Сімферополь – Чинне законодавство дозволяє кримським підприємцям уникнути сплати податку та єдиного соціального внеску за той період, коли вони вимушено не могли здійснювати свою діяльність. Однак на практиці не всі можуть скористатися цією можливістю.
В одному з попередніх матеріалів ми детально розглядали питання про те, як вимушеним переселенцям – приватним підприємцям легалізувати свою діяльність на новому місці проживання. Натомість відразу за перереєстрацією виникає нове проблемне питання: чи потрібно платити податки за той період, поки підприємці були позбавлені можливості вести свою діяльність через незалежні від них обставини? Адже процес легалізації кримських ФОПів, як ми вже зазначали, за фактом стартував в Україні тільки з осені минулого року. Тим же громадянам, які переселилися на материк навесні або влітку, довелося або вимушено залишатися в статусі нелегалів, або зовсім згорнути діяльність. Зрозуміло, що і прибутків за весь період невизначеності, з яких необхідно було б заплатити податки, кримчани не отримали.
Законодавча шпоринка
Питання оподаткування самозайнятих переселенців із Криму регулює закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Цей документ вельми ліберальний до кримських підприємців. Зокрема, він проголошує, що загальнодержавні податки та збори, а також єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не береться з доходів, отриманих юридичними особами та фізичними особами-підприємцями на тимчасово окупованій території. Іншими словами, вся діяльність підприємців із Криму, що здійснювалася до їх переселення на материк, оподатковуватися не повинна.
Уся діяльність підприємців із Криму, що здійснювалася до їх переселення на материк, оподатковуватися не повинна
Також в законі сказано, що «особи, які перебували на обліку в контрольних органах або мали місце знаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації (такий документ визнає дату ухвалення резолюції Генасамблеї ООН про територіальну цілісність України, тобто 27 березня 2014 року, – Прим. ред.), звільняються від обов'язків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні їх підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України». При цьому такі підприємці мають право (але не обов'язок) на добровільну сплату єдиного соціального внеску.
Крім того, підприємці, які були зареєстровані в Криму і Севастополі на момент початку окупації, звільняються від обов'язку подання до контрольних органів декларацій (крім митних), податкової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. І поширюється це звільнення на весь термін окупації і на весь період після її завершення (!).
Стукайте, і відкриється
Тим не менше, не всі з кримських підприємців-переселенців мають уявлення про дароване їм законом послаблення. А ті, хто володіє питанням, не завжди можуть скористатися законодавчою поблажкою. Ситуація погіршується тим, що податкові інспекції на місцях, не зацікавлені в зниженні кількісних показників, м'яко кажучи, не афішують можливість заощадити на сплаті в казну, а то й прямо дезінформують переселенців.
Для приватників, які працюють на єдиному податку, що нараховується у відсотках від доходу, відсутність надходжень на рахунок у період вимушеного простою не тягне податкових зобов'язань
Скажімо, підприємець з Криму, який отримав материкову реєстрацію в листопаді, має законне право не сплачувати єдиний соціальний внесок за вісім місяців – з березня (місяця початку окупації) до жовтня (останній місяць до реєстрації) включно. А саме ЄСВ становить основну проблему. Адже для приватників, які працюють на єдиному податку, що нараховується у відсотках від доходу, відсутність надходжень на рахунок в період вимушеного простою не тягне податкових зобов'язань. Тоді як соцвнесок доводиться платити навіть при повній відсутності доходів. Навіть при мінімальній нині ставці 422,65 грн на місяць за згадані вище вісім місяців набігає майже 3,4 тис. грн. Сума відчутна, особливо для тих, у кого немає запасу коштів на поточному рахунку, і хто не міг легально отримувати гроші або вести діяльність після переселення з Криму через неврегульованість питання з перереєстрацією.
Тим не менше, коли такі підприємці приходять до податкової інспекції за новим місцем проживання, їх ставлять перед фактом, що вони зобов'язані внести ЄСВ за весь пропущений період. Зокрема й за місяці, коли вони значилися зареєстрованими на окупованій території і фактично не працювали. Хоча ця вимога прямо суперечить процитованим норм закону. І багато хто приймає це як належне. Велика частина опитаних нами переселенців зізналися, що виплатили всю названу їм суму через небажання вступати в суперечки з податковою.
«Враховуючи, що в цьому випадку закон на боці підприємців, є досить простий і дієвий спосіб вирішити ситуацію на свою користь, – коментує кримський медіа-менеджер Руслан Югош. – Коли я звернувся в свою районну податкову інспекцію, мені теж на словах повідомили, що має бути сплачений соціальний внесок за весь рік, без всяких винятків. Однак закон говорить інше. Тому я надіслав офіційний письмовий запит до податкової служби за місцем проживання з копією до Державної фіскальної служби України, в якому послався на конкретні статті закону і попросив пояснити, як саме я можу оформити звільнення від сплати ЄСВ за період до моєї перереєстрації на материку. Зрозуміло, що жоден чиновник не стане письмово заперечувати дійсні законодавчі норми. У надісланій мені відповіді було сказано, що я маю подати заяву довільної форми про звільнення від сплати соціального внеску. Що я і зробив».
У цьому зв'язку кримчанам можна дати пораду: при будь-якій відмові вимагайте письмових пояснень. Усе залежить винятково від вашої наполегливості та бажання відстоювати надані законом права.
