїм прийдуть. Ми взагалі не розуміємо логіки: за ким приходять, а за ким – ні. Будь-якого мусульманина в Криму, виходить, можна звинуватити в екстремізмі».

Адвокат Еміль Курбедінов вважає, що затримання кримських мусульман продовжаться. Він називає цю справу «конвеєром». Правозахисники і адвокати побоюються, що після набрання чинності заборони Меджлісу кримськотатарського народу з'явиться ще одна велика справа з невідомою кількістю фігурантів.

Українські політв'язні, які «можуть втекти»

Крім «севастопольської групи», яку судять у Ростові, слідство щодо решти фігурантів справи триває. Всім їм продовжили термін перебування під вартою, незважаючи на прохання захисту змінити запобіжний захід на домашній арешт. 6 липня Київська районний суд Сімферополя розглядав клопотання слідчого відділу управління ФСБ у Криму про продовження слідства до жовтня відразу щодо всієї «бахчисарайської четвірки».

За визнанням адвокатів, після першого допиту з ними не проводили жодних слідчих дій, але слідчий ФСБ Сергій Махнов, який просив залишити їх у СІЗО до осені, стверджував, що обвинувачені можуть залишити Крим, а слідству потрібно провести низку експертиз.

«Це громадяни України, визнані там політв'язнями. Тому вони можуть, маючи цей статус, залишити територію Росії», – заявив у суді слідчий. У всіх затриманих два паспорти – російський, наявний у матеріалах справи, і український, який адвокати запропонували теж вилучити, щоб правоохоронні органи були впевнені, що обвинувачені не зможуть залишити півострів легально.

«Чим обумовлений такий довгий термін?» – здивувалась суддя Ірина Кігітіна, коли слідчий попросив залишити обвинувачених під вартою на чотири місяці. «Проведенням трудомістких і тривалих експертиз», – відповів Махнов.

«Немає жодних передумов, що мій підзахисний може сховатись, – заявила адвокат Рустема Абільтарова Оксана Железняк. – Паспорт його – у матеріалах кримінальної справи, він не зможе нікуди виїхати, і не намагався раніше. У нього тут, зрештою, сім'я». У будівельника Абільтарова четверо дітей, так само, як у Абсеітова, у Мамутова – їх семеро.

«Як може Меметов загрожувати свідкам, як побоюється слідчий, якщо він навіть не знає, хто ці свідки, – продовжує переконувати суд адвокат Сергій Лєгостов. – Як він може знищити докази, якщо вони перебувають у правоохоронних органів під охороною?».

Суддю це не переконало і всю «бахчисарайський четвірку» вона залишила під арештом до 21 жовтня. «Я не маю стосунку до партії «Хізб ут-Тахрір», – заявив у суді Ревзі Меметов. – Ніколи не займався вербуванням, усім, у чому мене звинувачують. Нікуди я ховатись не збираюсь, жодного тиску не збираюсь чинити, тим більше, що я їх і не знаю».

Він працював кухарем і під час традиційного іфтара (вечірній прийом їжі під час посту в місяць Рамазан – РС), для якого бахчисарайські мусульмани зараз збираються у дворі мечеті, вони згадують плов, який готував Меметов.

«Я не перебуваю і ніколи не перебував у жодній організації, – заявив Зеврі Абсеітов. Лікар-стоматолог прийшов до суду з тонометром, скаржачись на проблеми зі здоров'ям через тиск. – Я займався улюбленою роботою і ніс виключно благо. У мене самого здоров'я вже практично не залишилось. Зате залишилась мама, четверо дітей і дружина».

Оскаржувати рішення суду марно. Це розуміють адвокати, самі обвинувачені й родичі. За кілька днів до засідання в Київському райсуді у Верховному суді Криму розглядали апеляцію на таке ж рішення щодо Рефата Алімова та Арсена Джеппарова з «ялтинської групи». Відео- та фотозйомку на цьому процесі заборонили «з причини відсутності доцільності».

«Я громадянин Російської Федерації, зареєстрований у Ялті, живу з батьками. Слідчі органи не назвали жодного доказу необхідності продовження слідства, жодної реальної можливості втекти», – переконував суд Алімов.

«Мої предки жили на цій землі, мої батьки, і я не збираюсь нікуди тікати. Співробітники ФСБ лякали мене ще до затримання, я міг би поїхати, але продовжив жити тут і працювати», – повторював Джеппаров.

«На мій погляд, єдине розумне пояснення всім цим продовженням – що у слідства немає доказів винуватості і вони тиснуть, щоб отримати зізнання», – припустив адвокат Еміль Курбедінов.

