Київ – Ще 1 липня в Кабінеті міністрів України з'явився департамент з питань Автономної Республіки Крим і Севастополя, який очолив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Аслан Омер Киримли. Минуло вже більше півроку, проте досі не було відомо, чим займається це відомство, і для вирішення яких завдань воно було створене. Кореспондент Крим.Реалії запропонував голові департаменту відповісти на ці питання в інтерв'ю. Під час бесіди Аслан Омер Киримли також розповів про те, чи має намір він боротися за скасування скандального закону про вільну економічну зону Крим, і коли нарешті почне працювати Державна служба у справах АРК.
– Аслан, скажіть, які функції та завдання покладені на департамент, який Ви очолюєте?
– Департамент з питань Автономної Республіки Крим та Севастополя є структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України. Відповідно до регламенту Кабміну завданнями нашого Департаменту є організаційне, інформаційне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності уряду для ефективної координації роботи органів виконавчої влади з метою подолання наслідків, пов'язаних з тимчасовою окупацією Криму Російською Федерацією.
Відповідно департамент забезпечує координацію Кабінетом Міністрів діяльності органів виконавчої влади щодо розроблення проектів актів законодавства, виконання планів роботи уряду. Також нами здійснюється експертиза і готуються висновки до проектів законодавчих актів, готуємо аналітичні, інформаційні, довідкові та інші матеріали з питань, які розглядаються Кабміном, тощо.
Крім того, Департамент задіяний в реалізації Угоди про асоціацію з ЄС.
Але головна наша мета – «деокупація» Криму, повернення кримського півострова під юрисдикцію України, захист прав і свобод українських громадян, які проживають на території Криму і внутрішньо переміщених осіб, які були змушені переїхати на материкову Україну.
– А скільки людей працює в департаменті?
– Працюють 5 осіб: власне, директор департаменту, заступник і три головних спеціалісти. Усі співробітники мають значний досвід роботи, зокрема в сфері державного управління, міжнародного та національного права, а також економіки.
Розумієте, умови, в яких опинилася наша країна, зобов'язують кожного з нас бути максимально ефективним, повністю і своєчасно виконувати всі покладені на нього завдання.
– Ви сказали, що одна з ваших цілей – це захист прав кримських переселенців. Тобто кримчани можуть звертатися до вас у разі появи будь-яких проблем?
– У липні цього року постановою Кабінету міністрів утворена Державна служба у справах Криму і Севастополя. Саме на цей центральний орган виконавчої влади покладене вирішення всіх питань, що виникають у громадян і юридичних осіб у зв'язку з окупацією Криму.
Однак, голова Держслужби ще не призначений, що природно гальмує надання реальної підтримки громадянам та юридичним особам.
Департамент, як я вже говорив, виконує насамперед лише координаційну функцію центральних органів виконавчої влади.
Там, де департамент може допомогти нашим громадянам, а також юридичним особам, від яких надходять звернення, готуються відповідні проекти доручень керівництва Кабінету Міністрів і його секретаріату.
В окремих питаннях, які виходять за рамки компетенції департаменту, ми залучаємо можливості Земляцтва кримських татар, яке оперативно реагує і допомагає нашим громадянам.
– Чому Державна служба у справах Криму досі є фіктивним відомством? Наскільки ймовірно, що найближчим часом у неї з'явиться статут і керівник?
– Державна служба з питань Криму створена 17 липня. Дійсно, Голова Держслужби ще не призначений. Поки Кабміном не ухвалене відповідне рішення, ми знаємо, з чим це пов'язане, але це виходить за рамки цього інтерв'ю.
– Низка громадських активістів вважають, що необхідно створити окреме Міністерство у справах Криму. Як ви вважаєте, чи варто його створювати, і чи піде на це влада?
– У нас є Держслужба, давайте виходити з цього. Коли вона почне діяти, продемонструє свій результат, тоді ми зможемо говорити про можливу необхідність зміни формату.
– З моменту створення вашого департаменту пройшло майже півроку, проте за цей час про роботу було мало що відомо. Чому?
– Враховуючи специфіку діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів, результатами нашої роботи є підготовлені доручення прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра, резолюції керівництва Секретаріату Кабінету Міністрів, які не є документами з публічним доступом, тому вони не можуть бути опубліковані на офіційному сайті уряду.
Але публічна частина нашої роботи присутня. Так, департамент організує і бере участь у зустрічах, безпосередньо пов'язаних з практичним вирішенням проблем, які виникли після окупації Криму.
Більш повну інформацію про публічні заходи можна отримувати на моїй сторінці в Facebook, а також у Twitter.
Окремо звертаю вашу увагу на ситуацію, пов'язану із законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим».
Після ретельного вивчення цього документа, нашим департаментом була підготовлена доповідна записка керівництву секретаріату Кабміну, в якій ми обґрунтували те, що зазначений закон суперечить Конституції і законам України, порушує права фізичних та юридичних осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території або за її межами.
На той момент вже всі профільні міністерства схвалили цей закон, а наш департамент фактично створив прецедент – дав негативну оцінку і зробив висновок, згідно з яким закон у такій редакції не може набути чинності.
Сьогодні закон вже є резонансним. Він отримав негативну оцінку з боку наших громадян, що свідчить про необхідність максимально відповідально підходити до вирішення таких чутливих питань, як забезпечення основних прав і свобод людини і громадянина.
– Що саме ви порекомендували Кабміну з приводу закону про ВЕЗ? Які зміни, на ваш погляд, в нього варто внести?
– На цей закон відреагував не тільки наш департамент, але і Меджліс кримськотатарського народу. Управління зовнішньоекономічних зв'язків, інвестицій і розвитку національної економіки Меджлісу підготувало довідку з цього питання, де йшлося про порушення прав громадян України, що проживають у Криму, зокрема, кримських татар як корінного народу Криму. Цей закон не узгоджується з позицією Меджлісу кримськотатарського народу, як єдиного вищого повноважного представницько-виконавчого органу кримських татар.
Ми говорили, що названий закон суперечить положенням статті 24 Конституції України, якою визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Закон суперечить статті 33 Конституції України, яка говорить про те, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування. В той же час, в цьому законі визначено, що громадянин України може перетнути адміністративний кордон з Кримом тільки при наданні документів, які в цей момент видаються винятково державними органами України на континентальній частині України. Така ситуація виключає можливість реалізувати конституційне право громадянина України потрапити на територію континентальної частини України, наприклад, у випадку втрати відповідного документа на території ВЕЗ «Крим». Звичайно, ідентифікація громадянина відповідними органами в цьому випадку ускладнюється, однак це не повинно позбавляти громадянина України його конституційного права.
Зараз я перерахував далеко не всі норми закону, які, на нашу думку, мають бути скасовані.
Вважаємо за необхідне скасувати дискримінаційні статті, а також переглянути ті статті, які викликані умовами, що мають місце в державі, проте в певній частині обмежують права наших громадян. Також потрібно запобігти ускладненням економічних зв'язків з українськими суб'єктами господарювання, які розташовані на тимчасово окупованій території, і ввести спрощену процедуру перереєстрації для таких суб'єктів.
