Сімферополь – Право на збереження громадянства України громадським активістом із Сімферополя Олександром Кольченком намагаються відстояти через суд. Правозахисники переконані, що кримчанин і після березневого «референдуму» залишається українським громадянином і не зобов'язаний доводити це в судовому порядку. Його права порушені, і Росія несе відповідальність за цю ситуацію, – вважають експерти.
Як відомо, Кольченко був заарештований в Сімферополі в травні 2014 року та етапований в СІЗО «Лефортово» в Москві. Слідчі ФСБ звинувачують його, а також ще трьох жителів Криму, серед них і українського режисера Олега Сенцова, в організації та участі у терористичному товаристві, підготовці теракту і незаконному обороті зброї. Однак, на думку українських правозахисників, справа проти Сенцова і Кольченка є сфабрикованою, а реальна причина їхнього арешту полягає в тому, що затримані брали активну участь у протестах проти анексії Криму.
Незважаючи на те, що кримчанин вважає себе громадянином України, слідство продовжує наполягати на його російському громадянстві
У жовтні цього року термін утримання Кольченка під вартою був продовжений до 16 січня 2015 року. Незважаючи на те, що кримчанин вважає себе громадянином України, слідство продовжує наполягати на його російському громадянстві.
29 липня Кольченко надіслав до Управління ФМС у Республіці Крим офіційну заяву з проханням про відновлення терміну подання заяви про збереження за ним громадянства України, але відповіді досі не отримав. У результаті органи слідства ФСБ Росії не визнають за ним громадянства України, відмовляють йому в зустрічі з консулом і позбавляють інших прав, якими наділені іноземні громадяни.
Відстояти українське громадянство намагаються через суд
Адвокат ув'язненого Світлана Сидоркіна домагається в суді визнання Кольченка громадянином України. Попереднє засідання у цій справі відбулося 5 грудня в Київському районному суді міста Сімферополя.
У коментарі для Крим.Реалії Сидоркіна звернула увагу на те, що була змушена звернутися до суду у зв'язку з бездіяльністю органів УФМС у Республіці Крим.
Вона вважає, що термін подання заяви про збереження громадянства України був пропущений Кольченком з поважної причини. По-перше, йому не було відоме законодавство Росії і зміст договору, укладеного 18 березня 2014 року між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття республіки у Російську Федерацію в частині, пов'язаній зі зміною громадянства. По-друге, відведений термін в один місяць був недостатній для того, щоб жителі Криму могли ухвалити зважене рішення про вибір громадянства. Значна частина з них після закінчення цього терміну не подала заяву ні про збереження українського громадянства, ні про отримання російського, бо наслідки цих дій для громадян були незрозумілі. Крім того, в органи, що приймають заяви, вистоювали величезні черги, потрібно було витратити цілий робочий день, щоб потрапити на прийом до чиновника. У Криму працювали тільки три пункти з прийому заяв на відмову від російського громадянства, і вони не були готові до прийому всіх охочих.
Сидоркіна зазначила, що Україна визнає за Кольченком громадянство України, про що свідчить відповідь посольства України в Росії на адвокатський запит.
За словами адвоката, відповідно до Конституції Росії, загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. До закону «Про громадянство Російської Федерації» внесена норма про вибір громадянства при зміні кордону Росії. Згідно зі ст. 21, «особи, які живуть на території, що змінила державну приналежність, мають право на вибір громадянства (оптацію) у порядку і в терміни, що визначаються міжнародним договором Російської Федерації». Але в разі приєднання Республіки Крим міжнародного договору як такого укладено не було, бо станом на 18 березня 2014 року Крим не був незалежною державою, – пояснила адвокат.
Також вона розповіла, що, згідно з нормами міжнародного права, громадянин однієї держави, який проживає або тимчасово перебуває на території іншої держави, підпорядкований юрисдикції держави перебування та її законодавству. Але правовий зв'язок цього громадянина зі своєю державою зберігається і виявляється у відповідних повноваженнях держави громадянства.
«В цьому випадку Російська Федерація необґрунтовано відмовляє у визнанні правосуб'єктності Олександра Кольченка», – підкреслила Сидоркіна.
Адвокат переконана, що при ухваленні судом рішення Кольченко, будучи громадянином України, може відбувати покарання на території своєї країни.
У ситуації з Кольченка Росія порушує права людини – правозахисники
Опитані кореспондентом Крим.Реалії правозахисники погодилися з тим, що Кольченко залишається громадянином України і без визнання цього за допомогою судових розглядів.
Так, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров висловився безапеляційно:
Кольченко є громадянином України, незалежно від того, визнає це російський суд чи не визнаєЄвген Захаров
– Кольченко є громадянином України, незалежно від того, визнає це російський суд або не визнає. Адвокат домагається визнання цього очевидного факту для того, щоб можна було зробити висновки про злочинність дій російської влади відносно Олександра і застосувати весь комплекс заходів щодо його захисту, що випливають з його статусу. Але робити все це можна і без визнання російського суду.
На цьому ж наполягає адвокат, правозахисник Сергій Мокренюк:
Саме собою твердження слідства про приналежність Кольченка до громадянства Росії безглуздеСергій Мокренюк
– Кольченко залишиться громадянином України, поки сам не ухвалить рішення припинити свій зв'язок з Україною. Росія, не допускаючи до Олександра консула України, спеціально обмежує права Кольченка. Це метод тиску на нього. Це всього лише спосіб вплинути на нього, позбавити можливості користуватися додатковими правами, які має громадянин іноземної (для Росії) держави, який обвинувачений в кримінальному злочині і знаходиться в місцях ізоляції на території Росії. Саме собою твердження слідства про приналежність Кольченка до громадянства Росії безглузде. Це незаконно і несправедливо. Крім того, таке твердження абсурдне з точки зору міжнародних правових норм. Не має права жодна держава в світі позбавити іноземця його громадянства і визнати за ним громадянство іншої держави без згоди на те цієї людини. Однак говорити зараз про «розум» або «справедливість» дій /поведінки Росії, м'яко кажучи, недоречно.
У той же час, заступник керівника Кримської польової місії з прав людини, експерт у сфері міжнародного права Дмитро Макаров акцентує на тому, що зараз немає іншої можливості захистити порушене право Кольченка на громадянство, ніж через суд:
Загалом, ця ситуація вкрай дивна, саме тому що жодна держава не може позбавити в односторонньому порядку громадянстваДмитро Макаров
– Загалом, ця ситуація вкрай дивна, саме тому що жодна держава не може позбавити в односторонньому порядку громадянства. У будь-якому випадку, якщо російське громадянство комусь дається, то це тягне за собою додаткові гарантії захисту, але аж ніяк не погіршення ситуації. У випадку з Кольченком та Сенцовим ми бачимо, що визнання за ними російського громадянства тягне обмеження в правах. В очах Росії вони перестають бути українськими громадянами, і ця ситуація, на погляд адвокатів, неприпустима і тому оскаржується в суді. Росія, що володіє де-факто владою над цією територією, і відповідає за ситуацію з Кольченком і ситуацію з Сенцовим. На наш погляд, факт примусового громадянства, позбавлення певних прав і повноважень, є утиском прав людини і порушенням. Людина вільна сама вибирати своє громадянство. І у неї має бути така можливість. У цьому випадку ми бачимо, що вони обидва говорять про те, що вважають себе громадянами України, а Росія їх такими не визнає. Позиція людини в цьому плані має бути визначальною, а не якісь процедури і поставлені терміни.
Макаров вважає, що ця справа в контексті порушених прав Кольченка має всі перспективи дійти до міжнародних інстанцій.