Коли суддя пішов для винесення рішення, яке для всіх очевидно, Джеппаров, який виступав по відеозв'язку, запитав: «Де Зарина?» – це його дружина. Дівчина вийшла в центр залу, щоб її можна було побачити в камеру. «Вона плаче?» – запитує обвинувачений. «Вона від радості, що тебе побачила», – заспокоює сина мати і сама плаче. Її заспокоює мати Алімова: «Нічого, вони поміняються місцями з нами. Тримайся, ми сильні. Вони не матері. Дуже б хотілося, щоб їх діти опинилися на місці наших. Я буду молитися про це кожен день. Напевно, потрібно було не татарином народитися», – говорить жінка.

Дуа біля кожного будинку

Кримські мусульмани в абсолютній більшості розглядають судові переслідування і сама справа «Хізб ут-Тахрір» як тиск за релігійною ознакою. Якщо врахувати складності взаємин російської влади і кримських татар, то додається ще і національний фактор. «Чому вони так наш народ не люблять? – запитує на суді, ні до кого не звертаючись, мати Джеппарова. – Знову репресії. Очі опускають, нічого не говорять. Усе життя жили з татарами, а тепер татари погані. Залякали так, що залишилось тільки рот скотчем заклеїти».

Відповіддю на судове переслідування стало фактичне об'єднання мусульман, серед яких явно є і не прихильники «Хізб ут-Тахрір». Однією із своєрідних форм протесту стали колективні «дуа» (молитви) за долю політв'язнів, які мусульмани проводять біля будинків кожного із затриманих. У Бахчисараї на такі моління збирались до 150 людей. На дуа завжди багато поліції і співробітників у штатському, найчастіше вони сидять у машинах і знімають те, що відбувається на камеру. Іноді перед проведенням дуа сім'ям, які організовують моління, силовики приносять попередження про неприпустимість порушення законодавства про масові заходи. У відповідь мусульмани дивуються, що молебні фактично прирівняні до мітингів.

«Ми просимо, щоб Аллах або полегшив час, проведений під вартою, або зробив так, щоб влада звернула увагу на справжніх злочинців, терористів і екстремістів, хто несе загрозу суспільству або державі, і боролися саме з ними», – розповів Олександр, росіянин, який прийняв іслам. Він осліп після автокатастрофи, але приходить майже на кожне засідання суду і на всі дуа. Після чергового моління, коли розпочався іфтар, він сам підійшов, щоб розповісти на камеру, що думає про судові процеси над одновірцями.

«Сумно дивитись на становище мусульман у Криму, але радує згуртованість, яка починає проявлятися все більше», – ділиться адвокат Еміль Курбедінов. Родичі затриманих мусульман створили неформальну організацію «Кримська солідарність», яка допомагає сім'ям, які залишились без чоловіків, збирає дітей в школу і організовує дуа, пише звернення в офіційні органи. Кожної останньої неділі місяця члени Солідарності збираються, щоб з'ясувати які потреби є у сімей «неправедно ув'язнених». Координує організацію син Ремзі Меметова Дилявер. «Вони ж наші діти – ті, хто залишився. Як можна їм не допомогти? – каже бізнесмен із Сімферополя Руслан. – Ось син мій п'ять тисяч і виділив, я виділив, інші – так і підтримуємо».

​«У наших дітей дитинство закінчилось 11 лютого, всього за кілька хвилин. За чоловіка зараз Ільяс, – каже дружина Мусліма Алієва і показує на сина-підлітка. – А ми намагаємось шукати правду – не знаємо, де шукати, але намагаємось. Я думаю, що ці люди прекрасно знають, що не було тут жодного тероризму і бути не може. Значить, комусь потрібно, щоб діти страждали, дружини страждали, і весь народ відчував на собі пресинг».

У будинку заарештованого правозахисника Еміра-Усеіна Куку залишилось двоє малолітніх дітей. «Напевно, Всевишній дає по твоїм силам, просто заздалегідь ти не знаєш, на що здатний. Коли почались обшуки 11 лютого в усьому Криму, затримували, а потім стали відпускати. І всі по домівках повернулись, а наші четверо – ні. Але тоді мені сказали, і я запам'ятала це: «Вони живі, і ви знаєте, де вони перебувають. Усе тимчасово, іншаллах». Із тими, хто зник, ситуацію не порівняти. Може тому ми продовжуємо сподіватись», – ділиться дружина Куку Мер'єм.

Її син Бекір, який спостерігав, як люди в масках зі зброєю зламали вранці двері, повалили його батька на підлогу, надягли на нього наручники, а потім обшукали весь будинок, згадує лютневі події дуже детально. У свої дев'ять років він дуже серйозний і називає російських силовиків незмінно: «невігласи, батьки дурниці». «Те, що тебе спіткало, тебе не оминуло, а що минуло – ніколи до тебе не повернеться», – повторює іноді хлопчик.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.