Київ – У четвер, 27 листопада відбулося перше засідання Верховної Ради України восьмого скликання, під час якого новообрані депутати зачитали присягу. Активісти руху «Євромайдан-Крим» говорять, що чекають від створеної коаліції конкретних дій, спрямованих на відновлення контролю за анексованим півостровом. Вони направили лідерам фракцій звернення, яке містить вимогу затвердити стратегію повернення Криму і створити низку органів влади, відповідальних за реалізацію цього проекту.
«За період окупації Криму Кабмін випустив близько тридцяти постанов, що стосуються півострова і вимушених переселенців. Промоніторивши їх, ми дійшли висновку, що кримчан дуже заплутали. Якби вчасно був ухвалений закон про вимушених переселенців й інші закони, такої плутанини не було б», – обурився в коментарі для Крим.Реалії координатор руху «Євромайдан-Крим» Андрій Щекун.
За його словами, з моменту анексії півострова громадські активісти закликають владу активніше боротися за відновлення контролю над Кримом і пропонують конкретні кроки. Однак, за словами активіста, перші особи держави поки тільки декларують готовність повертати півострів, але не виконують обіцянок.
«Сьогодні громадянське суспільство на три-чотири кроки рухається активніше, ніж державні органи влади. Наприклад, Кабмін видав постанову про створення «Кримського дому» в Києві. Минуло вже вісім місяців, і вона не реалізується. Тоді як окупанти вже створили аналогічний «Кримський дім» у Москві», – сказав Щекун.
Лідери кримського Майдану сподіваються на те, що ситуацію переламає перезапуск влади, який відбудеться після створення нової коаліції та уряду. Напередодні першого засідання Верховної Ради громадські діячі направили лідерам фракцій, які увійшли до коаліції, звернення, що містить вимогу здійснити конкретні дії, спрямовані на повернення Криму.
Зокрема активісти закликають парламентську більшість нарешті створити міністерство у справах Криму.
«Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», упродовж 15 днів вимагаємо створити спеціальний центральний орган державної влади з питань тимчасово окупованих територій України, який має взяти на себе головне завдання – стратегічне планування і забезпечення державних механізмів для повернення Криму», – сказано у зверненні громадських активістів.
Також активісти закликають коаліцію й уряд упродовж 30 днів розробити механізм захисту прав громадян України, які живуть на анексованій території, і протягом 60 днів розробити у вигляді окремого документа стратегію повернення Криму.
Крім того, активісти вимагали від нового парламенту створити низку органів влади та інституцій: міжфракційне депутатське об'єднання «Крим», парламентський комітет з питань окупованих територій, громадську раду у справах Криму при Кабміні та державний інформаційний центр «Крим».
Сенченко: міністерство у справах Криму – шкідлива ідея
Проект коаліційної угоди, яку підписали лідери фракцій, не містить пунктів, запропонованих кримськими активістами, але включає в себе досить об'ємну частину, що стосується відновлення контролю над Кримом. Автор цього фрагмента екс-народний депутат Андрій Сенченко повідомив, що громадські діячі пізно надіслали свої пропозиції, тому вони не враховувалися при складанні документа.
«Пропонуються векторні напрямки. Зокрема, сформувати державну політику в цьому питанні – фактичне повернення Криму і Севастополя та відновлення дії українських органів влади на території півострова. Це основна мета», – розповів Сенченко про «кримську» частину коаліційної угоди.
За словами депутата, цей проект передбачає низку конкретних законодавчих заходів. Зокрема, за його словами, коаліція взяла на себе зобов'язання захищати інтереси громадян, які живувають у Криму, і дотримуватися міжнародних правових норм, що стосуються окупованих територій.
Абсолютно очевидно, що путінський режим намагається різними методами виштовхувати і кримських татар, і підприємців та й інші категорії населення, і заселяти Крим російськими громадянамиАндрій Сенченко
«Абсолютно очевидно, що путінський режим намагається різними методами виштовхувати і кримських татар, і підприємців та й інші категорії населення, і заселяти Крим російськими громадянами. У зв'язку з цим Україна має забезпечити кримчанам можливість, реалізовувати всі громадянські права на території континентальної частини країни», – зазначив політик.
За словами Сенченка, проект коаліційної угоди на пряму не містить, але має на увазі виконання майже всіх вимог, які склали громадські активісти. Єдину пропозицію активістів, яку розкритикував політик, – це створення Міністерства у справах Криму.
«Це пропонують ініціативні люди, які мало що розуміють в тому, як працює державна машина. По-перше, з урахуванням того, що проблема Криму не єдина, є ще Донбас, нереально мати окремий орган у ранзі міністерства», – сказав він.
Сенченко назвав пропозицію створити Міністерство у справах Криму шкідливою ідеєю, оскільки, на його думку, якщо воно буде створене, то проблемами півострова припинять займатися міністерство освіти, Мін'юст, Мінфін, МВС та інші відомства. Екс-нардеп вважає, що більш прийнятно створити урядовий комітет, який займатиметься всіма питаннями, пов'язаними з анексованою територією.
«В урядовому комітеті можуть бути представлені керівники або перші заступники всіх відомств, причетних до реалізації певних завдань, що стосуються Криму. Цей комітет очолюватиме віце-прем'єр», – сказав Сенченко, додавши, що, поки уряд ще не сформований до кінця, невідомо, чи буде створений такий комітет.
Наразі формально існуючим органом влади, який займається Кримом, є Державна служба у справах АРК і Севастополя. Її створили ще влітку, проте досі цьому органу не призначили керівника.
Скасувати закон про ВЕЗ!
Експерти вважають, що новий парламент здатний ефективно боротися за повернення Криму. На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, головне, щоб Верховна Рада створила спеціальний орган, відповідальний за реінтеграцію півострова.
«Роль парламенту в питанні повернення Криму має бути однією з головних. Зараз питання Криму у зв'язку з війною та економічною кризою відійшло на другий план. Але я вважаю, що війна на Донбасі, питання Криму, економічна криза мають бути в одному ряду, і не повинно бути першого, другого і третього», – сказав експерт у коментарі для Крим.Реалії.
Політолог Сергій Костинський також покладає надії на новий парламент і уряд. Він теж вважає, що має почати працювати спеціальний орган влади з питань Криму і вважає, що це питання вже зрушилося з мертвої точки.
«Згідно з постановою КМУ №625 від 22 жовтня з-під юрисдикції Держслужби у справах Криму вивели питання внутрішньо переміщених осіб. Це говорить про те, що в уряді вже склалося розуміння того, чим безпосередньо займатиметься держслужба. Сподіваюся, що найближчим часом буде призначений керівник, сформований штат і ухвалена стратегія роботи цієї структури», – зазначив експерт.
Костинський сподівається, що саме державна служба стане для кримчан «інституціалізованим втіленням» української держави, яка займеться розробкою та імплементацією стратегії деокупації та реінтеграції Криму і, власне, центром розробки та реалізації державної політики щодо анексованого півострова.
«Що стосується найближчих дій парламенту, в першу чергу, чекаю перегляду відверто лобістського закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який порушує Конституцію, створює правові колізії і, власне, порушує права кримчан», – сказав політолог.
Експерт вважає, що Криму потрібний інший закон, ініціатором якого має стати Держслужба. Цей закон, на його думку, має визначити реальний правовий статус Криму, сформулювати правові та економічні претензії до Російської Федерації, містити позицію української держави щодо базових економічних секторів Криму, а також методи і форми захисту цивільних, етнічних, мовних та релігійних прав мешканців Криму, серед них і представників кримськотатарського народу.
